Облаштування в кримській ущелині Таш-Аїр почалося ще в 2005 році. Саме тоді священники Бахчисарайського Свято-Успенського чоловічого монастиря під середньовічним городищем Чуфут-Кале вирішили відродити в ущелині Таш-Аїр (з тюркської – «окремий камінь») біля села Баштанівка практично з нуля церкву святої великомучениці Анастасії.
Про час утворення православного храму і поселення ченців, тобто скиту, біля підніжжя плато Фицкі, по сусідству з печерним середньовічним містом Качі-Кальон, не збереглося точних відомостей. Більшість істориків вважає, що це сталося приблизно у VIII столітті. Про це свідчать, наприклад, виявлені висічені грецькі хрести в тутешніх печерах, плитові могили і земляні склепи, характерні для цього часу. Майже вісім десятиліть після єкатерининського «підкорення Криму» Росією наприкінці XVIII століття і переселення звідти в Приазов'я всіх ченців і послушників обитель перебувала в запустінні. Згодом її почали відроджувати, однак після «більшовицького перевороту» 1917 року все знову повернулося на круги своя. На початку ж тридцятих років минулого століття – в розпал релігійних гонінь – усі церковні споруди в ущелині зруйнували. А ще через тридцять років поруч влаштували промисловий кар'єр з видобутку каменю-вапняку.
До початку 2018 року стараннями тутешніх ченців і послушників гірський скит був повноцінним автономним поселенням з усією інфраструктурою – котельнею, фруктовим садом, коров'ячим стадом, майстернями, пекарнею і сироварнею. Але 28 січня того ж року в приміщенні котельні спалахнула пожежа (її причина нібито не встановлена досі), в результаті чого дотла згоріла більша частина будівель – келії, трапезна з кухнею, майстерні, склади з матеріалами.
Для відновлення скиту Анастасії Узорешительниці монахи вирішили вирубати нові печери. Хоча територія монастиря має статус особливо охоронюваної. Тоді підконтрольний Росії голова Міністерства екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв заявляв, що на будівництво у ченців немає дозвільних документів.
Кримський еколог Маргарита Литвиненко в коментарі Крим.Реалії в 2018 році говорила про те, що монахи своїми діями завдають шкоди екології.
«У 2005 році монахи вирубали ліс на схилах, тобто ставлення до природи і до соціальних норм було – я не хочу сказати «презирливе», вони ці норми просто не визнавали і діяли так, як вважали за потрібне, прикриваючись релігією», – коментувала Литвиненко.
Як гірський скит святої великомучениці Анастасії Узорешительниці виглядає сьогодні – дивіться у фотогалереї Крим.Реалії.
Про час утворення православного храму і поселення ченців, тобто скиту, біля підніжжя плато Фицкі, по сусідству з печерним середньовічним містом Качі-Кальон, не збереглося точних відомостей. Більшість істориків вважає, що це сталося приблизно у VIII столітті. Про це свідчать, наприклад, виявлені висічені грецькі хрести в тутешніх печерах, плитові могили і земляні склепи, характерні для цього часу. Майже вісім десятиліть після єкатерининського «підкорення Криму» Росією наприкінці XVIII століття і переселення звідти в Приазов'я всіх ченців і послушників обитель перебувала в запустінні. Згодом її почали відроджувати, однак після «більшовицького перевороту» 1917 року все знову повернулося на круги своя. На початку ж тридцятих років минулого століття – в розпал релігійних гонінь – усі церковні споруди в ущелині зруйнували. А ще через тридцять років поруч влаштували промисловий кар'єр з видобутку каменю-вапняку.
До початку 2018 року стараннями тутешніх ченців і послушників гірський скит був повноцінним автономним поселенням з усією інфраструктурою – котельнею, фруктовим садом, коров'ячим стадом, майстернями, пекарнею і сироварнею. Але 28 січня того ж року в приміщенні котельні спалахнула пожежа (її причина нібито не встановлена досі), в результаті чого дотла згоріла більша частина будівель – келії, трапезна з кухнею, майстерні, склади з матеріалами.
Для відновлення скиту Анастасії Узорешительниці монахи вирішили вирубати нові печери. Хоча територія монастиря має статус особливо охоронюваної. Тоді підконтрольний Росії голова Міністерства екології та природних ресурсів Криму Геннадій Нараєв заявляв, що на будівництво у ченців немає дозвільних документів.
Кримський еколог Маргарита Литвиненко в коментарі Крим.Реалії в 2018 році говорила про те, що монахи своїми діями завдають шкоди екології.
«У 2005 році монахи вирубали ліс на схилах, тобто ставлення до природи і до соціальних норм було – я не хочу сказати «презирливе», вони ці норми просто не визнавали і діяли так, як вважали за потрібне, прикриваючись релігією», – коментувала Литвиненко.
Як гірський скит святої великомучениці Анастасії Узорешительниці виглядає сьогодні – дивіться у фотогалереї Крим.Реалії.
КОМЕНТАРІ: