Приборкання річки Качі: навіщо російська влада Севастополя витрачає гроші на непотрібне берегоукріплення

Спеціально для Крим.Реалії

На річці Кача під Севастополем почалися берегоукріплювальні роботи, гроші на які виділені в межах російської федеральної цільової програми. Тим часом вчені сумніваються в необхідності будівництва захисної дамби і говорять про формальний підхід інституту, який робив експертизу проєкту. А місцеві жителі кажуть, що серйозних повеней у цих місцях зроду не бувало. Два роки тому громадським активістам вдалося відстояти річку Чорну, яку також хотіли закувати в бетонні береги.

На річці Кача розпочали будівництво берегозахисної дамби. «Реконструкція необхідна для відновлення захисту прилеглої території від негативного впливу вод, запобігання розливу річки від руйнування берегів та розташованих поруч земельних ділянок. Протяжність берегозахисного укріплення ‒ 525 метрів. Зараз ми оформляємо укоси, між ними дном буде покладений камінь великої фракції, щоб не відбувалося поглиблення річки. Підрядна організація, яка проводить роботи, має великий досвід роботи на подібних об'єктах і хороші відгуки. Будемо нарощувати темпи, до кінця березня чисельність робітників на об'єкті буде збільшена до 15 осіб», ‒ розповів перший заступник директора Департаменту капітального будівництва російського уряду Севастополя Ігор Ахмедов.

Невдалі підрядники

Берегоукріплення на Качі замислювалося ще в 2018 році ‒ тоді ця річка потрапила в федеральну програму, в межах якої для проведення робіт були виділені чималі гроші.

Проєкт розробило краснодарське ТОВ «Науковий і проєктний центр «берегозахисту». Передбачається, що дамба довжиною 525 метрів буде розташована з обох берегів річки Кача між селом Вишневе та автодорожнім мостом. Вона буде збудована з габіонів ‒ сітчастих дротяних конструкцій, наповнених камінням.

З підрядниками робіт кілька років спостерігалася справжня плутанина. На першому конкурсі всі заявки були відхилені. У другому конкурсі перемогла компанія ТОВ «АСК ТатБудПроєкт», але договір з ними міська влада незабаром розірвала через недостовірність одного з наданих фірмою документів.

У серпні 2018 року контракт вартістю 67 мільйонів рублів виграло ТОВ «Ремонтник» з Дагестану (Росія). Однак договір з ними так і не був укладений у зв'язку з виявленими порушеннями конкурсу.

У жовтні 2018 року берегоукріплювальні роботи зобов'язалося провести ТОВ «Профбуденерго», яке знизило ціну до 57,8 млн руб. Після цього «Ремонтник» подав до суду і початок робіт був надовго відкладений.

Нарешті, у 2019 році підрядник розпочав роботи: були зрубані сотні дерев, які становлять природне берегоукріплення річки, відсипаний земельний вал. Але тут втрутилася російська прокуратура міста, яка виявила чергові порушення в укладенні контракту.

П'ятий за рахунком контракт у листопаді 2019 року був укладений з ТОВ «Партнер» з Краснодара, яке зараз і займається роботами на Качі.

А чи треба?

Під час перевірки робіт заступник директора капбуду Ігор Ахмедов розповідав місцевим жителям: «Це робиться для запобігання впливу вод річки Качі на скісну частину, на руйнування берегів. Щоб вода потім не переливалася на сусідні ділянки. Вирубка дерев була зумовлена тим, що вони не впоралися з функцією (зміцнення берега та поглинання води ‒ авт.), тому й було ухвалене рішення про укріплення. Це дозволить впевненіше захистити ділянки, на яких розташовані городи, сади, споруди, будинки».

Але селяни не вірять запевненням чиновника. Потопів на Качі на їх пам'яті не було. У 2015 році через дерева, які перегородили річище, трапився невеликий розлив, вода дійшла до найближчого городу. Тоді водна перешкода була швидко ліквідована силами російського МНС.

Ще одне підтоплення було близько 20 років тому, але провини самої річки в цьому немає ‒ втрутився людський фактор. Був проведений випадковий спуск води з Бахчисарайського водосховища, рівень Качі значно підвищився, і вона підійшла впритул до деяких будинків.

Справедливості заради варто відзначити, що в 1915 році на річці Кача був зафіксований настільки потужна повінь, що вода повністю знищила сади в низов'ях, при цьому річищем вільно перекочувалися кам'яні валуни у 8 тонн вагою. У 1968 році в долинах Качі також була повінь з руйнуваннями та збитками.

Однак, після радянської меліорації Кача була настільки зарегульована, що зараз очікувати скільки-небудь серйозних повеней не доводиться. Нинішнє берегоукріплення жителі села Вишневого та селища Кача вважають банальним відмивання коштів: у 500 метрів берегів будуть вкладені близько 60 мільйонів рублів.

До речі, «приборканням» Качі зайнялися і в сусідньому Криму: торік навесні були затверджені результати експертизи ділянок будівельних робіт, розташованих у Бахчисарайському районі Криму поблизу села Айвове. Берегоукріплювальні споруди, підпірні стінки із залізобетонних блоків, планується збудувати вздовж русла річки Кача на лівому та правому берегах загальною протяжністю 442 м.

Це все вже було в Севастополі

У 2018 році влада зайнялася берегоукріпленнями іншої севастопольської річки ‒ Чорної. Її спокійний плин не давав приводу для повеней, а місцеві жителі тільки після початку робіт дізналися про те, що річку хочуть закувати в бетонні береги. Громадських слухань щодо цього питання не проводилося.

Після протестів громадськості чиновники все-таки призначили публічні слухання. За проєкт ціною у 58 мільйонів рублів не проголосував жоден чоловік. Контракт, до речі, був укладений з ТОВ «Архітектурно-будівельна корпорація «ТатБудПроєкт» ‒ той самий невдалий підрядник номер два з берегоукріплення Качі.

Геолог Віталій Лисенко тоді застеріг чиновників від поспішної реалізації проєкту: може постраждати інкерманський водоносний горизонт, Інкерманський гідровузол, який постачає місто з 1912 року, залишиться без живлення. Постраждає не тільки село Чорноріччя, але й весь Севастополь. «Якщо вам так хочеться щось будувати, ‒ сказав учений, ‒ то є інші місця. Ми у 80-і роки проводили дослідження і з'ясували, що у руслі річки Чорної поблизу Алсу значна частина потоку йде під землю в карст. Якщо там зміцнити річище бетонним жолобом, у нас буде більше води для міста. Ось там і будуйте, вас там ніхто не побачить».

З моменту початку робіт вже встигли спиляти сотні дерев, але категоричне «ні» від громадськості змусило тодішнього губернатора Дмитра Овсянникова згорнути проєкт захисту берегів річки Чорної.

А ось берегоукріплення третьої річки в севастопольському регіоні ‒ Бельбека ‒ відбулося практично непоміченим. У тому ж 2018 році на будівництво берегозахисних дамб у межах Федеральної цільової програми з російського бюджету направлено 137 млн 440 тис. рублів. Були облаштовані все ті ж габіонні стінки, висота берегового укріплення склала п'ять метрів, загальна довжина ‒ близько трьох кілометрів.

Протестів громадськості не було. Бельбек ‒ найповноводніша ріка Криму, має властивість періодично виходити з берегів і берегоукріплення для захисту від повеней дійсно необхідне. Гідронім Бельбек традиційно пояснюється перекладом співзвучного тюркського словосполучення «сильна» або «міцна спина». За старих часів Бельбеком річка називалася лише в нижній течії, а вище ‒ Кабарди або Кабарта-Су, що означає «та, що здулася».

Зовсім інша ситуація з річкою Качею ‒ тут явно пахне «освоєнням» коштів. Сам проєкт та його експертизу, зроблену керченським Південним науково-дослідним інститутом рибного господарства та океанографії, неодноразово критикували фахівці.

Головне ‒ у висновку керчан не сказано, як зміниться гідрологічний режим «дамбованої» ділянки річки. «Чи буде розмив вище або нижче дамби, чи буде підтоплення територій ґрунтовими водами? Будь-яке порушення природного режиму малої річки може привести до зміни руслових процесів на всій її протяжності, це треба враховувати при поглибленні, випрямленні, будівництві дамб та інших заходах», ‒ розповіла ще в 2018 році старша наукова співробітниця відділу гідрофізики шельфу Севастопольського гідрофізичного інституту РАН Роза Міньковська. Тоді ж гідролог припустила, що захищають від повеней не селян, а незабудовану землю, на яку можуть бути якісь плани.

На зауваження кваліфікованого фахівця ніхто з чиновників не звернув увагу. Відповідно до проєкту, роботи з берегоукріплення річки Кача мають завершити до кінця нинішнього року.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції