Російські силовики в Криму опитали як мінімум трьох дружин фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» на предмет релігійних поглядів. Про це повідомляє рух «Кримська солідарність» із посиланням на адвоката Лілю Гемеджи. Йдеться про Ганну Богачеву, Заріне Джеппарову та Наталію Бекірову. Усі вони ‒ дружини фігурантів ялтинської «справи Хізб ут-Тахрір».
Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону у 2019 році засудив обвинувачених у цій справі до великих термінів: Мусліма Алієва ‒ до 19 років ув'язнення, Інвера Бекірова ‒ до 18 років, Емір-Усеїна Куку та Вадима Сірука ‒ до 12 років кожного, Арсена Джеппарова ‒ до 7 років і Рефата Алімова ‒ до 8 років позбавлення волі. Російський правозахисний центр «Меморіал» та офіційний Київ вважає кримчан, які проходять у «справах Хізб ут-Тахрір», політичними ув'язненими. Про те, чому російські силовики цікавляться віросповіданням родичів уже засуджених людей, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримська адвокатка Ліля Гемеджи висловила Крим.Реалії думку, що запитання російських силовиків щодо релігійних поглядів кримчанок згодом можуть лягти в основу нових звинувачень.
Інформація, яку вони збирають, надалі послужить проти тих чи інших людейЛіля Гемеджи
– Свобода віросповідання ‒ одна з основоположних свобод, закріплених і в російській Конституції, і в нормах міжнародного права. Я схиляюся до того, що ці опитування проводилися силовими структурами з метою складання профілактичних списків. Ми вже чули про такі методи роботи на Кавказі. Критерії потрапляння людей до списку залишаються незрозумілими, але вони перебувають під постійним наглядом силовиків. Мені здається, інформація, яку вони збирають, надалі послужить проти тих чи інших людей. На жаль, залишилося мало довіри до правоохоронних органів і до законності методів їхньої роботи. Зараз вони проводять ці опитування і беруть пояснення в межах операції «Неофіт». Співробітники поліції самі повідомили про це й уточнили, що вони приїхали до однієї з дружин політв'язнів за дорученням вищого керівництва.
Ліля Гемеджи вважає, що російських силовиків цікавлять перш за все ті мусульманки, які почали сповідувати іслам відносно недавно ‒ звідси й назва операції.
Таким фактам треба надавати розголосу ‒ це доводить утиски за релігійною ознакою в КримуЛіля Гемеджи
– Відомими поки стали тільки три випадки подібних опитувань, але до мене вже зверталися декілька жителів півострова не з-поміж кримських татар ‒ представників інших національностей, які сповідують іслам. Це були люди з різних регіонів Криму, вони консультувалися зі мною, щоб вибудувати стратегію спілкування зі співробітниками поліції на випадок опитувань. Ми припускаємо, що є прецеденти, які ще не стали публічними. Я вважаю, що таким фактам треба надавати розголосу ‒ це доводить утиски за релігійною ознакою в Криму й тиск на тих, хто сповідує іслам. Можливо, силовики звертаються і до людей інших конфесій, але поки у нас немає відомостей щодо цього.
У будинку родини в'язня сумління Вадима Сірука
Самі представники російських правоохоронних органів в анексованому Криму поки ніяк не прокоментували проведення операції «Неофіт» та пов'язані з нею опитування, а також не відповідали на претензії правозахисників.
Представниця інформаційно-аналітичного центру «СОВА» з Москви Марія Кравченко зазначає, що російські силовики регулярно проводять різні профілактичні бесіди та акції під різними приводами.
Ми знаємо, що родичів засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» неодноразово викликали на допитиМарія Кравченко
– У нас немає інформації з інших регіонів щодо саме таких опитувань про віросповідання. Ми знаємо, що родичів засуджених у «справах Хізб ут-Тахрір» неодноразово викликали на допити. Одну жінку засудженого ‒ Ганну Беспалову з Санкт-Петербурга ‒ посадили на п'ять років. Загалом силовики проводять всілякі профілактичні бесіди по всій країні ‒ з людьми, які з різних причин були притягнуті до відповідальності. Наприклад, є операція ‒ профілактичний рейд «Неформал». Його проводять щодо підлітків, коли-небудь поставлених на облік, або ж тих, через яких притягнули до адміністративної відповідальності батьків. Багато років поспіль людей, які брали участь у неузгоджених мітингах, обходили перед планованим масовими заходами. Щодо акценту саме на ісламі, це залежить від регіону і від установок місцевої влади.
Зі скаргами і під дощем: в очікуванні рішення суду у «справі Хізб ут-Тахрір» в Криму
Марія Кравченко наголошує, що громадянин має право відмовитися від участі в такій профілактичній бесіді, а якщо співробітники правоохоронних органів наполягають на своєму, радить звернутися до адвоката. До того ж можна послатися на 51-шу статтю Конституції Росії, яка дозволяє не свідчити проти себе та своїх родичів.
Постійний представник президента України в Автономній Республіці Крим Антон Кориневич вважає, що українська влада має всіляко документувати подібні прецеденти та долучати їх до доказів порушень прав людини в Криму.
Україна має все це документувати і збирати портфоліо відповідних порушеньАнтон Кориневич
– Це може бути свідченням підготовки до чергового раунду посилення релігійних утисків у тимчасово окупованому Криму або збору інформації для подальших дій так званих силовиків держави-окупанта. Як ми бачимо, їх цікавлять насамперед люди, які прийняли іслам відносно недавно. Потрібно враховувати, що будь-яке слово може бути інтерпретоване на користь версії про приналежність людини до якоїсь організації, що, у свою чергу, може бути підставою для кримінального переслідування. Звісно, вплинути на Росію в таких ситуаціях дуже складно, але Україна має все це документувати і збирати портфоліо відповідних порушень, щоб свідчити про них на міжнародній арені та використовувати в межах національних кримінальних справ.
Антон Кориневич вказує на те, що цьогоріч до зимової сесії Генасамблеї ООН готується нова, посилена з подачі України резолюція про порушення прав людини в Криму.
‒ У ній містяться імена кримських політв'язнів ‒ Емір-Усеїна Куку та Сервера Мустафаєва. Питання утисків представників корінного народу та різних релігійних організацій у Криму, безумовно, порушуються на всіх міжнародних майданчиках. У самій Україні зараз запущена міжвідомча комісія для надання допомоги політв'язням та їхнім сім'ям. Вона постійно засідає, причому досить ефективно, і досить багато сімей політв'язнів отримали грошову допомогу.
Голова Кримськотатарського ресурсного центру, член Меджлісу кримськотатарського народу Ескендер Барієв також переконаний, що тільки міжнародні інстанції здатні полегшити долю переслідуваних Росією кримчан.
Нам відомі випадки, коли силовики прослуховують не тільки молитви в мечетях, але і вдомаЕскендер Барієв
– З одного боку, окупанти чинять тиск, запрошуючи на допити і заарештовуючи наших співвітчизників. З іншого боку, це непрямий тиск, коли вони починають цікавитися віросповіданням родичів тощо. Нам відомі випадки, коли силовики прослуховують не тільки молитви в мечетях, але і вдома ‒ це пряме втручання спецслужб країни-агресора в особисте життя людей. Недостатньо просто повідомляти про такі порушення прав людини ‒ треба надсилати скарги у різні міжнародні інстанції на кшталт Європейського суду з прав людини, спеціальним доповідачам ООН, а також лінією експертного механізму з прав корінних народів. Нехай рішень судів доводиться чекати роками, але будь-яка реакція міжнародних організацій допомагає хоча б захистити наших політв'язнів від тортур.
«Хізб ут-Тахрір» ‒ міжнародна ісламська політична організація, представники якої називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті. Хоча її члени відкидають терористичні методи досягнення цієї мети, у Росії «Хізб ут-Тахрір» вважається терористичною організацією і заборонена, на відміну від України та переважної більшості країн світу.
Захисники обвинувачених у цих справах неодноразово вказували на те, що в матеріалах справ не фігурують плани із захоплення влади і здійснення терактів, а також зброя чи інші небезпечні предмети, які могли б для цього використовуватися.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
