Доступність посилання

Русский Qırımtatar
Усі сайти RFE/RL
КТА РУС
site logo site logo
Назад Вперед
ТОП новини
Фотогалереї

Чуфут-Кале: прогулянка старовинними вулицями печерного міста (фотогалерея)

Чуфут-Кале – однне з кримських печерних міст-довгожителів. Ще в XIX столітті тут жили люди. Потрапити сюди можна пішки або на машині.

Місто було засноване як візантійська фортеця в V-VI столітті. За півтори тисячі років скеля ставала притулком для різних народів. Місто змінило не менше ніж вісім назв. Нинішню дали кримські хани: в перекладі «Чуфут-Кале» означає «єврейська фортеця». Корінні жителі півострова вважали останніх жтелів стародавнього міста – караїмів – схожими з євреями. Караїми пішли з Чуфут-Кале у XIX столітті, коли в місті не стало води.

Якщо спуститися в місто мертвих – Караїмське кладовище – можна побачити могили, датовані ще Х століттям. Чимало надгробків сповзло, адже кладовище розташоване у верхів'ї долини. Тут понад 10 тисяч поховань, кажуть місцеві.

Старовинне мусульманське кладовище Гази-Мансур, поховання на якому проводилися з XV до XIX століття. Тут збереглося небагато середньовічних надгробків з вапняку. Раніше на цьому місці розташовувалося Текіє дервішів – монастир мусульманських ченців, пов'язаних із громадою Чуфут-Кале
1 Старовинне мусульманське кладовище Гази-Мансур, поховання на якому проводилися з XV до XIX століття. Тут збереглося небагато середньовічних надгробків з вапняку. Раніше на цьому місці розташовувалося Текіє дервішів – монастир мусульманських ченців, пов'язаних із громадою Чуфут-Кале
Прохід до акведуків. Під час бойових дій і блокади фортеці гарнізон забезпечувався водою за допомогою складних підземних інженерних споруд. Археологи припускають, що в нижніх частинах колодязя проводили релігійні обряди
2 Прохід до акведуків. Під час бойових дій і блокади фортеці гарнізон забезпечувався водою за допомогою складних підземних інженерних споруд. Археологи припускають, що в нижніх частинах колодязя проводили релігійні обряди
Підйом на плато до печерного міста Чуфут-Кале
3 Підйом на плато до печерного міста Чуфут-Кале
Від найдавнішої частини Чуфут-Кале збереглися головна стіна та арка X століття. Місто було під контролем половців і Золотої Орди. У різні роки його заселяли караїми й алани
4 Від найдавнішої частини Чуфут-Кале збереглися головна стіна та арка X століття. Місто було під контролем половців і Золотої Орди. У різні роки його заселяли караїми й алани
Мощена вулиця в місті
5 Мощена вулиця в місті
Загалом у місті сто сімдесят печер, але люди в них не жили – вони зводили будинки, а в скелях вирубували підсобки й підвали. Виняток – темниця, в якій тримали іменитих в'язнів
6 Загалом у місті сто сімдесят печер, але люди в них не жили – вони зводили будинки, а в скелях вирубували підсобки й підвали. Виняток – темниця, в якій тримали іменитих в'язнів
7
У західній частині збереглися численні печери, руїни мечеті, мавзолей дочки ординського хана Тохтамиша Джаніке, два караїмські храми (кенаси). У східній частині був монетний двір, де за часів ханства карбували кримські монети
8 У західній частині збереглися численні печери, руїни мечеті, мавзолей дочки ординського хана Тохтамиша Джаніке, два караїмські храми (кенаси). У східній частині був монетний двір, де за часів ханства карбували кримські монети
Серед архітектурних пам'яток, що збереглися до сьогодні, слід відзначити оборонну стіну Х століття. Її будували з трьох шарів – вапняку і ламаного каменю. Загальна товщина стіни досягала п'яти метрів
9 Серед архітектурних пам'яток, що збереглися до сьогодні, слід відзначити оборонну стіну Х століття. Її будували з трьох шарів – вапняку і ламаного каменю. Загальна товщина стіни досягала п'яти метрів
Стіна однієї з караїмської кенаси – культової будівлі караїмів
10 Стіна однієї з караїмської кенаси – культової будівлі караїмів
Караїми за мовою, фольклором, побутовими звичаями і способом життя схожі на тюркські народи. Однак традиційно вони сповідували караїзм – релігію на кшталт іудаїзму
11 Караїми за мовою, фольклором, побутовими звичаями і способом життя схожі на тюркські народи. Однак традиційно вони сповідували караїзм – релігію на кшталт іудаїзму
Краєвид на стежки, що ведуть у місто
12 Краєвид на стежки, що ведуть у місто
Дюрбе Джаніке-Ханим. Це мавзолей, який побудували в 1437 році для Джаніке-Ханим, дочки Тохтамиш-хана, останнього великого золотоординського правителя. Одна з легенд говорить, що Джаніке-Ханим жила в палаці на Чуфут-Кале і командувала гарнізоном в тисячу воїнів. Вона загинула під час облоги міста, а її батько – Тохтамиш-хан – наказав побудувати на місці її загибелі восьмигранний мавзолей, прикрашений різьбленими колонами
13 Дюрбе Джаніке-Ханим. Це мавзолей, який побудували в 1437 році для Джаніке-Ханим, дочки Тохтамиш-хана, останнього великого золотоординського правителя. Одна з легенд говорить, що Джаніке-Ханим жила в палаці на Чуфут-Кале і командувала гарнізоном в тисячу воїнів. Вона загинула під час облоги міста, а її батько – Тохтамиш-хан – наказав побудувати на місці її загибелі восьмигранний мавзолей, прикрашений різьбленими колонами
Краєвид з вершини Чуфут-Кале на сусіднє плато і долину
14 Краєвид з вершини Чуфут-Кале на сусіднє плато і долину
Будинок Авраама Фірковича – караїмського письменника, археолога і священнослужителя. Він займався вивченням надгробних написів караїмського кладовища Балта-Тіймез, розташованого неподалік
15 Будинок Авраама Фірковича – караїмського письменника, археолога і священнослужителя. Він займався вивченням надгробних написів караїмського кладовища Балта-Тіймез, розташованого неподалік
Вчений першим скопіював, перевів і опублікував деякі написи з надгробків кладовища
16 Вчений першим скопіював, перевів і опублікував деякі написи з надгробків кладовища
Караїмський цвинтар в Іософатовій долині «Балта Тіймез» – саме його досліджував Фіркович. Тут маршрут нашої подорожі по Чуфут-Кале завершується
17 Караїмський цвинтар в Іософатовій долині «Балта Тіймез» – саме його досліджував Фіркович. Тут маршрут нашої подорожі по Чуфут-Кале завершується
16x9 Image

Крим. Реалії

КОМЕНТАРІ:

​
XS
SM
MD
LG