Доступність посилання

ТОП новини

«Потрібно рятувати Крим від Росії» ‒ журналіст із Ялти Євген Гайворонський


Євген Гайворонський
Євген Гайворонський

Жителі Криму «усвідомили помилку» й хочуть повернутися під контроль України, так стверджує журналіст Євген Гайворонський, який приїхав до Криму, підтримавши політику російського президента Володимира Путіна з окупації та анексії півострова. Через п'ять років він змінив свою позицію на діаметрально протилежну.

Чому в проросійського журналіста з України стався такий переворот поглядів? Як він бачить кримську дійсність сьогодні? Наскільки складно на анексованому півострові інакодумцям? В ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Катерина Некреча обговорює ці та інші питання з журналістом з Криму Євгеном Гайворонським.

‒ Євгене, на початку березня російські силовики провели у вас обшук, вилучили техніку, а пізніше, після ваших висловлювань, видання «Примечания» припинило з вами співпрацювати. Таке запитання: як у вас настрій сьогодні?

‒ Настрій відмінний, шикарний, погода така прекрасна, весна торжествує в нас у Ялті. Тому що сила в правді, буде українська весна тріумфувати кругом. Буває неправильна весна, а буває правильна. Я зсередини все це досліджував, з'ясовував, а не знаєте, як люди: почули одну пропаганду ‒ і з однією точкою зору, почули іншу пропаганду ‒ і з іншою. А я пережив безліч історій, сформував думку, зрозумів, у чому правда та справедливість, і тому так говорю.

‒ Ви народилися в Донецьку, навчалися в місцевому виші на журфаці, працювали за фахом. До Ялти ви приїхали ще до анексії?

‒ Так. Я мріяв жити в Ялті з самого дитинства, я до цього йшов, у мене багато чого не виходило. 2013 року я в один момент зібрав сумку з речами, поїхав до Ялти і став там намагатися знайти роботу. Тим більше що я з хлопцями спілкувався, які хотіли збудувати монорельс кільцевої Сімферополь-Алушта-Ялта-Севастополь-Сімферополь. Я думав, що співпраця в цьому проекті дозволить якось заробляти на життя. Але потім почалися всі ці події, і, якщо чесно, я кілька місяців дуже серйозно голодував. Але мрії своїй не зрадив, залишився в Ялті. Коли почалася «кримська весна», люди навколо раділи ‒ в повному обсязі, але частина. Говорили, що все буде на краще ‒ думаю, ну добре, допомагатиму їм.

‒ Тобто частина ялтинців, за вашими спостереженнями, зовсім не раділа?

‒ Так, тут у Ялті 2014 року були мітинги за збереження України, але потім приїжджали байкери та розганяли їх, били. Мені це здалося дивним. Також я бачив, як у санаторіях стоять, сидять купа дивних людей із автоматами, в балаклавах. Але, чесно скажу, я був тоді настільки романтичний юнак, що я тільки зараз зрозумів, що насправді відбувалося.

‒ Тобто лише через п'ять років ви зрозуміли що до чого?

Я зрозумів це кілька років назад ‒ що вся система державної влади в Росії збиткова й антилюдяна, що над людьми ставлять нездоровий експеримент

‒ Якщо чесно, я зрозумів це кілька років назад ‒ що вся система державної влади в Росії збиткова й антилюдяна, що над людьми ставлять нездоровий експеримент. Але я так широко не думав... Я вам так скажу: Росію можна розглядати як якусь ментальну в'язницю. Тут постійно людям таку жорстку, тупу пропаганду з телевізора вливають. А коли ти перебуваєш серед них ‒ люди ж так чи інакше пов'язані енергоінформаційним полем ‒ це все пригнічує і заважає розуміти, що відбувається навколо насправді. Але в підсумку я зрозумів, що нас цинічно обманювали, що за час, поки ми жили за своєрідною залізною завісою, в Україні відбулося дуже багато позитивних перетворень, реформ, що сама нинішня модель України набагато здоровіша для суспільства, яке хоче гармонійно жити. Я зараз читаю українські новини, блогерів, і від цього я відчуваю свіже повітря. А коли відкриваєш російське пропагандистське поле, відчуваєш трупну енергетику від усього цього.

‒ Але чому ви як громадянин України спочатку думали, що захоплення Росією Криму ‒ це добре?

Я не здивуюся, якщо виявиться, що 2014 року Російська Федерація якусь психотропну зброю випробовувала на населенні

‒ У дитинстві мене вчили, що крах Радянського Союзу ‒ це трагедія, що всі люди жили добре, а зараз стали жити погано. З приводу подій 2014 року в мене навіть була така думка, що, може бути, так відновлюється той Радянський Союз, який хороший, правильний, для людей, що вслід за Кримом і Україна приєднається. Злої ненависті у мене ніколи не було... Я не здивуюся, якщо виявиться, що 2014 року Російська Федерація якусь психотропну зброю випробовувала на населенні. Тому що, спостерігаючи, як люди в якомусь радісному екстазі билися, наче під наркотиками, ‒ цілком можливо, що на їх свідомість вплинули за допомогою якихось секретних технологій.

‒ А зараз люди в коментарях під вашими постами в соцмережах висловлюють здивування: що сталося? Вони не вірять, що це ви пишете. У «Примечаниях» випустили цілу редакційну колонку, де колеги відхрестилися від ваших поглядів. Як зараз ви спілкуєтеся з іншими кримськими журналістами, людьми?

‒ Я вам так скажу: люди всі перелякані. Ті ж «Примечания» діють у коридорі, в якому їм дозволяють. Перевага України ‒ є різні сили, тому щось здорове зароджується, розвивається. У Росії є одна жорстка вертикаль, і все, що їй не відповідає, присікається каральними методами. Як я зараз бачу, «Примечания» ‒ це край коридору такої потішної опозиційної журналістики, щоб якось зводити народний гнів. Вони працюють у форматі «цар хороший, бояри погані», тобто можуть критикувати місцеву владу, показувати злочини місцевих чиновників, але ніколи під страхом смертної кари не напишуть, що причина свавілля ‒ це Путін і його економічний фашизм. Щодо спілкування з іншими, то ця ситуація мені приголомшливо всіх розкрила. Одні перестали зі мною спілкуватися, інші стали погрози писати.

ДОВІДКА: Севастопольський інформаційний сайт «Примечания» повідомив, що припинив співпрацю з Євгеном Гайворонським після його «проукраїнських висловлювань» і коментарів, які «не відображають позицію редакції».

У виданні повідомили, що Гайворонський публікувався на «Примечаниях» як «позаштатний автор». ЗМІ зазначає, що одночасно він «вів досить активне життя в соціальних мережах», а «тональність деяких його постів і коментарів, які містять критику владних і навколовладних кіл Криму, не відповідала поглядам і переконанням інших співробітників «Примечаний».

В редакції севастопольського сайту повідомили, що «після нещодавнього обшуку, який відбувся на квартирі журналіста (Гайворонського ‒ КР) на початку березня, і вилучення всієї цифрової техніки висловлювання на сторінці Євгена Гайворонського стали різко проукраїнськими». При цьому сайт «не впевнений до кінця», що Гайворонський сам пише свої пости, а його заяви «усвідомлені та самостійні».

«На дзвінки колег з «Примечаний» та прохання про особисту зустріч Євген не відповідає», ‒ йдеться в заяві редакції.

‒ Чи були погрози з боку російської влади?

‒ Ще наприкінці січня один депутат ялтинський підійшов до мене і сказав, що був у Сергія Аксенова (глава російського уряду Криму ‒ КР), і той просив мені передати, щоб я не чіпав його сім'ю ‒ хоча в нього сім'я злодії і корупціонери, віджимають у людей бізнеси. Він сказав, щоб я замовк, а то в Аксенова великі можливості, і я пошкодую. Я депутату відповів, що ніколи задню включати не буду, що якщо ми працюємо, щоб врятувати Ялту, то ніяких компромісів бути не може.

‒ Чи збираєтеся ви після всього цього їхати з Криму?

‒ Ні, не збираюсь. Я вважаю, що Крим ‒ Україна, що Україна сюди повернеться і справедливість восторжествує. Потрібно Крим рятувати, це взагалі загальнолюдське завдання. Тому я чекаю, вірю, сподіваюся, що так має статися. Користуючись нагодою, хотів би вибачитися перед державою Україна, перед українським народом, перед жителями цивілізованих країн за те, що, перебуваючи в ментальному полоні Росії, в якійсь омані, я на якомусь етапі якусь допомогу їм надав. Перепрошую щиро, від чистого серця. Людей, які розчарувалися в Росії, тут дуже багато, вони мріють про те, щоб повернутися в Україну.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Катерина Некреча

    В.о. керівника проєкту Радіо Крим.Реалії, теле- і радіоведуча, автор спеціальних проєктів.

    Закінчила Київський міжнародний університет, бакалавр журналістики. Не секрет, що головне в моїй професії – це практика, тобто робота в ЗМІ.

    Почала працювати в проєкті Крим.Реалії навесні 2015 року. До цього працювала журналістом на українському телебаченні («Шустер LIVE», «Говорить Україна»). У 2014 році наблизилася до Криму співпрацюючи з телеканалом-переселенцем з півострова «Чорноморська ТРК».

    Не уявляю себе поза професією. Своєю роботою без перебільшення – живу. Життя це – дуже захоплююче і бурхливе. У ньому багато викликів, багато стресу, багато досягнень. Схоже, що це ідеальне середовище мого існування:)

    Пишаюся, що є частиною такого важливого проєкту. Рада, що в дуже складний час можу працювати в медіа, де журналістські стандарти – не теорія, а досить успішна практика.

    Головний пріоритет для мене – аудиторія. Наші слухачі, читачі, глядачі мають право знати, що відбувається насправді.

XS
SM
MD
LG