Кандидати в президенти та «чорні мітки» за Крим

Міжнародний рух #LiberateCrimea під час передвиборної кампанії в Україні вручав «чорні мітки» кандидатам, в чиїх програмах не згадувався Крим. До першого туру виборів президента такі мітки отримали 8 політиків із 39, які претендували на пост президента.

Як «чорні мітки» вплинули на передвиборну кампанію? Чи вдалося таким чином привернути увагу українських політиків до проблеми анексованого Криму? І які ще теми, окрім деокупації півострова, цікавили активістів? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідає член Меджлісу кримськотатарського народу, голова Комітету захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв.

​‒ Як почалася акція з «чорними мітками»?

‒ Ця ідея народилася спонтанно ‒ ми, коли спілкувалися між собою, згадали про вибори президента й про те, що в його компетенцію входить зовнішня політика, оборона, цілісність держави. Якраз ці теми дуже важливі для майбутнього глави держави. Тому ми вирішили, що поставимо три основних запитання: наскільки відображена в програмах кандидатів та в їхній риториці тема деокупації Криму, як президент буде захищати права громадян на окупованій території, та як буде реалізовуватися колективне право кримськотатарського народу? Ми провели прес-конференцію для того, щоб кандидати заздалегідь могли врахувати ці питання.

‒ Як здійснювали моніторинг?

‒ Ми розділили роботу на три етапи: це моніторинг політичних програм, потім ‒ риторики кандидатів, тому що кандидат може не написати або забути про цей пункт, але може це сказати, і третє ‒ інформування про результати. Уже під час другого етапу ми говорили про те, що будемо вручати «чорні мітки» тим кандидатам, у яких немає в програмах теми Криму, і які не відреагували на наші зауваження, на наші офіційні листи та звернення.

‒ Треба уточнити, що тоді було не 39, а 44 кандидати в президенти. І якими були перші підсумки?

‒ 12 лютого ми провели першу прес-конференцію, де позначили, що у 14 кандидатів у президенти абсолютно нічого не сказано про Крим, у 20 з них були тільки слогани: «Крим ‒ це Україна, його потрібно звільнити», і тільки у 10 кандидатів ми побачили більш-менш якесь бачення поетапне. Звичайно, не глибоке, але ми й не очікували, що там будуть розписані цілі стратегії, досить було бачити основні напрямки або концепцію. Щодо захисту прав людини ми побачили пункти тільки у восьми кандидатів, а щодо реалізації прав кримськотатарського народу ‒ тільки в одного, у програмі. В результаті з 14 кандидатів, у яких нічого не було в програмі про Крим, п'ятеро відреагували на наші запити на своїх інформаційних ресурсах, у ЗМІ.

‒ Отже, хто ті політики, які все ж отримали «чорні мітки» за Крим?

‒ Зрештою ми визначилися з вісьмома кандидатами: це Сергій Каплін, Віктор Бондар, Олександр Соловйов, Олег Ляшко. А також ті, хто повідомив про те, що вони подаватимуть воду, електроенергію до Криму тощо. Тобто, їхня риторика відповідає позиції країни-агресора: Євген Мураєв, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Юрій Кармазін. Я вважаю, що на теледебати не з'явилися Бойко та Ляшко, саме боячись отримати «чорні мітки» в прямому ефірі.

Незважаючи на те, що в штабі Ляшка в той момент були присутні люди, вони, дізнавшись про те, що ми прийшли, просто не відкрили. Така ж ситуація була у Бойка: ми перевіряли всі адреси, в офісі також були люди, але вони не відкрили двері. Від Бондаря вийшла помічниця, ми вручили їй «чорну мітку», у Кармазіна ‒ довірена особа.

‒ Чого ви досягли в результаті?

‒ Реакція кандидатів у президенти, все-таки, була, вони заговорили про Крим та про кримських татар. Тому я можу сміливо сказати, що наша кампанія зіграла певну роль у позитивному плані. Я навіть побачив від деяких кандидатів позитивний підхід у цьому питанні. Наприклад, Ігор Смешко, чиї помічники зв'язувалися з нашим офісом, щоб ми дали деякі пояснення щодо кримськотатарської національно-територіальної автономії.

‒ Позицію Петра Порошенка щодо Криму ми загалом знаємо, а що Володимир Зеленський думає з усіх цих питань?

‒ Зеленський не потрапив ні в «сірий список», ні в «чорний список», тому що в його програмі, дійсно, сказано, що потрібно вирішувати питання деокупації Криму та інших окупованих територій політико-дипломатичним шляхом. Звичайно, ми хотіли більше розкрити й отримати інформацію. У Зеленського не було абсолютно ніякої реакції у виборчій риториці: ні щодо теми деокупації Криму, ні щодо захисту прав людини на окупованих територіях, ні щодо колективних прав кримськотатарського народу.

‒ Ви будете продовжувати, враховуючи неминучість другого туру?

‒ У нас тільки два кандидати, і наше завдання ‒ піти в глибину питання. Не просто: «Ви за деокупацію чи ні?». Яким чином, що ви будете робити? Звичайно, чинний президент у своїй промові спробував означити, що буде захищати права тих, хто проживає на окупованій території. Ми будемо все це фіксувати, і я дуже хотів би, щоб були дебати між двома кандидатами, для того, щоб люди побачили, як вони можуть представляти країну, кому вони делегують повноваження. Після отримання офіційних результатів ми почнемо активно проводити нашу кампанію, щоб привернути увагу й самих виборців, і кандидатів.

(Текст підготував Владислав Ленцев)