Доступність посилання

ТОП новини

Пакт Молотова-Ріббентропа: Сталін чудово розумів, що це початок війни


Справа наліво: міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов, генсекретар ЦК ВКП(б) Йосиф Сталін, міністр закордонних справ Німеччини Йоахім фон Ріббентроп і представник МЗС Німеччини Фрідріх Гаус після підписання Пакту Молотова-Ріббентропа. Москва, 23 серпня 1939 року

80 років тому, 23 серпня 1939 року, Німеччина і Радянський Союз уклали Договір про ненапад, відомий також як Пакт Молотова-Ріббентропа (за прізвищами підписантів). У таємному додатку до угоди сторони домовилися про розподіл сфер впливу у Східній Європі. Цей договір став прологом до Другої світової війни, яка почалася через тиждень після його підписання.

Про причини та наслідки цієї події Радіо Свобода спілкувалося з істориком Єгором Брайляном, співавтором книги «Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941».

– Для мене найменш зрозумілий в усій цій історії момент, як дійшло до того, що нацистська Німеччина й комуністичний СРСР домовилися? Адже комуністи й нацисти декларували абсолютне неприйняття одне одного. У 1938 році вони між собою воювали на території Іспанії, де була громадянська війна. Радянський Союз підтримував республіканський уряд, а Німеччина – військову хунту генерала Франко. Під час Судетської кризи восени 1938 року СРСР теж декларував підтримку Чехословаччини і антинімецьку позицію. І тут, не минає й року, як вони між собою домовляються! Як до цього дійшло?

Все почалося з того, щоб пожвавити торговельні зв’язки

– Підготовка до німецько-радянського пакту йшла ще з 1938 року. Тоді Радянський Союз опинився в міжнародній ізоляції. Побачивши після Мюнхенської змови, що Британія та Франція потурають територіальним претензіям Німеччини, СРСР вирішив піти на контакти з Німеччиною.

Все почалося з того, щоб пожвавити торговельні зв’язки. Заради цього в жовтні-листопаді 1938 року представники економічного відділу німецької МЗС починають розмови з радянськими представниками у Берліні.

Історик Єгор Брайлян, співавтор книги «Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941»
Історик Єгор Брайлян, співавтор книги «Змова диктаторів. Поділ Європи між Гітлером і Сталіним 1939–1941»

– Хочу уточнити: жовтень-листопад 1938-го – це якраз Судетська криза. Німеччина висуває територіальні претензії Чехословаччині, відбувається Мюнхенська змова. Радянський Союз декларує неприйняття німецької позиції, пропонує Чехословаччині допомогу. І водночас німці першими починають переговори?

Німеччині потрібні були ресурси від Радянського Союзу, а Радянському Союзу потрібна була дипломатична підтримка, щоб отримати контроль у Східній Європі

– Так. Німці пропонували надати кредит Радянському Союзу, озвучувалася сума 200 мільйонів рейхсмарок, із яких 150 мільйонів Радянський Союз мав погасити різною сировиною. Тому що для Німеччини, яка готувалася до війни, потрібні були ресурси. За більш тісні контакти також виступав, наприклад, Герман Герінг – друга особа в нацистській ієрархії на той час.

Окрім того, Німеччині потрібні були ресурси від Радянського Союзу, а Радянському Союзу потрібна була дипломатична підтримка, щоб отримати контроль у Східній Європі.

Попервах Радянський Союз в особі свого головного дипломата Максима Литвинова виступав за колективну безпеку, тобто багатосторонні угоди із західними державами. Натомість Німеччина виступала за двосторонні угоди, що потім і сталося після того, як Молотов став керівником.

Міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує Пакт Молотова-Ріббентропа. Третій ліворуч – генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Москва, 23 серпня 1939 року
Міністр закордонних справ СРСР В'ячеслав Молотов (праворуч, сидить) підписує Пакт Молотова-Ріббентропа. Третій ліворуч – генеральний секретар ЦК ВКП(б) Йосип Сталін. Москва, 23 серпня 1939 року

– Одним із кроків до зближення між СРСР і Німеччиною якраз і стала відставка Литвинова з посади народного комісара закордонних справ. Відомство очолив голова уряду В'ячеслав Молотов. Це був один із кроків назустріч Гітлерові, бо Литвинов був відомий своєю антинацистською позицією і виступав за зближення із західними демократіями. А у німців когось усунули? Чи були в німецькому керівництві люди, які виступали проти угоди з комуністами?

– У німців серйозних кадрових пертурбацій не було. Єдине, що помітили радянські політики – змінилася риторика в німецькій пресі: радянських дипломатів і політиків почали називати з ім’ям та по-батькові, з точною посадою. А раніше їх називали не дуже улесливими епітетами. І це те, що помітив Молотов у травні-червні 1939 року.

Учасники акції «Балтійський шлях» в Естонії в 50-у річницю підписання Пакту Молотова-Ріббентропа. Таллінн, 23 серпня 1989 року
Учасники акції «Балтійський шлях» в Естонії в 50-у річницю підписання Пакту Молотова-Ріббентропа. Таллінн, 23 серпня 1989 року

– Ви казали, що почалося з торговельного зближення. А як від торговельного дійшло до політичного?

– Це відбулося вже навесні 1939 року, коли Радянський Союз бачив, що Німеччина наступає на Балтиці – забрала у Литви Клайпеду. Тоді ще Литвинов виступав проти посилення Німеччини. Потім Німеччина підписує пакти про ненапад зі скандинавськими та балтійськими державами, і починаються політичні переговори із СРСР.

– А коли починаються політичні переговори і на якому рівні?

Гітлер у розмові із вищим військовим керівництвом не назвав Радянський Союз своїм ворогом

– Травень-червень. На рівні німецького посла в Москві Шуленбурга з Молотовим. Одночасно спілкувалися уповноважений представник Радянського Союзу в Берліні з Ріббентропом. Вони починають говорити про те, що треба створювати політичний союз.

Навесні 1939-го сталося дві знакові події. У березні на XVIII з'їзді ВКП(б) Сталін зазначив, що ми виступаємо за мирну політику, проте ми боремося з капіталістами. А 23 травня – через день після того, як між Німеччина та Італія підписали Сталевий пакт і офіційно стали союзниками – Гітлер у розмові із вищим військовим керівництвом не назвав Радянський Союз своїм ворогом. Це було знаком, що вже на травень 1939 року Німеччина не бачила Радянський Союз своїм головним суперником.

Британія та Франція не поспішали підписувати угоду про безпеку із СРСР

Між тим, Британія та Франція не поспішали підписувати угоду про безпеку із СРСР. А Радянський Союз пропонував Британії та Франції, що вони підпишуть таку загальну угоду з усіма державами Східної Європи, які мають кордон із Радянським Союзом. Особливо Радянський Союз акцентував увагу на державах Балтії і на Фінляндії. Британія і Франція, які надали у квітні-травні гарантії територіальної цілісності Польщі та Румунії, не могли на це піти. Відтак у червні стався конфлікт між представниками англійської і французької делегацій та радянськими дипломатами.

– Як ви вважаєте, чому не вдалося домовитися з західними демократіями, а натомість вдалося з Німеччиною?

Для СРСР Німеччина в 1939-му була важлива й тим, що могла на певний час затримати японську агресію

– Британія і Франція не бачили СРСР як надійного союзника. У Радянському Союзі розуміли, що, надавши гарантії Польщі та Румунії, Британія і Франція не зможуть одночасно вступитися, якщо на тих нападе Німеччина. Якщо говорити вже про серпень 1939 року, то британська і французька делегації вели переговори досить неквапливо, постійно узгоджували свої позиції з Лондоном і Парижем.

До речі, не варто забувати, що для СРСР Німеччина в 1939-му була важлива й тим, що могла на певний час затримати японську агресію. Адже 1938-1939 роки – це бої на Хасані, на Халхин-Голі, і для Радянського Союзу убезпечення Далекого Сходу було дуже важливим.

– Наскільки легко було домовитися нацистам і комуністам?

– Це було достатньо важко. Проте всі політичні питання поступово узгоджувалися.

Ініціатива радянсько-німецького пакту виходила саме від німецької дипломатії. Не від Гітлера, не від Сталіна

Тут я хотів би звернути увагу на один важливий аспект. Деякі історики, що спеціалізуються на цій темі, зокрема німецька дослідниця Інгеборг Фляйшхауер, стверджують, що ініціатива радянсько-німецького пакту виходила саме від німецької дипломатії. Не від Гітлера, не від Сталіна, а саме від німецької дипломатії, яка пам’ятала Першу світову війну, потім військове співробітництво між Веймарською республікою та радянською Росією. Тоді досить багато майбутніх німецьких генералів навчалися в Радянському Союзі. І до речі, саме СРСР припинив цю співпрацю в 1933 році, після приходу Гітлера до влади.

Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою
Договір про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою

– А що відомо про безпосередні переговори між Молотовим і Ріббентропом? Вони звелися до формальностей чи там були складні моменти?

– Були складні моменти, пов’язані з секретним протоколом. Сам пакт про ненапад був за формою стандартним документом. У 1930-і подібні пакти укладали різні держави. Але був секретний протокол про розподіл сфер впливу – і тут полягала основна проблема.

Німеччина й Радянський Союз не могли остаточно утвердити, які саме території перейдуть. Зрештою, вирішили, що Польща буде поділена по лінії річок Нарев-Вісла-Сян. До сфер впливу Радянського Союзу відходили Фінляндія, Естонія і Латвія. Литва остаточно перейшла лише у вересні 1939 року, було питання Бессарабії. Радянський Союз цікавило питання чорноморських проток Босфор і Дарданелли, посилення впливу на Балканах. Ріббентроп казав, що чим менше будуть вимагати від нього територіальних вимог, тим краще.

Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою
Секретний додатковий протокол до Договору про ненапад між СРСР і Німеччиною. 23 серпня 1939 року. Радянський оригінал російською мовою

Радянський Союз навіть 19 серпня, коли вже було підписано торговельну угоду з Німеччиною, декларував, що вони завжди відриті до пропозицій з боку Британії і Франції. Хоча вже через день-другий до Москви прилетів Ріббентроп й особисто спілкувався зі Сталіним.

– У цей час Німеччина та її союзники – Італія, Угорщина, Японія – об’єдналися в Антикомінтернівський пакт. Серце Комінтерну – міжнародної комуністичної організації – в Москві. І тут Берлін укладає з Москвою договір про ненапад! Як німці це пояснили союзникам по Антикомінтернівському пакту? Як ті реагували?

Німці пояснювали, що це шлюб за розрахунком. Таким чином навіть Радянський Союз потім пояснював

– Німці пояснювали, що це шлюб за розрахунком. Що треба було зробити угоду з Радянським Союзом. Таким чином навіть Радянський Союз потім пояснював. У світі реагували по-різному. Комуністи у Британії, Франції не розуміли, що коїться і що треба робити. Керівнику Комінтерну Георгію Димитрову Сталін пояснив, що це тактична дія для того, щоб далі боротися…

– А як реагували в Польщі? Одразу стало зрозуміло, що Пакт Молотова-Ріббентропа має антипольську спрямованість? Що це їхні найближчі сусіди й потенційні вороги між собою домовилися?

– Зрозуміли одразу. Вже поляки розуміли, що рано чи пізно німці на них нападуть, і це вже стало питанням часу.

– А як у Європі сприйняли цей пакт? У газетних карикатурах Гітлера та Сталіна часто малювали як молодят.

– Деякі британські політики, зокрема Черчилль, розуміли: попри те, що Радянський Союз і Німеччина тепер союзники, вони мають якось працювати з Москвою. У Фінляндії, Швеції та Балтійських державах насторожено чекали, до яких наслідків це все призведе.

Англійська карикатура 1930-х років: Гітлер і Сталін марширують разом, взуті в один чобіт
Англійська карикатура 1930-х років: Гітлер і Сталін марширують разом, взуті в один чобіт

– Для Сталіна було очевидно, що укладання пакту – це початок Другої світової війни? Що німці після підписання пакту розпочнуть війну?

– Сталін це чудово розумів.

Учасник мітингу-реквієму тримає фото черепів та тлі плаката із зображенням Сталіна та Гітлера в день пам’яті жертв комуністичного і нацистського режимів. Львів, 22 червня 2011 року
Учасник мітингу-реквієму тримає фото черепів та тлі плаката із зображенням Сталіна та Гітлера в день пам’яті жертв комуністичного і нацистського режимів. Львів, 22 червня 2011 року

– Хочу зазначити, чому саме Молотов підписував доленосну угоду. Бо Сталін на той момент формально не обіймав керівних державних посад, він очолював партію. А Молотов був главою уряду.

У цій угоді головне було те, що оприлюднили чи зміст таємного протоколу?

Секретний протокол розмежовував сфери впливу у Східній Європі. Ця секретна угода відкрила шлюзи Другій світовій війні

– Звісно, головним був саме секретний протокол, тому що він розмежовував сфери впливу у Східній Європі і це розв’язувало руки обом тоталітарним режимам. І ця секретна угода відкрила шлюзи Другій світовій війні.

Війна розпочалася б рано чи пізно, все до цього йшло. Але у цій ситуації Берліну потрібна була економічна підтримка Радянського Союзу, а Москві потрібна була дипломатична підтримка Німеччини.

Військовослужбовці нацистської Німеччини і СРСР віддають честь німецькому прапорові зі свастикою під час урочистостей у рамках військового параду з нагоди поділу земель, що належали до того Польщі. Брест-Литовський, 22 вересня 1939 року
Військовослужбовці нацистської Німеччини і СРСР віддають честь німецькому прапорові зі свастикою під час урочистостей у рамках військового параду з нагоди поділу земель, що належали до того Польщі. Брест-Литовський, 22 вересня 1939 року

XS
SM
MD
LG