Спеціально для Крим.Реалії
Про що можу говорити з усією впевненістю, думаючи про 2019 рік, – так це про те, що для російської пропаганди, для Володимира Путіна це буде рік без Криму.
Кримський ефект остаточно випарувався 2018 році – це показали і соціологічні опитування, і нові, «посткримські» інтереси росіян. І це незважаючи на те, що тема Керченського мосту була використана на всі сто відсотків – і російськими політиками, і пропагандистами, і кримським начальством.
Але міст відкрили невчасно. Настало посткримське похмілля.
Готовність до конфлікту з Заходом, яка привела до санкцій і економічного провалу, обернулася значним погіршенням рівня життя громадян
Коли Крим анексували, високі ціни на нафту дозволяли не асоціювати наслідки зовнішньої політики Володимира Путіна для гаманця кожного громадянина його країни. Але з часом стало ясно, що добробут росіян забезпечувалося не політикою керівництва країни, а виключно нафтовими цінами. І готовність до конфлікту з Заходом, яка привела до санкцій і економічного провалу, обернулася значним погіршенням рівня життя громадян.
Напередодні Нового року російські медіа в один голос пророкували, що негативні тенденції будуть лише наростати. І при цьому не видно ні готовності змінити самовбивчу зовнішню політику країни, ні волі до реформ. А в чому тоді сенс «кримського ефекту»?
Коли Крим анексували, рішення Володимира Путіна здавалося ефектним завершенням процесу «вставання з колін», забезпеченого безконтрольної тратою нафтодоларів. Минуло всього кілька років - і Росія знову на колінах, причому міцно й без усякого шансу піднятися з них протягом найближчих років, якщо не десятиліть. І це – не образ.
Економічне зростання Росії майже зупинене, в той час як у країнах Заходу воно триває. А це означає, що з кожним роком Росія відставатиме від цивілізованого світу, перетворюватиметься в економічну, політичну, культурну провінцію, величезний музей минулого від Калінінграда до Владивостока. А Крим, який ще нещодавно здавався Путіну перлиною в короні вигаданої ним імперії, а росіянам – доказом торжества «сакральної» історичної справедливості, стає тягарем, ще одним регіоном, на який потрібно витрачати гроші, яких немає.
2019 рік буде роком без Криму – про окупований півострів, впевнений, перестануть згадувати, він не цікавитиме ні росіян, ні Володимира Путіна
Саме тому 2019 рік буде роком без Криму – про окупований півострів, впевнений, перестануть згадувати, він не цікавитиме ні росіян, ні Володимира Путіна. Потроху з влади Криму виженуть ветеранів «кримської весни», щоб замінити їх (згодом назвавши шахраями) московськими менеджерами і зменшити витрати на півострів. Крим зникне з російської інформаційної повістки до того самого дня, поки наступник Путіна не почне переговори про повернення його Україні – тому що буде відчайдушно потребувати західної допомоги для порятунку держави, що катиться в економічну прірву, і погодиться на будь-які вимоги цивілізованого світу, щоб цю допомогу отримати.
Ось тоді в Росії знову згадають про Крим – про український Крим.
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакці
