Доступність посилання

ТОП новини

«Платформа для нахабної брехні». Експерти ‒ про представників анексованого Криму на нараді ОБСЄ


Постійне представництво президента України в Автономній Республіці Крим звернулося до Прокуратури АРК із запитом дати належну правову оцінку заявам про «російський Крим», які прозвучали на щорічній нараді ОБСЄ у Варшаві. Постійний представник президента України в АРК Антон Кориневич повідомив, що відомство ініціювало відкриття кримінального провадження щодо порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.

19 вересня Прокуратура АРК зареєструвала кримінальне провадження за фактом порушення представниками підконтрольних Кремлю кримських ЗМІ порядку виїзду з анексованого Криму з метою участі в щорічній нараді ОБСЄ у Варшаві.

«Ці відомості внесені в ЕРДР за зверненням представника президента України в АР Крим Антона Кориневича. Під час досудового розслідування буде дана правова оцінка не тільки законності виїзду «делегатів» з півострова, але й отриманню ними візи для в'їзду на територію Євросоюзу, внесення їх до складу офіційної делегації Російської Федерації. Розслідування доручене Службі безпеки України», ‒ уточнили у прокуратурі АРК.

На важливості подібних розслідувань у коментарі Крим.Реалії наголосив народний депутат України від фракції «Слуга народу» Юрій Камельчук.

Важливий кожен крок і будь-яка деталь, що допоможуть грамотно звільнити Крим
Юрій Камельчук

«Такі дії прокуратури важливі. Важливий кожен крок і будь-яка деталь, що допоможуть грамотно звільнити Крим. Будь-яка спроба колаборантів зміцнити свої позиції має різко припинятися українською владою та міжнародним товариством», ‒ сказав нардеп.

Член Меджлісу кримськотатарського народу Гаяна Юксель вважає, що потрібно не тільки реагувати на прецеденти, які вже трапилися, а й працювати для їх попередження.

«Відкриття таких кримінальних справ є формальною необхідністю з боку України. Зараз немає інструментів для прямого покарання кримських колаборантів. Але Україна має працювати з урядами європейських держав, міжнародними інстанціями, міжнародними організаціями, щоб не давати можливості так званим представникам кримських організацій приїжджати та брати участь у таких зустрічах. Як вони отримали візи? За якими паспортами? Зовнішньополітичне відомство України має працювати зі своїми колегами, повідомляти й попереджати подібні прецеденти», ‒ повідомила в коментарі Крим.Реалії Гаяна Юксель.

Гаяна Юксель
Гаяна Юксель

Українська правозахисниця Галина Койнаш впевнена, що жорстке реагування української сторони на подібні прецеденти дозволяє ефективно протидіяти російській пропаганді.

Нехай в ОБСЄ припинять надавати Росії платформу для поширення нахабної брехні
Галина Койнаш

«Колаборанти, можливо, не бояться безпосереднього покарання, але українська прокуратура зобов'язана реагувати, а в цьому випадку це дає дуже важливий сигнал ОБСЄ, яка не повинна його ігнорувати. Якщо Рефат Чубаров (голова Меджлісу кримськотатарського народу ‒ КР) зміг одразу назвати всіх кримських колаборантів та їхні нинішні посади, чому в ОБСЄ вперто не хочуть провести мінімальну перевірку? Дуже швидко з'ясували б, що це за «представники російського союзу журналістів» і звідки вони. Нехай в ОБСЄ припинять ховатися під гаслами про свободу слова чи плюралізм і перестануть надавати Росії платформу для поширення нахабної брехні про Крим і легітимацію окупаційного режиму. Це точно допоможе протистояти токсичній російській пропаганді», ‒ розповіла Крим.Реалії правозахисниця.

За словами голови Ревізійної комісії Курултаю кримськотатарського народу Алі Озенбаша, розслідування, розпочате на материковій Україні відносно представників анексованого Криму, які взяли участь у нараді ОБСЄ у Варшаві, не призведе до їх покарання.

«Не думаю, що внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань якимось чином може протистояти російській пропаганді. Поготів що протистояння представників України за підтримки союзників ‒ зокрема, Канади та США ‒ на вищевказаній нараді ОБСЄ безуспішне. Також, аж до повернення Криму, не бачу практичного механізму їх покарання, навіть якщо ці журналісти є громадянами України, тобто своєчасно не оголосили, у встановленому законом порядку, про вихід з українського громадянства», ‒ сказав у коментарі Крим.Реалії громадський активіст.

Алі Озенбаш
Алі Озенбаш

У свою чергу, російська делегація на нараді ОБСЄ з прав людини у Варшаві закликала голову Бюро з демократичних інститутів і прав людини вплинути на українську владу, яка «переслідує кримських журналістів за відвідування конференції», повідомив заступник директора департаменту з гуманітарного співробітництва та прав людини МЗС Росії Григорій Лук'янцев.

«Ми щойно провели зустріч із директором Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ (БДІПЛ ОБСЄ) пані (Інгіб'єрг Сольрун) Гісладоттір. Привернули її увагу до ситуації, до інформації про те, що проти представників російського Криму за їхню участь у варшавській оглядовій нараді заведені кримінальні справи. Формально ‒ за порушення режиму в'їзду-виїзду з «тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим», як сказано в офіційній цитаті, ну і за їхню участь у варшавській оглядовій нараді з людського виміру ОБСЄ», ‒ розповів Лук'янцев.

«Ми сказали, що це абсолютно неприпустимо, що йдеться про спробу перешкодити реалізації кримчанами права на свободу висловлення поглядів, а також це явний прояв репресій щодо представників громадянського суспільства за їхні контакти з міжнародними організаціями», ‒ додав він.

На думку самих учасників з анексованого Криму, вони «не сприйняли серйозно погрози офіційного Києва». При цьому вони зазначили, що ситуація на нараді ОБСЄ для них змінюється на краще.

«Рік тому мені, щоб виступити на цій же конференції, довелося вигризати собі це право. Після протесту України, Канади та Австрії моя доповідь була знята з порядку денного. І слово мені дали лише після ноти протесту МЗС РФ. Цього року я не відчував жодних труднощів», ‒ повідомив керівник проросійського кримськотатарського телеканалу «Миллет» Ервін Мусаєв.

ДОВІДКА: У Варшаві 16 вересня стартувала щорічна нарада ОБСЄ з обліку людського виміру, яка триватиме до 27 вересня. У нараді ОБСЄ зареєстрували учасників з анексованого Криму, які представляють російську владу та організації півострова. Ці представники називають Крим «російським» і намагаються переконати учасників заходу у відсутності порушень прав людини на півострові після його анексії Росією.

Постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євген Цимбалюк наголосив, що на щорічній нараді ОБСЄ мають «негайно позбавляти слова» таких учасників з анексованого Криму.

Делегація України 17 вересня залишила залу засідань, де під час наради ОБСЄ обговорювали тему свободи слова, на знак протесту проти заяв про «російський Крим». 18 вересня українська делегація вирішила продовжити роботу на заході.

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя пройшов невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG