Доступність посилання

ТОП новини

П’ять сценаріїв для Центральної Європи: Де в них Україна?


Під час конференції у Празі

Анна Романдаш

Прага – До середини наступного десятиліття Вишеградська четвірка (Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина) постане перед вибором – або збільшити інтеграцію в ЄС з усіма її перевагами й недоліками, або ж порвати із західною орієнтацією та демократією. Українське питання одне з ключових, з якого мають визначитися Варшава, Прага, Братислава та Будапешт у найближчому майбутньому.

До 2025 року всі чотири країни проведуть президентські і парламентські вибори, а також братимуть участь у загальноєвропейських. Результати покажуть, як зміниться їхня політика.

Експерти Німецького фонду Маршалла для США та Фундації Res Publica визначили п’ять сценаріїв, за якими розвиватимуться чотири центральноєвропейські країни. Про це йшлося на конференції та брифінгу, що їх організували у Празі 14 листопада за участі експертів.

«Те, що все залишиться так, як є – це найменш ймовірне майбутнє для Центральної Європи, – переконаний Войцех Пжибильский, голова Res Publica. – Камені спотикання в ЄС матеріалізуються вже найближчим часом і запустять принаймні один зі сценаріїв розвитку для Вишеградських країн».

П’ять сценаріїв показують, де опиняться чотири країни у найближчі сім років.

Тріумф нелібералізму

Перший – тріумф нелібералізму – найменш втішний для України. Згідно з ним, політики-популісти отримають найбільшу підтримку місцевого населення, зменшать рівень співпраці з ЄС та збільшать тиск на демократичні інститути всередині країн. Також можливе зростання співпраці з Росією та Китаєм. У таких умовах Україні буде складно просувати ідею інтеграції в ЄС – особливо, коли її західні сусіди будуть відмежовуватися від Брюсселя.

Розділена Центральна Європа

Другий сценарій – розділена Центральна Європа.

«Угорщина може вийти з ЄС через бажання Віктора Орбана залишитися при владі», – говорить Йорг Форбріг, старший співробітник Фонду Маршалла.

«Словаччина, навпаки, буде наголошувати на своїй західній орієнтації як найбільш позитивна до ЄС країна з чотирьох. Поляки і чехи, натомість, займуть позицію десь посередині й ЄС доведеться впливати на настрої в цих країнах аби повернути їх до себе», – додає експерт.

Розділена Центральна Європа означатиме активнішу роль ЄС у регіоні, що може допомогти Україні просувати свої інтереси.

Під час конференції у Празі
Під час конференції у Празі

Інші сценарії

Інші можливі сценарії – це «революція молодих», які прийдуть до влади. Утім, самі експерти вважають такий розвиток подій найменш реальним.

Ще один варіант розвитку подій – це посилена інтеграція з Євросоюзом та програш євроскептиків. Хоча підтримка ЄС у Вишеградській четвірці доволі низька, ці країни мають і найбільші переваги від співпраці зі своїми багатшими сусідами на Заході.

Зовнішні впливи – як-от криза у стосунках з Росією – змусить ЄС більше і ближче співпрацювати
Йорг Форбріг

На думку Форбріга, «європейське весілля» або ж поліпшення стосунків всередині ЄС – найреалістичніший сценарій.

«ЄС розуміє, що окремо європейські країни занадто малі, аби якось впливати на світову політику. Зовнішні впливи – як-от криза у стосунках з Росією – змусить ЄС більше і ближче співпрацювати», – пояснює Форбріг.

Він наводить Чехію як приклад – попри високий рівень євроскептицизму та присутність популістів в уряді, чеські політики доволі прагматичні. Розрив із ЄС позбавить їх багатьох економічних можливостей, а також політичного впливу і безпеки – і тому місцеві уряди будуть змушені приглушити свою антиєвропейську риторику або й повністю її позбутися.

«Безпековий вакуум»

Останній сценарій – це безпековий вакуум, який може виникнути якщо ЄС та НАТО не зможуть виконати свої політичні та безпекові зобов’язання.

Такий сценарій найбільше нагадує міжвоєнні роки коли центральноєвропейські країни балансували між двома суперсилами. Якщо Росія продовжить гібридну війну або активізує її, і не буде адекватної відповіді з боку НАТО та Заходу, Вишеградській четвірці доведеться працювати разом, або захистити власні кордони.

«У випадку протистояння Захід-Схід, чехам і словакам найкраще зберігати нейтралітет. Але якщо виникне реальна зовнішня загроза, то є ризик, що місцеві уряди ще більше тиснутимуть на громадянські свободи та демократії, посилаючись на особливий стан речей», – каже Форбріг.

Вибори – не єдиний фактор, що визначить розвиток у Центральній Європі.

Є інші елементи, які вплинуть на чотири країни, і Україна – одна з них.

«Вишеградські країни посилили заходи безпеки через війну на Сході. Місцеві уряди часто говорять про біженців з України, яких доведеться приймати», – каже Пжибильський.

Так, польський уряд уже заявляв про те, що приймає мільйон українських біженців, хоча їхня частка насправді – мізерна. Українці, які їдуть в Центральну Європу, – це в основному трудові мігранти, яких Вишеградські країни потребують все більше і більше.

«Неможливо заперечувати нагальну потребу у мігрантах, бо вже зараз є багато вакансій, які треба заповнити, а на місцях недостатньо робочих сил», – коментує ситуацію Форбріг.

«Українці, які їдуть в Центральну Європу, особливо в Польщу у великій кількості, все одно не зможуть заповнити величезний вакуум вакансій», – зауважує зі свого боку Пжибильський.

у Центральній Європі зросло розуміння власної вразливості до зовнішніх впливів – і не лише з Росії
Йорг Форбріг

Безпека – інший бік стосунків з Україною.

«За останні п’ять років, у Центральній Європі зросло розуміння власної вразливості до зовнішніх впливів – і не лише з Росії. Ці впливи включають місцеве російськомовне населення, а також дезінформацію», – говорить Форбріг.

За його словами, не варто перебільшувати вплив Росії в регіоні, де інші гравці – наприклад, Китай – постійно збільшують свою присутність.

«Взаємини з Росією – так само як і проблеми – існуватимуть завжди. Енергопостачання – це добрий приклад, бо Центральна Європа дуже залежить від російського газу, – зауважує Форбріг. – Деякі країни – як-от Польща – намагаються обмежити цю залежність, а інші – як Угорщина – йдуть на конфронтацію, але самостійно вони не можуть вирішити цю проблему».

Під час конференції у Празі
Під час конференції у Празі

Інформаційні загрози

Крім безпекових викликів є й інформаційні загрози. «У Польщі, бачимо багато неправдивих наративів, які підтримує Росія», – говорить Пжибильський. І додає: фейки активно використовують і місцеві політики у своїх кампаніях, особливо перед виборами.

Наразі, доля центральноєвропейських країн невизначена, але тамтешні зміни матимуть не лише локальний вплив.

«Те, що відбувається в Центральній Європі, викликає світовий інтерес, – переконаний Пжибильський. – Усіх цікавить, куди регіон рухатиметься далі. Складність у тому, що навіть всередині урядів політики не знають, яку роль краще обрати і яку зайняти позицію всередині ЄС».

Молдова, Україна та інші мають європейську орієнтацію, але їм бракує підтримки з боку ЄС
Йорг Форбріг

Невизначеність та натягнуті стосунки із Заходом не на руку Україні.

«Молдова, Україна та інші мають європейську орієнтацію, але їм бракує підтримки з боку ЄС чи навіть простого заохочення. У такій ситуації, коли нема визнання Заходу, українському уряду та іншим складніше просувати проєвропейські ідеї на місцях», – переконує Форбріг.

Утім, ставлення ЄС може кардинально змінитися, як показують різні сценарії найближчого майбутнього. Чи стане Захід більш включеним в українські реалії? Це буде видно після виборів, однак, все залежатиме не лише від них. Економічна ситуація всередині ЄС, безпекові проблеми та присутність США в регіоні – усе це теж впливатиме як на рішення центральноєвропейців, так і на загальну політику Євросоюзу.

Поки що, кажуть експерти, складно передбачити, як розвиватимуться події у Вишеградській четвірці. Якщо прагматизм переможе, то є всі шанси, що ЄС – і Центральна Європа зокрема – визначать співпрацю з Україною одним з пріоритетів.

XS
SM
MD
LG