«Росія використовує тактику повного заперечення». Третейський суд щодо акваторії навколо Криму

Постійна палата третейського суду в Гаазі 10 червня розпочинає слухати позов «Україна проти Росії» через порушення права доступу до власних територіальних вод навколо Кримського півострова. Цей позов був поданий ще у 2016 році на підставі положень Конвенції ООН з морського права.

Після тривалого обміну сторін аргументами суд почав розглядати процедурні питання. Зокрема, Постійна палата третейського суду в Гаазі має визначити, чи має вона право розглядати цей позов. Росія вважає, що ця інстанція не має юрисдикції в морській суперечці між країнами.

Речник Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко пояснює, які саме претензії Україна висуває Росії в цій справі.

‒ Якщо слідувати логіці Росії, то виходить перекручена ситуація, коли Крим ніби російський, Азовське море ніби внутрішнє море Російської Федерації. Тобто такі загальновідомі принципи, які чітко зафіксовані в Конвенції ООН з морського права, як свобода навігації, вільний доступ до морських надр абсолютно не вкладаються в російську логіку. Тому зараз, після того як ми з 2016 року так і не побачили з російської сторони жодного конструктиву, нам доводиться вимагати суд визначити свою юрисдикцію над цією справою, а потім нарешті притягнути Росію до відповідальності. Насправді тут йдеться про цілий комплекс порушень, які зробила Росія. Це й перешкоди в навігації, і крадіжка наших корисних копалин, і незаконний вилов риби, і постійне блокування наших рибалок, і спорудження Керченського мосту тощо.

Катерина Зеленко підкреслює, що кінцеві цілі України ‒ отримати від Росії відшкодування за завдані на морі збитки і звільнити захоплених біля берегів Криму українських військових.

Посол з особливих доручень МЗС Росії Дмитро Лобач, чий виступ під час слухань у Гаазі цитує російське інформаційне агентство РИА «Новости», сказав, що звернення України стосується не застосування конвенції як такої, а спроб домогтися розгляду в суді теми Криму. На думку Лобача, це є поза юрисдикцією арбітражу, а Азовське море та Керченська протока не підпадають під регулювання конвенції, оскільки «є внутрішніми водами». До того ж, російський посол звинуватив Україну в тому, що «Україна очевидним чином не виконала умову про сумлінні переговори з Росією щодо цих тем і тому не дотрималася необхідних процедурних вимог для звернення до суду».

Юрист-міжнародник, експредставник президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін вказує на суперечності і в українській, і в російській позиціях у цьому розгляді.

‒ Російська сторона використовує тактику повного заперечення ‒ спочатку юрисдикція, потім, якщо ми подолаємо ці заперечення, вибудовуватиме якусь позицію при розгляді по суті. Заперечення юрисдикції вони обґрунтовують на декількох рівнях: по-перше, що ми нібито намагаємося через суперечку з морського права поставити питання про юрисдикції над Кримом, по-друге, що це взагалі не стосується Азовського моря та Керченської протоки, нібито це внутрішні води і таке інше. Але якщо ми дійсно займаємо позицію в тому ж Гамбурзі, що Азовське море ‒ це міжнародні води, то для внутрішнього споживання МЗС продовжує наполягати на необхідності узгоджувати з росіянами рибальство в цих водах і підписувати кабальні протоколи, які росіяни рано чи пізно викладуть на стіл перед арбітражем. Тут у нас є певні питання.

Борис Бабін вважає, що рішення Постійної палати третейського суду в Гаазі полягатиме в констатації наявності або відсутності в діях Росії порушень Конвенції ООН з морського права.

‒ Цікаво, що тут є принципова відмінність від арбітражу, який стосувався звільнення моряків. Якщо там Росія фактично ухилилася від участі у процесі, то тут з самого початку брала участь. У таких умовах їй буде складно потім доводити невиконання рішення арбітражу. А виконувати його вони, очевидно, не зможуть... Рішення з констатацією російських порушень буде підставою для запровадження чергових санкцій, зокрема, проти морського судноплавства Російської Федерації. Але я не думаю, що ситуація реально зміниться для України. Я чув прогноз про винесення рішення у 2020-2021 роках, і сказав би, що він оптимістичний.

Адвокат Московської колегії адвокатів, голова експертної ради з міжнародно-правових питань при російському уряді Криму Олександр Молохов наполягає на тому, що третейський суд у Гаазі не має підстав розглядати цю міждержавну суперечку.

‒ З точки зору Росії, це міждержавна суперечка, яка жодним чином не пов'язана з якимись суперечками економічними, арбітражними. Я боюся, що буде така вулиця з одностороннім рухом, і дуже багато фахівців у галузі міжнародного публічного права висловлюють сумніви в тому, що можливе рішення буде дієвим. З точки зору Росії, все було абсолютно законно, справедливо, народ висловив свою волю (на так званому референдумі в Криму в 2014 році ‒ КР). Всі ці претензії родом з 2014 року ‒ Україна вважає, що у зв'язку зі входженням Криму до складу Росії, відповідно, змінився і весь кордон, що відбувається посягання і на континентальний шельф, і на природні ресурси. Але Росія вважає ці претензії необґрунтованими.

При цьому українська сторона в цьому розгляді займає позицію, засновану на тому, що правовий статус Криму після окупації півострова в 2014 році не змінився, українська приналежність півострова підтверджується міжнародним товариством, зокрема й ООН.

Довідка: Україна подала позов до суду у вересні 2016 року, звинувативши Росію в порушенні Конвенції з морського права в українських територіальних водах в Чорному морі, Азовському морі та Керченській протоці.

Постійна палата третейського суду ‒ найдавніша організація з арбітражу та вирішення суперечок між країнами у світі.

Київ просить арбітраж «захистити його право на морі, наказавши Росії припинити свої протиправні дії у водах».

(Текст підготував Владислав Ленцев)