Канцлерка Німеччини Анґела Меркель відвідала Київ, де зустрілась із президентом Володимиром Зеленським і прем'єр-міністром Денисом Шмигалем. Це один з останніх закордонних візитів політичного лідера Німеччини на цій посаді. Яке значення він мав для України? Підсумки в експертних оцінках збирало Радіо Свобода.
Знаковий візит
Візит Анґели Меркель до України експерти називають важливим і показовим. Він відбувся після перемовин канцлерки з президентами США і Росії, відтак результати цих домовленостей Меркель привезла до Києва.
Крім цього, невипадковою і символічною є дата зустрічі Меркель із Зеленським: вона припала на переддень саміту Кримської платформи і за два дні до відзначення 30-ї річниці Незалежності України.
В обидвох цих подіях Меркель не братиме участі.
Цим самим офіційний Берлін подає Києву «змішані сигнали» і намагається дотримуватись нейтралітету там, де потрібна чітка позиція, вважає директорка Центру «Нова Європа» Альона Гетьманчук:
«Меркель, звичайно, намагалась зробити чимало позитивного для України після 2014 року, зробивши пріоритетним українське досьє в Берліні, забезпечивши німецьку та європейську єдність в питаннях санкціях. Будьмо відвертими: навряд чи будь-який західний лідер за ці роки в принципі приділяв стільки уваги Україні як Меркель.
І все ж, її спадщина на українському напрямку ризикує бути підважена двома великими негативними епізодами – «Північного потоку-2» і блокуванням ПДЧ в НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році», – пише експертка з міжнародних питань.
Наприкінці своєї каденції протягом літа Анґела Меркель здійснила низку закордонних візитів. Те, що в переліку цих держав опинилася й Україна, свідчить про важливість і актуальність українських питань для міжнародної політики, зауважує політолог Олеся Яхно.
Незважаючи на всю складність добудови «Північного потоку-2» для української енергетичної безпеки, головне полягає в тому, що Україну принаймні інформують про ці рішення.
Одним із помилкових тверджень напередодні візиту Меркель до Києва було те, що у Москві канцлерка досягла успіхів у перемовинах з ПутінимОлеся Яхно
«Одним із помилкових тверджень напередодні візиту Меркель до Києва було те, що у Москві канцлерка досягла успіхів у перемовинах з Путіним, що це нашкодить Україні. Як бачимо, це не так. Це не вплинуло на позицію Меркель під час візиту в Україну», – наголосила політолог у коментарі Радіо Свобода.
Про що говорили?
Під час зустрічі Володимир Зеленський і Анґела Меркель обговорювали питання:
- мирного урегулювання на Донбасі
- енергетичної безпеки України на тлі добудови «Північного потоку-2»;
- реформи в Україні;
- ситуацію в Афганістані.
- Канцлерка Німеччини визнала, що поступ у мирному врегулюванні ситуації на Донбасі відсутній. Вона визнала Росію учасницею цього конфлікту, а також підкреслила, що Україна вчинила правильно, відмовившись вести перемовини з проросійськими гібридними силами.
Ангела Меркель заявила також , що Берлін зацікавлений в енергетичній співпраці з Києвом і продовженні договору про транзит газу через територію України. При цьому політик підкреслила, що Німеччина наполягатиме на нових санкціях проти Росії, у випадку, якщо «Північний потік-2» буде використовуватися як інструмент політичного тиску.
Мало конкретики і відсутність гарантій
Перелік питань, які порушували під час зустрічі Володимир Зеленський з Ангелою Меркель був важливим, проте сам візит не відіграє вирішальної ролі, зауважив у розмові з Радіо Свобода політичний експерт Володимир Фесенко.
«Меркель закінчує своє перебування на посаді. Зрозуміло, що її візити до Москви і Києва не призведуть до якихось конкретних рішень. Предметними домовленостями будуть займатися наступник Меркель, а також інші учасники перемовин. Я б назвав це частиною переговорного процесу, спробою його активізувати», – зазначив Володимир Фесенко.
За попередніми підсумками візиту Меркель до Києва Олеся Яхно не побачила чітких акцентів щодо самої експлуатації газопроводу. До того ж , за її словами, не були проговорені позиції, що стосувалися ПДЧ в НАТО.
«Північний потік-2» нерозривно пов’язаний з безпековою складовою. Треба в ширшому контексті порушувати питання впливу і тиску на Україну з боку Росії. Президент Зеленський так і не почув гарантій енергетичної безпеки, проте їх і не можна було отримати.
Як можна було почути з розмови Меркель із Путіним, що Німеччина буде наполягати на збереженні транзиту газу після 2024 року, російський президент дав на це розпливчасту відповідь. Ці запевнення є формальністю», – підкреслила політолог.
Важливим меседжем назвав Володимир Фесенко заяву Меркель щодо ролі Росії у конфлікті на Донбасі. За його словами, канцлерка фактично визнала Росію стороною конфлікту. Українська сторона має зафіксувати ці слова німецького політика і постійно нагадувати про це.
