50 років тому на поверхню Місяця вперше ступила нога людини. Пройшло півстоліття, а вірять у це все ще не всі. Радіо Свобода пояснює, як так вийшло, що так звана «місячна змова» ніяк не втратить своєї актуальності.
Три, два, один, запуск. Через 109 годин та 42 хвилини після злету космічного корабля «Аполлон-11» американський астронавт Ніл Армстронґ зробить перший крок на місячну поверхню і назве його «маленьким кроком для людини і велетенським стрибком для людства».
Мине 50 років, і багато хто все ще називатиме цей «стрибок» вигадкою американців. Все досить логічно, скажуть прибічники «місячної змови». Мовляв, розпал Холодної війни, космічні перегони, США не мають належної технічної підготовки, але дати собі в кашу наплювати не можна, тож і вирішили продати світові підробку. Пішли в студію з макетами і зняли там «маленький крок». Фейкові новини космічного масштабу 1969 року готові.
Дійсно, коли СРСР у 1957 році запустили «Спутник», а потім одразу «Спутник-2» з собакою на борту, США взагалі не мали космічної програми.
Через рік після запуску російського «Спутника» з’явилася НАСА. До середини 60-х років НАСА отримували понад 4% від федерального бюджету США – космічні справи, здавалося, серйозні, і програти тут не можна, тож і витрати потрібні «космічні».
Так, для американців справа була серйозна, але були люди, які вірили, що американці аж ніяк не могли так швидко наздогнати СРСР і вирішили все змонтувати: Холодна війна, мовляв, і мета виправдовує засоби.
Можна було б подумати, що саме у Радянському Союзі вирішили дискредитувати мільйони американських доларів і сотні тисяч людей, які працювали над тим, щоб зробити висадку на супутник Землі реальністю. Але іронія в тому, що початок вся ця конспірологія, як припускають, бере з виходу книжки американця на ім’я Білл Кейсінґ.
У 1976 році Кейсінґ випустив книжку під назвою «Ми ніколи не були на місяці». Там він і виклав свої теорії, які дожили до сьогоднішніх днів і обросли новими теоріями, і все це, ніби зламаний телефон, лише набирало обертів із появою інтернету.
Ні, Кейсінґ не був ані космонавтом, ані технічним спеціалістом, ані науковцем. Але, вочевидь, правдоподібності йому надало те, що він був колишнім технічним письменником, тобто людиною, яка готувала інструкції з експлуатації і технічні описи для неспеціалістів у компанії Rocketdyne, що виробляла ракетні двигуни.
Що ж, Кейсінґ помер у 2005 році, а його теорії продовжують жити, і ніде так жваво, як на інтернет-просторах.
Напередодні 40-ї річниці першої висадки людини на Місяць НАСА випустила відновлений відеоматеріал про цю історичну посадку. На відео астронавти Ніл Армстронґ і Базз Олдрін роблять свої перші кроки по поверхні Місяця і встановлюють американський прапор
Попри численні докази, включно з відеозйомкою та привезеними сотнями кілограмів зразків місячного каміння, переконати зневірених було складно.
Одна з причин засумніватися – відсутність зірок на фотографіях. Мовляв, це ж очевидно, їх забули додати у знімальному павільйоні.
Насправді ж цю ситуацію легко пояснює коротка витримка під час зйомки, і це абсолютно нормально, кажуть вчені. На астронавтів падало світло від сонця, і слабке світло зірок просто не було помітне.
Ну добре, скажуть прибічники «місячної змови» й одразу ж дістануть із рукава інший козир. Чому попри те, що на Місяці немає вітру, прапор США таки майорить на вітрі? Ну цього разу вже точно «підловили» брехунів, подумали недовірливі люди.
Насправді ж, очевидно, вчені знали про відсутність вітру на Місяці (було б дивно, якби їм цей факт був невідомий перед початком місії). Прапор утримував спеціальний стрижень – він уже був натягнутий. А через те, що розсувний механізм спрацював не повною мірою, він не виглядав ідеально натягнутим, і могло здатися, що прапор майорить на вітрі.
Ну, припустімо, скажуть поширювачі теорій змов. А як щодо відсутності кратера під кораблем, на якому астронавти прибули на Місяць? Тут, пояснюють експерти, справа у гравітації, яка у багато разів менша від земної, і посадка космічного корабля на Місяці і на Землі різні за силою. М’яка посадка, пані та панове.
Іще одним популярним приводом для сумнівів було те, що місячне каміння цілком могло бути привезене, наприклад, із Антарктики. Це – метеорити, стверджують прихильники теорій змов. Але назбирати 382 кілограми місячної породи було б складно, запевняють вчені. Ба більше, камені досліджували вчені не лише з США, але також із Росії. Вони б точно не впустили можливості покепкувати з американців, кажуть коментатори.
Спростовувати нескінченні теорії можна так само нескінченно. Що має більше значення – це те, що сфальсифікувати висадку на Місяць неможливо. Так, ви все правильно прочитали – це просто неможливо. Тому що інші держави мають необхідні системи стеження за тим, що відбувається в космосі – анонімно злітати на Місяць і назад навряд чи вдасться, навіть якщо ви Ілон Маск.
Про неможливість сфальсифікувати висадку на Місяць розповів ніхто інший, як радянський космонавт Олексій Леонов, який став першою людиною, яка вийшла у відкритий космос.
«Ми мали і маємо всі системи, які відстежують старт, політ навколо Землі, розгін, корекції, обліт навколо Місяця і все, що на ньому відбувається. Це ж смішно. Це невігластво – так міркувати, або якась злосливість проти США», – прокоментував він якось в одному з інтерв’ю.
Сьогодні у теорії змов, і не лише щодо Місяця, вірить досить велика кількість людей по всьому світі. Ба більше – люди обожнюють їх. Науковці кажуть: причин кілька. Мозок намагається знайти сенс у випадкових ситуаціях або суперечливих даних або ж просто заповнити прірву у відсутній чи незрозумілій інформації.
Якщо на мить уявити, що вся історія з висадкою на Місяць була вигадкою, обійшлася вона комусь досить дорого. Багаті колекціонери готові платити величезні суми за космічні артефакти. У 2017 році аукціон Sotheby’s заробив 1,8 мільйона доларів за сумку-контейнер із рештками місячного пилу, яку Армстронґ використовував під час першої пілотованої місії на Місяць у 1969 році.
