У серпні 1992 року загострення політичної ситуації в Абхазії переросло в 13-місячну кровопролитну війну. Тоді нібито перемогли абхазькі бойовики, але, по суті, програли всі: підсумок тієї війни – політичний глухий кут, вихід з якого не знайдений донині.
Абхазький конфлікт: 25 років потому
1
Абхазька війна була одним з найбільш жорстоких конфліктів, викликаних розпадом СРСР. Для самих абхазьких сепаратистів (на фото) було важливо зберегти ідентичність нації, Грузія хотіла зберегти цілісність країни
2
Абхазький курорт 1973 року. Це місце було дуже популярне для відпочинку радянської еліти, проте незабаром СРСР покотився до розпаду, а берегова лінія Абхазії перетворилася в лінію міжетнічного протистояння
3
На фото – учений в оточенні абхазьких аксакалів. Спочатку Абхазія була самостійною республікою, але 1931 року Йосип Сталін включив її до складу Грузії. До моменту створення цього фото етнічні абхази складали в регіоні лише 18 відсотків населення
4
Радянські війська під час придушення повстання в Тбілісі 1989 року. По мірі наближення розпаду СРСР, Грузія все голосніше говорила про необхідність незалежності. Але паралельно й Абхазія все сильніше просила про власну республіку в складі країни, яка ще не розпалася
5
Коли в середині серпня 1992 року в Абхазії почалися бойові дії, звідти, з курортів, масово побігли російські туристи. На придушення абхазького сепаратизму з жорстким лідером на чолі з Тбілісі вирушили грузинські танки
6
Абхазькі бойовики біля шосе, що веде в Сухумі, столицю Абхазії. Після того, як грузинське військове командування заявило, що полонених брати не буде, а пізніше вогнем було знищено будівлю, у якій зберігалися культурні артефакти абхазького народу, самі абхази стали сприймати цю війну як битву за виживання своєї нації
7
Грузинські війська в Сухумі, столиці Абхазії. Грузинський контроль над містом був недовгим, оскільки групи «добровольців», серед яких були чеченці, пов'язані з ісламістськими терористичними групами, прослизнули через гору, щоб з'єднатися з абхазами, що були в облозі
8
Російський десантник у Абхазії. Участь Росії в цьому конфлікті була неоднозначною. З одного боку, Росія публічно підтримала Грузію; з іншого – до абхазьких військових приєдналися багато російських військовослужбовців. Деякі доповіді свідчать про те, що, поки Росія однією рукою забезпечувала грузинські війська зброєю, іншою вона бомбардувала позиції грузинів у Сухумі
9
Житель Абхазії біля прошитого кулями будинку. Коли війна затяглася і настала зима, групи бойовиків почали тероризувати сільську місцевість в регіоні, де настало беззаконня
10
Абхазькі бойовики відступили незадовго до того, як було оголошено про припинення вогню
11
Абхазькі бойовики під час нападу на Сухумі. Незабаром після цього знімка російського фотожурналіста Андрія Соловйова (якому належить авторство п'яти інших фотографій в цій галереї) застрелив снайпер
12
Грузинські біженці, тікаючи через гори 5 жовтня 1993 року. Коли абхазькі сили просунулися на схід, більше ніж 200 000 етнічних грузинів вигнали зі своїх будинків
13
Абхазці дивляться на уламки мосту Інгурі. До кінця війни у вересні 1993 року етнічнтих грузинів було вбито або вигнано з регіону, а річка Інгурі стала фактично кордоном між Абхазією і самою Грузією
14
Абхазія святкує свій «день незалежності» 2014 року. Після війни Абхазія була відкинута міжнародним співтовариством. Але 2008 року, незабаром після російсько-грузинської війни, Росія офіційно визнала Абхазію. Потім президент Грузії Михайло Саакашвілі відповів, що Абхазія – це «не внутрішня грузинська проблема, а питання Грузії і Росії»
КОМЕНТАРІ: