Доступність посилання

ТОП новини

«Прочісуйте весь Крим»: як кримська влада шукає на півострові сліди перемоги


Невідомі розбили в Орловці пам'ятник з іменами кримських татар, загиблих у роки Другої світової війни

Підконтрольна Росії кримська влада визнала, що напередодні 75-річчя перемоги у Другій світовій війні не встигне привести до ладу всі пам'ятники радянським воїнам. Це пов'язано з тим, що багато з них не враховані у профільних відомствах і це унеможливлює їх облаштування за кошти бюджету. Моніторити стан пам'ятників має намір глава Криму Сергій Аксенов, який пообіцяв для цього об'їхати весь півострів. Крим.Реалії нагадують чиновникам, куди варто заїхати, у першу чергу.

Стан пам'ятників героям Другої світової війни в Криму стає проблемною темою для влади півострова. Це пов'язано з тим, що 2020 рік оголошений президентом Росії Володимиром Путіним «роком пам'яті та слави». Зважаючи на це організація святкування ювілею перемоги є для чиновників пріоритетною. У Криму розробили до цього дня сотні заходів: від святкових маніфестацій, уроків пам'яті та показу тематичних фільмів до прийому на півострові російських переможних маршів.

Віцепрем'єрка Криму Олена Романовська повідомляє, що пріоритетним завданням «року пам'яті та слави» є збереження історичної пам'яті про події та учасників війни. «Кримський півострів ‒ єдина територія в Росії, на якій розташовані два міста-героя. І ми не маємо права підвести наших громадян, учасників Великої вітчизняної війни, втративши пам'ять про цей історичний подвиг, який вони здійснили», ‒ стверджує вона.

Олена Романовська
Олена Романовська


Але за два місяці до основної дати російського календаря кримська влада з'ясувала, що не зможе привести до ладу багато пам'ятників радянської бойової слави. Це пов'язано з тим, що за шість років перебування у «країні переможців» вони залишилися за межами нормативної бази, тому їх неможливо облаштувати за кошти бюджету.

«Пам'ятникам буде особлива увага»

За два місяці до 75-річчя перемоги Сергій Аксенов вирішив особисто проконтролювати стан пам'ятників Другої світової війни. Для цього він має намір об'їхати всі регіони півострова.

«Ще раз прошу переглянути пам'ятники Великої вітчизняної війни. Щоб у нас був моніторинг і зворотний зв'язок. Я зараз упродовж декількох місяців візьму участь у роботі практично всіх рад територій. Проїду всі регіони без винятку. Думаю, що до 1 червня я цю роботу повністю закінчу. Ми прочешемо суцільно всі регіони. На пам'ятники Великої вітчизняної війни буде особлива увага звернена. Я не кажу, що вони всі мають бути відновлені. Але якщо плану дій з відновлення не буде, буде вважатися, що це неефективна робота», ‒ наголосив він на засіданні підконтрольного Росії кримського уряду 10 березня.

Російський глава Криму також доручив прем'єру Юрію Гоцанюку до кінця тижня завершити всі організаційні питання, пов'язані зі святкуванням 75-річчя перемоги на півострові.

Аксенов і Гоцанюк на засіданні Ради міністрів Криму 10 березня 2020 року
Аксенов і Гоцанюк на засіданні Ради міністрів Криму 10 березня 2020 року


Для збереження «історичної пам'яті» у Криму чиновники мають намір висадити сотні дерев у межах російського проєкту «Сад пам'яті», створити історичний депозитарій «Обличчя Перемоги», провести тематичні виставки, показати військові фільми, провести ходу, автопробіги та багато іншого.

Водночас низка об'єктів, що уособлюють військову спадщину, ‒ пам'ятники радянським героям ‒ зустрічатимуть ювілей перемоги у напівзруйнованому вигляді. Крим.Реалії зібрали для кримської влади найвідоміші місця пам'яті, що вимагають відновлення.

Тріснута слава

Одним з найвідоміших кримських символів перемоги у Другій світовій війні є Обеліск Слави, встановлений 75 років тому на горі Мітридат у Керчі.

Обеліск Слави в Керчі
Обеліск Слави в Керчі


Він був зведений у 1944 році у пам'ять про військовослужбовців Окремої приморської армії, моряків Азовської військової флотилії та всіх воїнів, які полягли в боях за визволення Криму у листопаді 1943-квітні 1944 року. Для будівництва обеліска використовувалися камені від Троїцького собору, який раніше був головним храмом Керчі.

За розповідями місцевих істориків, пам'ятник був споруджений воїнами 9-го мотоінженерного батальйону радянської армії. Тригранний 24-метровий обеліск встановлений на багатосхідчастому постаменті. На стороні обеліска, зверненій до міста, розташована червона п'ятикутна зірка.

Перші ознаки його руйнування були зафіксовані ще в 2018 році. Відтоді кримські та керченські чиновники неодноразово говорили про необхідність його збереження. Торік у березні монумент закрили на реконструкцію. Але роботи не завершені досі. Минулого року в кам'яну кладку однієї з граней обеліска вбили арматуру та обв'язали її канатом.

Офіційно кримська влада пов'язує нинішній стан пам'ятника з «природно-кліматичним чинником». За альтернативною версією, яку озвучують керчани, ці руйнування можуть бути пов'язані з вібраціями від робіт на Керченському мосту, які руйнують не тільки пам'ятник, але й інші об'єкти Мітридата.

«Непереможний» вигляд алеї переможців

Не в найкращому стані перебуває Алея героїв Другої світової війни в селищі Гвардійське Сімферопольського району.

За інформацією з відкритих джерел, вона була створена з ініціативи військових льотчиків Гвардійського гарнізону до Дня Перемоги в 1985 році. На ній увічнені льотчики-винищувачі, які в роки Другої світової війни звільняли Крим від нацистів.

Депутат Гвардійської сільради Денис Чикін у лютому оприлюднив фото бюстів радянських героїв, що руйнуються.

Алея Героїв у селищі Гвардійське Сімферопольського району
Алея Героїв у селищі Гвардійське Сімферопольського району


Відновлення також потребують металеві конструкції Алеї героїв.

Алея Героїв у селищі Гвардійське Сімферопольського району
Алея Героїв у селищі Гвардійське Сімферопольського району


Ці фото були оприлюднені через скандал, що спалахнув навколо алеї. Депутат повідомив, що наприкінці 2019 року невідомі влаштували серед пам'ятних погрудь масову торгівлю, й вимагав від влади розібратися з цим фактом.

Однак в адміністрації, всупереч оприлюдненим фотографіям, факт торгівлі там заперечують.

Солдат, який завадив будівництву

На процес руйнування військових пам'ятників у Криму впливають не тільки природні фактори, але й наслідки діяльності кримської влади. Серед об'єктів, які заважають будівництву траси «Таврида» у Криму, як з'ясували раніше Крим.Реалії, опинився пам'ятник солдату, встановлений на території Білогірського району.

Жертвою траси "Таврида" стане пам'ятник солдату на території Ленінського району
Жертвою траси "Таврида" стане пам'ятник солдату на території Ленінського району


У підконтрольній Росії адміністрації Білогірського району його внесли до переліку об'єктів, що підлягають знесенню. «Власників самовільно встановлених надгробків на місцях ДТП уздовж траси просимо демонтувати пам'ятники самостійно упродовж місяця, в іншому випадку пам'ятники будуть демонтовані та утилізовані. Після закінчення терміну претензії щодо цього питання прийматися не будуть», ‒ попереджали в адміністрації.

«Подарую банку фарби кожному муніципалітету»

Аварійний стан пам'яток не заперечують і російські ЗМІ. Проєкт «Вести Крым» російського державного телеканалу «Россия 1» на початку року повідомляв про пам'ятники, які кримчани відновлювали без участі влади.

«У Криму понад тисяча пам'ятників героям Великої вітчизняної війни. Але багато з них зараз перебувають в аварійному стані. Влада Криму планує до 9 травня відновити хоча б частину меморіалів. Усі ми маємо самі собі поставити головне запитання: чому багато пам'ятників виявилися просто покинутими, а бажання привести їх до ладу з'являється іноді тільки перед днем перемоги?» ‒ порушують питання російські журналісти.

Відповідь на нього ми знайшли у відеотрансляції одного із засідань кримського уряду, що відбулося у Сімферополі в лютому. На ньому спікер підконтрольного Росії кримського парламенту Володимир Константинов говорить, що військові пам'ятники в Криму не перебувають на обліку в профільних відомствах. Тому утримувати їх за бюджетні кошти неможливо.

Володимир Константинов
Володимир Константинов


«Наш виїзд до Бахчисарайського району показав, що ситуація в цьому плані гнітюча. І вона не змінюється. При всіх наших масштабних заходах, які ми готуємо, ця тема взагалі ніким не регулюється. У Бахчисарайському районі приблизно половина пам'ятників взагалі не стоїть на обліку. Їх ніяк не можуть фінансувати та до 75-річчя їх уже ніяк не приведуть до ладу. На це просто немає фінансів. Питання земельні вирішені. І оскільки там не все вирішене в юридичному плані, можна припустити, що до 75-річчя не буде нічого зроблено взагалі», ‒ сказав він.

Сергій Аксенов, зі свого боку, запевнив, що «так не буде». «Якщо не зроблять одні, зроблять інші. Я попрошу прізвища тих, хто не знає, як підійти до пам'ятників і подарую банку фарби кожному муніципалітету. Було б бажання щось робити. До своїх рідних людей на кладовища ходять? Тут такі ж рідні. Люди, які за Крим, за Росію, за Радянський союз віддали життя. Тому в кожного має бути бажання», ‒ сказав він.

Міністр культури Криму Аріна Новосельська, зі свого боку, визнала, що роботу з обліку пам'яток «тільки почали». Відповідне доручення, за її словами, надійшло ще у 2018 році, але «поки не виконане».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG