Спеціально для Крим.Реалії
Російська влада Криму та кремлівське керівництво не припускали, що в Україні відбудеться цивілізована передача президентської влади. Вони розраховували на гостру політичну кризу, параліч державності та, як наслідок, можливість у черговий раз продати кримчанам уявну російську стабільність на тлі нібито українського «бардаку».
Кримське керівництво невпевнено коментує перемогу актора Володимира Зеленського на президентських виборах. Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов сказав, що не вірить у зміну зовнішньополітичного курсу України після зміни глави держави.
«Зрозуміло, що виборці Зеленського пов'язують з його перемогою надії на позитивні зміни. Важко сказати, наскільки ці надії виправдані. Учасники президентських перегонів в Україні не є самостійними фігурами. Політика Києва, зокрема й зовнішня, визначається далеко від берегів Дніпра. Тому навряд чи варто розраховувати на якісь принципові зміни. Хоча в цьому випадку я був би радий помилитися», ‒ написав Сергій Аксенов на своїй сторінці у Facebook. Але тут же він говорить, що чинний президент України Петро Порошенко програв, адже українські виборці нібито голосували «проти продовження війни, проти русофобії та бандеризації».
Кримська газета «Крымская правда», яку контролює депутат Держдуми Росії з анексованого Криму Костянтин Бахарев, звинуватила Володимира Зеленського в тому, що він якраз і займеться подальшою «бандеризацією» країни. Головний редактор Михайло Бахарев у властивій йому манері висловився про кандидата, який здобув перемогу.
«І вже неважливо, що цей пройдисвіт (мається на увазі Володимир Зеленський ‒ КР) фінансував АТО і публічно обіймався з неонацистами. Подумаєш, яка дрібниця! Дуже багатьом з обох боків кордону хочеться відчути себе долученими до подій геополітичного масштабу за межами Добра та Зла», ‒ пише «Крымская правда». По суті, редакція повторила кульбіти кремлівської пропаганди, для якої новообраний президент України став таким же ворогом, як і чинний глава держави Петро Порошенко.
Кримське керівництво не може визначитися, як реагувати на прихід Володимира Зеленського до влади
Голова російської Громадської палати Криму Григорій Іоффе не став вішати на переможця жодних ярликів, але порівняв дебати кандидатів на НСК «Олімпійський» з КВН. Він дорікнув обом політикам у тому, що вони нібито перетворили вибори на «балаган». Той факт, що за Зеленського голосували рівномірно в усій Україні, політик пояснив мовчанням кандидата.
«Зеленський же не озвучив жодного блоку з програми. Тому він і не роз'єднав людей. Його уривчасті висловлювання блазня ‒ балаган, а балаган людям подобається, тим більше доведеним до межі бідності, коли нема чого втрачати й залишається тільки сміятися», ‒ наполягає Григорій Іоффе.
Голова комісії з питань міжнаціональних відносин російського парламенту Криму Юрій Гемпель взагалі запросив Володимира Зеленського до Криму подивитися, як півострів «розвивається небувалими темпами».
Кримське керівництво не може визначити для себе, як реагувати на прихід Володимира Зеленського до влади. Особливо з урахуванням того, що глава російської держави Володимир Путін поки не планує вітати шоумена з перемогою на виборах. Місцеве начальство майже п'ять років називало Петра Порошенка основним ворогом кримчан, «фашистом» і «русофобом», але зрештою переміг Володимир Зеленський. Здавалося б, з'явився привід для оптимізму, але регіональні чиновники та депутати якось недоречно висловлюються про поразку настільки ненависного для них президента.
Річ не в тому, що в Москві та Сімферополі розраховували на перемогу Петра Порошенка або не думали, що Володимир Зеленський може виграти вибори з таким великим відривом. Заяви російської влади Криму та кульбіти кремлівської пропаганди підштовхують до наступного висновку: вони припускали, що один з кандидатів не визнає поразку (неважливо, Порошенко чи Зеленський), виведе прихильників на вулиці, в Україні почнеться гостра політична криза, яка потім призведе до паралічу державності.
Кремлю вигідний політичний хаос в Україні і хоча б часткове повторення ситуації лютого-березня 2014 року
По-перше, російська влада планувала в черговий раз продати кримчанам і жителям сусідньої Росії уявну «стабільність» на тлі нібито українського «бардаку». Кремль кинув всю пропагандистську армаду на дискредитацію українського політичного процесу як такого. Росіянам цілодобово розповідали про українські вибори, вказуючи, що демократії в нашій країні немає, а є тільки імітація. Логіка Кремля проста: донести кримчанам, що вони їх нібито «врятували» від хаосу, а росіянам ‒ довести, що чесних і конкурентних виборів не може бути в принципі. Тому незмінюваність влади являє собою безсумнівне благо.
Апогеєм такого підходу стали дебати між Петром Порошенком і Володимиром Зеленським. Представник російського МЗС Марія Захарова, коментуючи це дійство, насамперед згадала про кримчан.
«Подивилася дебати в Києві. Обман українців триває. З іншого боку, а якщо їм подобається так жити? Так, яке щастя, що кримчани вчасно все зрозуміли й вирвалися з цього шапіто», ‒ написала Марія Захарова на своїй сторінці у Facebook.
По-друге, Кремлю вигідний політичний хаос в Україні і хоча б часткове повторення ситуації лютого-березня 2014 року: масові протести, втрата керованості, деморалізація армії та силових структур. У такому випадку перед росіянами відкривається широке поле для маневру й військових провокацій, як на Донбасі, так і на адміністративному кордоні з Херсонською областю. Москва проводить цілеспрямовану мілітаризацію Криму та агресивну антиукраїнську пропаганду серед жителів півострова з прицілом на можливий прорив «сухопутного коридору» до Криму.
У цьому й полягав «російський план» на українських виборах, але він провалився. Тому кримське начальство то називає Володимира Зеленського «бандерівцем», то незграбно намагається його висміювати, але при цьому запрошує відвідати півострів. Вони не знають, як реагувати на актора-президента, а відповідні вказівки з Кремля ще не надійшли.
Сергій Стельмах, кримський політоглядач (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
