Доступність посилання

ТОП новини

«Люди бачать, що це шапіто»: післясмак російських виборів у Криму


Російські вибори в Севастополі 8 вересня 2019 року
Російські вибори в Севастополі 8 вересня 2019 року

Російські вибори до місцевих рад 8 вересня відбулися в Криму та Севастополі. Вже є перші результати, які визначать життя кримчан на найближче майбутнє. Україна, США, країни ЄС та низка інших держав не визнають російські вибори на півострові.

Станом на ранок 9 вересня за підсумками обробки 53,96% протоколів партія «Единая Россия» лідирує на російських виборах до парламенту анексованого Криму. Згідно з інформацією Центральної виборчої комісії Росії, партія набирає 53,52% голосів. У Севастополі за підсумками обробки 98,37% бюлетенів на виборах до місцевого парламенту також лідирує партія «Единая Россия» з результатом у 37,63%. При цьому явка за попередніми підсумками не подолала позначку в 30%.

Народний депутат України Ірина Геращенко наголошує, що результати російських виборів у Криму не можна визнавати на материковій частині України та у світі.

Україна та світ ніколи не визнають результатів цих виборів
Ірина Геращенко

– Україна та світ ніколи не визнають результатів цих виборів, які незаконно провела окупаційна влада Росії на території Криму. І ми бачимо, що явка надзвичайно низька, незважаючи на фальсифікації і тиск на громадян ‒ це свідчить про те, що люди вже розуміють, що відбувається з цими виборами. Сьогодні ми ставимо питання на погоджувальній раді, щоб це була послідовна позиція парламенту, щоб ми звернулися до парламентів інших країн та міжнародних організацій із закликом не визнавати результатів російських виборів у Криму.

Ірина Геращенко
Ірина Геращенко

Російський громадський активіст, голова організації «Чистий берег.Крим» Володимир Гарначук стверджує, що справжня явка на російських виборах у Криму на кілька відсотків нижче, ніж офіційно оголошена.

У багатьох районах були приписки виборців і вкидання бюлетенів для коригування результатів виборів
Володимир Гарначук

– Явка, зафіксована у протоколах, завищена. Наскільки мені відомо, у багатьох районах були приписки виборців і вкидання бюлетенів для коригування результатів виборів. Явку оголосили приблизно 29% (станом на ранок 9 вересня – КР), а реальна склала 20-23%. Це ще не межа: у Москві явка склала приблизно 15-16%. Там, де контролю за виборами не було, її натягнули до 30% і в середньому отримали 18-20%. Річ у тім, що інститут виборів практично вмер, і всі ці технології щодо коригування виборчого законодавства з введенням Єдиного дня голосування, що припадає на другу неділю вересня. Неможливо вести агітаційну кампанію, відбувається сушка явки та адміністративне приведення, щоб полегшити результати «Единой России». Прибирають опозицію, знімають із виборів, не дають можливості агітувати ‒ люди бачать, що це шапіто, і брати участь не хочуть.

Володимир Гарначук
Володимир Гарначук

Володимир Гарначук вважає, що результат «Единой России» в анексованому Криму забезпечений вкиданням (хоча офіційно російський ЦВК говорить про відсутність суттєвих порушень).

‒ Коли у вас при явці 28% вкидається не менше 5% голосів за «Единую Россию», то результат буде просто феноменальний для неї. Хоча на тлі результатів, які партія показувала у 2014 році, ці цифри для неї ‒ повний провал. Вони навіть не взяли 50%! Грубо кажучи, реальний рейтинг партії влади в Криму зараз становить приблизно 24-25% від тих, хто голосував.

Журналіст з Севастополя Андрій Васильєв пояснює причину низької явки на російських виборах у місті.

Люди не бачать сенсу брати участь у виборах, голосувати за депутатів, тому що не бачать, як зміниться від цього їхнє життя
Андрій Васильєв

– За моєю інформацією, явка в Севастополі склала 27,34% (голова підконтрольної Росії виборчої комісії Севастополя Сергій Даниленко повідомив, що явка в місті склала 29,05% ‒ КР). Це найнижча на виборах за всю історію Севастополя. Я прогнозував, що вона складе 28%. В принципі, цілком зрозуміло, чому складається така ситуація. Люди перебувають в апатії, нікому не вірять із нинішніх політиків, особливо міських. У Росії представницька влада на регіональному рівні повністю дискредитована. Люди не бачать сенсу брати участь у виборах, голосувати за депутатів, тому що не бачать, як зміниться від цього їхнє життя. Специфіка Севастополя в тому, що ще є Чорноморський флот, де наголошують, що кількість військовослужбовців, які проголосували, ‒ це стратегічна таємниця. Тому ми сьогодні можемо робити тільки відносні оцінки. З огляду на те, що проголосували приблизно 90 тисяч осіб, із них від 10% до 20% становили військовослужбовці.

Політолог-міжнародник, виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко зазначає, що кримчани в принципі не можуть впливати на ситуацію на півострові, беручи участь у російських виборах у Криму.

Навіть після цих виборів усі адміністративні функції в Криму здійснюються незаконно, тому ці вибори нічого не змінюють
Олександр Сушко

– Саме проведення цих виборів не є правовим фактом, вони не несуть тих політико-правових наслідків, які могли б говорити про вільний вибір і створення легітимних органів влади. Навіть після цих виборів усі адміністративні функції в Криму здійснюються незаконно, тому ці вибори нічого не змінюють. Вибори в Криму, у Придністров'ї, в Абхазії, у Південній Осетії та на подібних територіях ‒ все це легітимізація незаконного статусу. Мені важко сказати, яким чином місцевий житель, беручи участь у цьому, може вплинути на рішення яких-небудь істотних проблем. Я не бачу тут механізмів, тут немає інтриги, хто керуватиме цією територією. Якби йшлося б про якусь видимість реальної конкуренції, можна було б подискутувати. Обговорюючи це, ми відсуваємо незаконність того, що відбувається в Криму, починаючи з 2014 року.

Олександр Сушко
Олександр Сушко

Народний депутат України, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз упевнений, що з нагоди кожних російських виборів у Криму важливо нагадувати українцям і світу про їхню незаконність.

‒ Те, що до таких політичних процесів через п'ять років ставляться як до нав'язаних із боку Росії, це, звісно, важливо. Люди, які не ходять на вибори, які своїм протестом показують незгоду з самою окупацією, мають постійний орієнтир на Україну ‒ для них невизнання деякими країнами цих незаконних виборів дуже важливе. Важливо, щоб ми тут реагували, щоб міжнародне товариство не визнавало ‒ це підсилює дух спротиву. При цьому ми розуміємо, наскільки жорстко у них намагаються застосувати ці силові методи приниження ‒ назвіть як хочете ‒ щоб люди прийшли на вибори, навіть якщо ці вибори їм не потрібні. Під загрозою призначали списочників, які зобов'язані були брати участь, і навіть таких призначенців знаходилося дуже мало. Наприклад, у Бахчисарайському районі, де 17 сільрад і понад 24 тисяч кримських татар, висунули 34 особи.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

У Міністерстві закордонних справ України назвали «юридично нікчемними» російські вибори в анексованому Криму та Севастополі, а також закликали міжнародне товариство дати «принципову оцінку» проведенню цих виборів. У прес-службі Представництва Європейського союзу в Україні на запит Крим.Реалії відповіли, що Європейський союз не визнає проведені 8 вересня російською владою в Криму та Севастополі вибори депутатів парламентів і місцевих рад.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG