Доступність посилання

ТОП новини

«Влада відчуває себе окупантом»: чому російські силовики жорстоко розганяють акції протесту і до чого це призведе?


Російські силовики жорстоко розганяють протести в підтримку опозиціонера Навального. Москва, 31 січня 2021 року

Після недільних акцій протесту по всій Росії понад 5000 учасників акцій і 91 журналіст були затримані російськими силовиками. Протести за демократію та на підтримку опозиціонера Олексія Навального пройшли в десятках російських міст – від Владивостока до Калінінграда. Більшість затримань було здійснено в Москві (понад 900 осіб) та Санкт-Петербурзі (більше 600). Більшість затриманих не чинили опір при арешті і не тримали в руках плакати або інші символи протестів. Серед затриманих також було багато тих, хто просто йшов по вулиці і не брав участі в протестах.

Чому російська влада та силовики так жорстко поводяться із затриманими, б’ють кийками і навіть застосовують електрошокери? Російський опозиційний політик Леонід Гозман в інтерв’ю телеканалові «Настоящее время», створеного Радіо Свобода за участі «Голосу Америки», порівнює затримання під час протестів у Росії із тими методами, до яких вдаються білоруські силовики, розганяючи мирні протести у Мінську. «Перекрита Москва, перекритий Петербург – це картинка куди страшніша для влади, ніж натовп протестувальників. Влада відчуває себе окупантом у чужій країні: активна частина населення до неї вкрай ворожа», – підкреслює Гозман.

– Можна сказати, що Союзну державу Росії та Білорусі вже створено, і це Росія вступила до складу Білорусі, як одна з областей цієї чудової країни.

Але якщо серйозно, то це, звичайно, жахливо і це, очевидно, дурниця.

Тому що перекрита Москва, перекритий Петербург – це картинка куди більш страшна для влади, ніж натовп людей-протестувальників.

Влада, очевидно, відчуває себе окупантом у чужій країні. Вона розуміє, що активна частина населення до неї вкрай ворожа, і ось вона виставляє все, що може, проти них. Це абсолютно якась депресивна картина. Я, чесно кажучи, після 1991 року вже не думав, що ми колись доживемо до таких страшних картин.

– Судячи з того, що ми бачимо, влада все-таки налякала протестувальників. Людей вийшло менше, і все відбувається для влади безболісно. Вам так не здається?

– Ні, мені так не здається. Вважати, що для влади це проходить легко, коли вони були вимушені закрити метро в обох столицях, коли вони змушені були вивести абсолютно дику кількість своїх каральних підрозділів в міста, – це не означає легко.

Легко – це коли виходять люди і ніхто на них особливої уваги не звертає – і там стоять поліцейські для підтримки порядку. Ось це легко.

А коли відбувається таке, як зараз, то це означає – дуже складно.

Я не вважаю, що влада виграла. Оскільки якщо вони, не дай Бог, відкриють стрілянину з кулеметів по натовпу, то людей буде ще менше. Але це не означає, що влада виграла, – це означає, що влада відбила штурм. Виграла битву, але не війну.

Майбутнє за тими, хто проти неї

Взагалі це все погано закінчується. Історія Російської імперії завершилася погано, зокрема, після розстрілу – після Кривавої неділі Гапон сказав: «У нас немає більше царя». І, загалом-то, царя дійсно досить швидко на ті часи не стало.

Подивіться, хто зараз з якого боку. Подивіться на те, де дійсно найталановитіші люди зі сфер літератури, мистецтва, музики і так далі.

З ким вони? Вони не з владою, очевидно. Подивіться, з ким інтелект Росії – найрозумніші люди Росії. Подивіться, з ким вони? Вони не з владою.

Подивіться на все це, порівняйте експертів федеральних каналів з гостями, припустимо, каналу «Дождь – це все-таки різні види. На каналі «Дождь» Homo sapiens, а на федеральних каналах взагалі незрозуміло що. Подивіться, з ким молодь.

Коли була операція щодо «обнулення» Путіна, то ще до того, як вони оголосили свої 78%, відбулись опитування громадської думки. І було видно, що приблизно 50 на 50 – за владу і проти неї. Але ви подивіться, хто за, а хто проти.

Диктатури руйнуються тоді, коли розпадається система правління.

За – люди старшого віку, малоосвічені, жителі маленьких містечок, люди, залежні від своєї мізерної зарплати і тому подібне. Хто проти? Столиця, молодь, освічені й так далі. Ось вони – проти.

Тому насправді майбутнє, звичайно, не за владою. Майбутнє за тими, хто проти неї. І я вважаю, що вони зараз зубами чіпляються за владу, але думаю, що врешті решт у них нічого не вийде.

Більше того, я вважаю, ці акції протесту насправді дуже важливі. Я розумію, що може бути депресія, як після революції 1905-1907 років в XX столітті. Але вона майже неминуча. Розумієте, адже диктатури руйнуються не тоді, коли виходить багато людей на площу. Диктатури руйнуються тоді, коли розпадається система правління. А система правління розпадається, дивлячись на людей, які протестують.

В якомусь сенсі це діалог не тільки між цими «космонавтами» (співробітниками ОМОНу в шоломах і захисній амуніції – ред.) і тими, хто вийшов протестувати. Ще ж є суспільство, яке на це дивиться. Тому я думаю, що все буде все-таки добре в досить близькому майбутньому.

– Як вам здається, через кілька років ми будемо згадувати про січень 2021 року як про якусь важливу подію в історії протестів Росії?

– Думаю, що так. Мені здається, що відбулася одна дуже важлива подія – це зміна географії. Ви знаєте, ми з вами несподівано для себе виявили, що Росія насправді єдина, що вона єдина від Владивостока до Калінінграда. Що вона має однакові відчуття, що вона об’єднує людей різного віку – від підлітків до найстарших.

Ось що відбулось цього січня, і це, звичайно, принципово важлива річ, оскільки свого часу багатьом здавалося, що це бунт двох столиць проти величезної спокійної країни. А немає ніякої спокійної країни. Вона величезна, але вона не спокійна. Це по-перше.

По-друге, з влади та її органів безпеки стали відкрито, в голос сміятися. Такого раніше не було. ЧК, НКВД, КГБ викликали жах, ненависть, захоплення, але вони ніколи не були об’єктами висміювання. Зараз над ними просто сміються, над ними всі знущаються.

Палац Путіна – це не просто факт якоїсь божевільної корупції. Палац Путіна – це глузування. Всі ж сміються з нього, з жердини для стриптизу, з усіх інших справ. І це також дуже важливий крок для десакралізації влади.

Ще одна річ сталася цього січня. Ви знаєте, політичний протест остаточно перейшов у протест моральний, етичний.

Ви можете сказати, яких поглядів люди, які виходять сьогодні? Хтось із них ліберал, хтось із них лівий, хтось із них націоналіст. І що? Вони все рівно на своєму місці, тому що вони разом проти абсолютно аморальної, архаїчної, дикої системи. Ось це також сталось зараз. Так, це історичні дні.

XS
SM
MD
LG