Про права людини можна розповідати в різні способи. Скажімо, через правозахисні комікси – так, як це робить франко-бельгійський журнал Spirou (Le Journal de Spirou – французькою). Деякі з коміксів нині можна побачити на експозиції в Музеї сучасного мистецтва Одеси. Виставку організовано за підтримки посольства Бельгії в Україні та культурно-просвітницької організації «Альянс Франсез Одеса».
На відкритті виставки в Одесі коміксів від Spirou Радіо Свобода поспілкувалося з послом Бельгії в Україні паном Алексом Ленартсом. Розмовляли, щоправда, не про комікси – попри те, що до них колишній радіожурналіст, а нині дипломат, небайдужий, як виявилося, із дитинства.
– Пане посол, ви працювали на Близькому Сході – там, де не все, не усюди, не завжди спокійно. Приїхали працювати в Україну, де триває війна. Призначення? Чи це був Ваш власний вибір?
– Дійсно, перед тим, як приїхати в Україну, я був послом у Лівані, працював консулом із міжнародних зв’язків у Сирії. Коли моя місія закінчувалась, міністр закордонних справ [Бельгії] повідомив, що оскільки вона була серйозною, важкою, то далі зможу обрати більш спокійну країну. Я відповів приблизно так: якщо мені судилося повернутися в Європу, цікавить Україна. Вже 11 місяців я тут.
Вірю в майбутнє України. Для його наближення українцям доведеться добре попрацювати, а щонайменше – побороти корупцію
– Чому та чим зацікавила Україна?
– Країна, яка в Європі нині кидає найяскравіший виклик. Значна не лише за територією чи ресурсами, а й за потенціалом. Насамперед, людським потенціалом.
Я вірю в майбутнє України. Для його наближення українцям доведеться добре попрацювати, а щонайменше – побороти корупцію. Мені здається, ви вже на правильному шляху.
Ще у січні два представники дипломатичних місій в Україні були впевнені, що вибори виграє Зеленський. Це посол Франції і я
Нещодавно у вас відбулися вибори, вони були демократичними. Знаєте, кожні два місяці у нас проходять наради-зустрічі послів європейських країн, які працюють в Україні. Згадую, що на одній з таких зустрічей, ще у січні, два представники дипломатичних місій в Україні були впевнені в тому, що вибори виграє Володимир Зеленський. Це посол Франції і я.
– На чому ґрунтувалась подібна впевненість?
– Я щиро в це вірив, тому що бачив, відчував, наскільки сильно українці прагнуть змін, як щиро вони сподіваються, що Зеленський ці зміни принесе. Українці, вважаю, проголосували за зміни.
Проте це не означає, що я проти пана Порошенка. У мене з ним добрі стосунки. На мій погляд, реакція українців (під час виборчої кампанії) була не стільки проти нього особисто, скільки проти всієї системи.
– Чи доводилось вам відвідати Донбас? Адже до його індустріального розвитку саме бельгійці на зламі XІX-XX століть доклали чималих зусиль.
– На Донбасі я можу відвідувати лише території, підконтрольні українській армії. Тому побував на лінії зіткнення у Мар’їнці, скоро планую їхати до Маріуполя.
Дійсно, свого часу бельгійці чимало інвестували в регіон Донбасу, в Дніпро, Одесу, але при цьому і багато втратили через революцію 1917 року в Росії.
Кілька десятиліть тому бельгійці відкрили для себе Україну наново. За останні роки можна спостерігати зростання темпів інвестування, зокрема, одними із головних напрямків є пивоваріння, ІТ-сфера, а також кондитерська, електротехнічна промисловості. З Бельгії експортуємо медичні препарати, хімічну продукцію, автомобілі, з України – передусім сільськогосподарську продукцію.
– Другий рік поспіль важкопоранені на Донбасі українські військові їдуть на лікування до Бельгії, усі витрати взяла на себе ваша країна. Чи буде продовжено співпрацю в галузі військової медицини?
– Коли я обійняв посаду посла, одним із моїх прохань було продовжити допомогу українським військовим, які зазнали поранень в зоні АТО/ООС.
– Наприкінці розмови попрошу дати прогноз стосовно того, коли Україна буде в НАТО.
– Передбачити із впевненістю не зможу. Складно робити припущення щодо конкретного часу тоді, коли потрібна згода усіх членів Альянсу.
