Бакла (з тюркської – квасоля, боби) – східне середньовічне печерне місто, розташоване на Баклінському нагір'ї, в межиріччі річок Альма і Бодрак, за 2 кілометри на схід від села Скалисте Бахчисарайського району. У ньому жили готи – об'єднання німецьких племен, як вважають фахівці, скандинавського походження, які розмовляли східнонімецькою готською мовою.
Кримські готи протягом майже тисячолітнього періоду перебували в тісному політичному і культурному контакті з Візантійською імперією. Саме з її політикою щодо зміцнення позицій у регіоні пов'язане будівництво фортеці на Баклінському плато в VI столітті. Одним із важливих чинників такої політики стало звернення готів до християнства. Свідченням того історичного періоду служать християнські поховання і руїни храму поруч із воротами цитаделі на Баклі.
У X-XIII століттях Баклінська фортеця перетворюється на невелике місто з прилеглими селищами. На городищі ведеться активне будівництво, розвивається ремесло. У XIII столітті гірський Крим потрапив у залежність від Золотої Орди. Традиційно вважається, що руйнування і сліди пожарищ останньої чверті XIII століття, виявлені при розкопках у гірській Тавриці, пов'язані з каральним набігом ординського темника Ногая. Не виключено, вважають історики, що життя на городищі в Баклі жевріло ще певний час, але воно вже втратило колишнє значення.
Що залишилося від кримського печерного міста-фортеці Бакла – дивіться у нашій фотогалереї.
Артефакти під ногами: кримське печерне місто-фортеця Бакла (фотогалерея)
![Старий кар'єр на південно-західному боці куестової гряди, що по сусідству з Баклою, перетворений на звалище. Як розповідають старожили, місцевий завод будівельних матеріалів припинив різати там альмінські блоки на початку 70-х років минулого століття](https://gdb.rferl.org/0cb38555-30c0-41f5-92a8-8d9fecb56587_w1024_q10_s.jpg)
1
Старий кар'єр на південно-західному боці куестової гряди, що по сусідству з Баклою, перетворений на звалище. Як розповідають старожили, місцевий завод будівельних матеріалів припинив різати там альмінські блоки на початку 70-х років минулого століття
![Статус пам'ятки природи та історії Криму печерне місто Бакла офіційно отримав ще в 1947 році](https://gdb.rferl.org/c0fca585-c965-44f0-9eb5-6c13a7826aa5_w1024_q10_s.jpg)
2
Статус пам'ятки природи та історії Криму печерне місто Бакла офіційно отримав ще в 1947 році
![Куестова гряда над долиною річки Бодрак. Річка практично повністю пересохла, на її березі промисловим способом дроблять діорітовий камінь (ліворуч) із сусіднього урочища Сараман](https://gdb.rferl.org/3bf696e3-4889-44c5-81f5-6de66b209f62_w1024_q10_s.jpg)
3
Куестова гряда над долиною річки Бодрак. Річка практично повністю пересохла, на її березі промисловим способом дроблять діорітовий камінь (ліворуч) із сусіднього урочища Сараман
![Фрагменти глиняного посуду в окремих місцях путівця, що веде до урочища, трапляються мало не на кожному кроці](https://gdb.rferl.org/dd6182b9-617c-4634-8ac1-3b1ce430e2d5_w1024_q10_s.jpg)
4
Фрагменти глиняного посуду в окремих місцях путівця, що веде до урочища, трапляються мало не на кожному кроці
![Більшість печер, де жили люди, вирубані біля обриву. Таких печер більше ніж сто, в основному господарського та фортифікаційного призначення. На задньому плані видніється засніжений Чатир-Даг](https://gdb.rferl.org/0b4679f6-c983-4ab3-80eb-5cadf2c02f83_w1024_q10_s.jpg)
5
Більшість печер, де жили люди, вирубані біля обриву. Таких печер більше ніж сто, в основному господарського та фортифікаційного призначення. На задньому плані видніється засніжений Чатир-Даг
![У стародавньому християнському храмі. Таких на Баклі кілька. Неподалік у 1984 році був виявлений кам'яний підземний склеп з інвентарем другої половини VIII-IX століть. У стіні склепу влаштована глибока ніша, в яку вмонтована вапнякова плита з грецьким написом](https://gdb.rferl.org/3e45db52-08eb-49d9-a086-d4aa1c47e416_w1024_q10_s.jpg)
6
У стародавньому християнському храмі. Таких на Баклі кілька. Неподалік у 1984 році був виявлений кам'яний підземний склеп з інвентарем другої половини VIII-IX століть. У стіні склепу влаштована глибока ніша, в яку вмонтована вапнякова плита з грецьким написом
![У рельєфі нижнього уступу куести виділяється чотири миси Баклінского нагір'я, на яких зосереджені пам'ятки археології – Передовий, Центральний, Церковний і Фортечний](https://gdb.rferl.org/1a5162ae-2d31-4b74-8b41-e8d7b4289488_w1024_q10_s.jpg)
7
У рельєфі нижнього уступу куести виділяється чотири миси Баклінского нагір'я, на яких зосереджені пам'ятки археології – Передовий, Центральний, Церковний і Фортечний
![](https://gdb.rferl.org/ce787fe2-f0c1-4aaa-877e-3ffdf0dc5900_w1024_q10_s.jpg)
8
![Сучасний хрест з охоронною табличкою, де сказано, що це місце поховання православних готів X-XIII століть. Більшість могил і склепів давно зруйновані та розграбовані](https://gdb.rferl.org/be5e4a5f-d0b7-480a-aa25-36d93cf1a45e_w1024_q10_s.jpg)
9
Сучасний хрест з охоронною табличкою, де сказано, що це місце поховання православних готів X-XIII століть. Більшість могил і склепів давно зруйновані та розграбовані
![](https://gdb.rferl.org/d9563afd-a5da-41f1-936e-b8431832308d_w1024_q10_s.jpg)
10
![Тарапан (місце, де чавили виноград на вино) і зернові ями з круглими отворами на краю обриву](https://gdb.rferl.org/80e23c60-31ec-4f12-a15e-c3ccde3a3f20_w1024_q10_s.jpg)
11
Тарапан (місце, де чавили виноград на вино) і зернові ями з круглими отворами на краю обриву
![Побутове сміття на дні однієї із зернових ям](https://gdb.rferl.org/56854d4e-4be0-4073-8db4-524d8b2b017c_w1024_q10_s.jpg)
12
Побутове сміття на дні однієї із зернових ям
![Крутий укіс Баклінської куести з пласта міцного мшанкового вапняку](https://gdb.rferl.org/ca426edc-405f-4e07-99f6-343ce2974af0_w1024_q10_s.jpg)
13
Крутий укіс Баклінської куести з пласта міцного мшанкового вапняку
![Верхній пласт укосу – це нуммулітові вапняк. Нуммуліти (від латинської – монетка) – рід форамініфер, одноклітинних морських організмів із вапнистою черепашкою. Під час будівництва знаменитих єгипетських пірамід використовувався саме нуммулітовий вапняк](https://gdb.rferl.org/aef76a10-2a8a-4d87-bc9a-268781b318c8_w1024_q10_s.jpg)
14
Верхній пласт укосу – це нуммулітові вапняк. Нуммуліти (від латинської – монетка) – рід форамініфер, одноклітинних морських організмів із вапнистою черепашкою. Під час будівництва знаменитих єгипетських пірамід використовувався саме нуммулітовий вапняк
![Останець з відколотим фрагментом у верхній частині урочища](https://gdb.rferl.org/7998032d-dfbe-473f-90f6-d141f79386be_w1024_q10_s.jpg)
15
Останець з відколотим фрагментом у верхній частині урочища
![Печери на найвищому ярусі городища](https://gdb.rferl.org/3a6cb98b-59d0-40f5-9c9d-064661040d0d_w1024_q10_s.jpg)
16
Печери на найвищому ярусі городища
![Одна з печер наповнилася водою і затягнута ряскою. Вода туди потрапляє з джерела](https://gdb.rferl.org/32bf41e6-f512-4bff-b84b-d376e64cff68_w1024_q10_s.jpg)
17
Одна з печер наповнилася водою і затягнута ряскою. Вода туди потрапляє з джерела
![Вже скоро в урочищі зацвіте лісовий кизил](https://gdb.rferl.org/2645b06c-97e8-4e77-8b9e-6e3cab24981b_w1024_q10_s.jpg)
18
Вже скоро в урочищі зацвіте лісовий кизил
![На південних галявинах урочища з'явилися перші золотаві шафрани. Зазвичай вони квітнуть наприкінці лютого, віщуючи швидкий прихід весни. Рослина занесена до Червоної книги України](https://gdb.rferl.org/a6235746-36fa-424a-8cf2-ee9c1b5db765_w1024_q10_s.jpg)
19
На південних галявинах урочища з'явилися перші золотаві шафрани. Зазвичай вони квітнуть наприкінці лютого, віщуючи швидкий прихід весни. Рослина занесена до Червоної книги України
![На Баклі вечоріє](https://gdb.rferl.org/302acb84-593c-4a99-8e80-f693d27947b6_w1024_q10_s.jpg)
20
На Баклі вечоріє
КОМЕНТАРІ: