Доступність посилання

ТОП новини

Павло Казарін: Окупація та аусвайси


«Кремлю важливо переконати себе і світ в тому, що російські прапори в Криму підтримує більшість»

Спеціально для Крим.Реалії

Крим настільки ж не-Росія, наскільки не-Росією є Чечня. Ці регіони дісталися Москві силою зброї, і тому вона бореться з будь-якими сумнівами з приводу власних прав на ці землі. Кремлю важливо переконати себе і світ в тому, що російські прапори тут підтримує більшість.

Ті, хто радісно зустрів російські прапори на півострові –​ охоче вторять Кремлю. Їм відчайдушно хочеться відчувати себе «переважною більшістю», і вони шість років поспіль повторюють одні й ті самі аргументи.

Наприклад, люблять говорити, що всі нелояльні Росії кримчани залишили півострів. Це зручно, тому що дозволяє редукувати проукраїнські настрої до тих кількох десятків тисяч людей, які виїхали після 2014-го на материк. До того ж, така позиція дозволяє російським неофітам розписуватися за всіх, хто лишився, і виступати від їхнього імені. Але цей аргумент не працює.

Кремлю важливо переконати себе і світ в тому, що російські прапори тут підтримує більшість

З Криму в першу чергу виїжджали всі ті, хто після анексії опинився в зоні ризику. Активісти. Правозахисники. Політики. Всі ті, хто декларував свою проукраїнську позицію публічно. Всі ті, хто після 2014-го ризикував потрапити до в'язниці за заклики до порушення терцілісності Росії. До того ж, півострів залишали представники тих конфесій, які були заборонені в Росії.

При цьому всі ті, хто і раніше не декларував публічно свої погляди, залишилися в Криму. Вони продовжують ходити по вулицях, читають соціальні мережі і живуть простором приватного життя. Вони пішли у внутрішню еміграцію, яка дозволяє жити у себе вдома, не стикаючись із державою.

Північнокорейські цифри лояльності, які Росія малює в звітах за підсумком будь-яких плебісцитів, не дивні. Москві важливо показати, що їй лояльні всі без винятку жителі півострова. Включаючи кримських татар, яких у регіоні налічується до 15%. Будь-яка офіційна цифра, що не включатиме в себе цю частку, дасть привід говорити про те, що корінний народ півострова не підтримує навколишню дійсність. А тому Москва вважає за краще малювати в звітах результати з «переважною більшістю».

До того ж, адепти Москви люблять посилатися на масове отримання російських паспортів у Криму. Твердять про те, що згода на документи –​ показник лояльності. При цьому вони неохоче готові згадувати, що й самі ще не так давно жили з українськими паспортами. Наявність яких аж ніяк не робила їх прихильниками офіційного Києва. А любов до Росії точно так само не змушувала їх переїжджати з Криму в російські регіони.

російські документи на півострові навряд чи можуть вважатися безпомилковим маркером лояльності. З тієї простої причини, що ці документи –​ інструментальні

Класична двозначність. Наявність у себе українських паспортів вони виправдовують тим, що у них «не було вибору». Але коли мова заходить про те, що інші кримчани точно так само змушені були отримувати російські паспорти для життя в Криму –​ це викликає у прихильників Москви хвилю обурення.

Але в тому й річ, що російські документи на півострові навряд чи можуть вважатися безпомилковим маркером лояльності. З тієї простої причини, що ці документи –​ інструментальні. Півострів завжди був сильний своєю регіональною ідентичністю, і для багатьох кримчан можливість залишатися вдома принципово важлива. А без російських документів про це довелося б забути. Паспорти були потрібні, щоб влаштуватися на роботу. Записатися в лікарню. Або не втратити майно. Мінімізувати ризики.

Проросійські хлопці в Криму відчайдушно люблять подвійні стандарти. Вони два з половиною десятиліття жили з українськими документами. Публічно підтримували Кремль. Критикували Україну. Їм було місце в кримській публічній дискусії та в телеефірах. Але відразу після зміни прапорів усім тим, хто займав протилежну точку зору, було відмовлено в аналогічній свободі дій. Все, на що можуть розраховувати проукраїнські кримчани –​ це судові переслідування і кримінальні терміни.

Скасування свободи. Безпомилкова ознака окупації.

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції

  • 16x9 Image

    Павло Казарін

    Павло Казарін. Кримчанин. Журналіст. Вважає, що завдання публіцистики – впорядковувати хаос до стану смислів. Співпрацює з «Крим.Реалії», «Українською правдою», Liga.net, телеканалами ICTV та «24».

XS
SM
MD
LG