«Ясновидець» – так з тюркської перекладається назва скелі Томакларин-Каяси, що з північного сходу підноситься над старовинним селом Межиріччя (Ай-Серез – до 1945 року). З протилежного ж боку над селом нависає інша кам'яна статуя – Хашки-Кая (з тюркської – «навпаки, протилежний»). Між ними довгою балкою Ай-Серез біжить невелика, довжиною всього дев'ять кілометрів, однойменна річечка. Точніше, біжить тоді, коли з навколишніх гірських схилів бурхливо спрямовуються вниз весняні або селеві дощові потоки. Коли ж їх немає, що, за невеликим винятком, переважає протягом останніх років, річкове річище – це сухе, застелене бруківкою поглиблення, що розділяє село на дві довгасті половинки.
Час виникнення поселення на берегах Ай-Сереза точно не встановлено. Відомо про існування пізньоантичного поселення в період, коли це узбережжі входило до володінь Візантії. Також документально підтверджено, що найбільше жителів в Ай-Серезі значилося напередодні Першої світової війни, в 1914 році, – понад 1650 осіб. За століття в Межиріччі проживали 519 осіб.
Як виглядає старовинне село на захід від Судака – дивіться в цьому фоторепортажі.
Межиріччя: село під скелею «ясновидицею» (фотогалерея)

1
Краєвид на село Межиріччя з гірського хребта Орта-Сирт. За ним на тлі моря проглядається околиця курортного села Морське. Від нього до Межиріччя – близько десяти кілометрів

2
Із заходу над селом підноситься гірський хребет Хашки-Кая (510 метрів над рівнем моря)

3
З протилежного боку – скеля Томакларин-Каяси. За словами старожилів, це прізвисько носила кримськотатарська сім'я, яка жила колись на схилі гори. Тутешні ж туристи чомусь називають скелю «Андрюша»

4
Між скелями з обох бортів балки Ай-Серез спрямовується вниз до річки Ворон в сніжно-дощові роки однойменна річка. Про її бурхливе минуле свідчать лише розсипи каменів в повністю висохлому нині річищі, де тепер цвіте лише пристосований до природних колізій гірський аліссум

5
Перевірена розбитими гірськими дорогами транспортна техніка жителів села

6
Дах старого будинку на вулиці Зеленій

7
Сільський парк з фонтаном, але без води

8
У парку на видному місці – братська могила радянських партизанів, які загинули в боях з нацистами в тутешніх горах в 1942-1944 роках

9
Цей старий фонтан на річковому березі відновили у 2004 році

10
У ньому біжить питна вода слабкими цівками

11
На присадибній ділянці на Зарічній вулиці

12
На фіговому дереві або інжирі з'явилися крихітні плоди. Листовий апарат повністю розпуститься пізніше – така особливість вегетації цього плодового дерева

13
Кот дрімає на напівзруйнованій торцевій стіні колишнього тракторного стану винрадгоспу
КОМЕНТАРІ: