Грузинський художник Давид Кухалашвілі вирішив перетворити підземний перехід у Києві в арт-об'єкт на підтримку кримських політв'язнів. Давид розмальовує стіни і створює атмосферу коридору в'язниці.
За кожними дверима буде прихована одна з історій політичних в'язнів Кремля. Це 98 кримчан, яких засудили і переслідували за їхню активну громадянську позицію або релігійні погляди. Арт-об'єкт назвали «Підземний безвихід». Його реалізацією спільно займаються проєкт «КримSOS» і тбіліська платформа ARTIФ.
Організатори акції вважають, що імена кожного з незаконно позбавлених волі кримчан знають тільки сім'ї політв'язнів і активісти. На їхню думку, навіть журналісти розповідають не всі історії людей, і ті губляться в інформаційному потоці.
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, учасників кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
У Секретаріаті Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової повідомили, що станом на листопад 2020 року кількість громадян України, які переслідуються Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.
За даними Кримської правозахисної групи, станом на кінець жовтня 2020 року не менше ніж 110 осіб позбавлені волі в рамках політично мотивованих або релігійних кримінальних переслідувань у Криму.
Керівник програми підтримки політв'язнів, член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс повідомляв, що загалом у списку їхнього центру перебувають 315 осіб, 59 з яких – кримчани.
Правозахисники і адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознаками. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
За кожними дверима буде прихована одна з історій політичних в'язнів Кремля. Це 98 кримчан, яких засудили і переслідували за їхню активну громадянську позицію або релігійні погляди. Арт-об'єкт назвали «Підземний безвихід». Його реалізацією спільно займаються проєкт «КримSOS» і тбіліська платформа ARTIФ.
Організатори акції вважають, що імена кожного з незаконно позбавлених волі кримчан знають тільки сім'ї політв'язнів і активісти. На їхню думку, навіть журналісти розповідають не всі історії людей, і ті губляться в інформаційному потоці.
Після анексії Криму Росією навесні 2014 року на півострові почалися арешти російськими силовиками незалежних журналістів, громадських активістів, учасників кримськотатарського національного руху, членів Меджлісу кримськотатарського народу, а також кримських мусульман, підозрюваних у зв'язках із забороненими в Росії організаціями «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джемаат».
У Секретаріаті Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової повідомили, що станом на листопад 2020 року кількість громадян України, які переслідуються Росією за політичними мотивами, становить 130 осіб.
За даними Кримської правозахисної групи, станом на кінець жовтня 2020 року не менше ніж 110 осіб позбавлені волі в рамках політично мотивованих або релігійних кримінальних переслідувань у Криму.
Керівник програми підтримки політв'язнів, член Ради правозахисного центру «Меморіал» Сергій Давідіс повідомляв, що загалом у списку їхнього центру перебувають 315 осіб, 59 з яких – кримчани.
Правозахисники і адвокати називають ці кримінальні справи переслідуванням за політичною, національною чи релігійною ознаками. Влада Росії заперечує ці причини переслідувань.
КОМЕНТАРІ: