Доступність посилання

ТОП новини

Навіщо Путіну прямі переговори України з угрупованнями «ДНР»/«ЛНР»?


Портрети живого президента Росії Володимира Путіна (л) і вбитого ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка під час брифінгу в день загибелі цього ватажка. Окупований Донецьк, 31 серпня 2018 року

Чергові переговори радників лідерів країн «нормандського формату» завершилися без будь-яких конкретних результатів. Особливих ілюзій про те, що до результатів приведуть нові зустрічі, в мене немає. Адже головна вимога Росії, яку озвучив заступник голови адміністрації російського президента Дмитро Козак, залишається незмінною: українське керівництво має розпочати прямі переговори з керівниками так званих «народних республік» (угруповань «ДНР»/»ЛНР»). Козак говорить про це практично на кожній зустрічі.

Більше того, тема прямих контактів із представниками цих угруповань – головна тема його «дипломатичної активності» з першого дня його роботи на українському напрямі. Варто нагадати, що саме Дмитро Козак був ініціатором створення консультативної ради, в якій представники України та «народних республік» спілкувалися б між собою, а Росія, Німеччина та Франція були б посередниками. Ця ініціатива, яку спочатку підтримав голова президентського офісу Андрій Єрмак, спричинила один із перших серйозних скандалів часів президента Володимира Зеленського і була відкинута західними союзниками України.

Але Козак від своїх підходів не відмовився. І зрозуміло, що він транслює не власну думку. Про необхідність прямих переговорів із «представниками Донбасу» постійно говорять і президент Росії Володимир Путін, і міністр закордонних справ Сергій Лавров та інші російські керівники. Це одна з головних російських вимог до України протягом останніх років. І це при тому, що в Мінських угодах, на які постійно посилаються у Кремлі, немає жодного роз'яснення щодо того, з якими саме представниками населення Донецької та Луганської областей потрібно вести діалог.

Під час Маршу єдності на тлі загрози нового військового вторгнення Росії на українську територію. Київ, 12 лютого 2022 року
Під час Маршу єдності на тлі загрози нового військового вторгнення Росії на українську територію. Київ, 12 лютого 2022 року

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба резонно зауважив, що визначити учасників таких консультацій необхідно в рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ), тобто зробити це мають представники України, Росії та ОБСЄ. Але такий підхід Кремль категорично не влаштовує, оскільки нагадує, що Росія – сторона конфлікту. Сторона, а не посередник, як завжди намагаються доводити у Москві.

У Кремлі намагаються йти тим самим шляхом, яким йшли під час «врегулювання конфліктів» у Молдові та Грузії

Але, можливо, діалог навіть із представниками маріонеткових адміністрацій – шлях до деескалації та відновлення територіальної цілісності України? Навпаки, це – прямий шлях до консервації конфлікту. У Кремлі намагаються йти тим самим шляхом, яким йшли під час «врегулювання конфліктів» у Молдові та Грузії.

Ще за часів російського президента Бориса Єльцина першого президента Молдови Мірчу Снєгура схилили до прямих переговорів із придністровським лідером Ігорем Смирновим, а грузинського президента Едуарда Шеварднадзе – до переговорів із лідерами маріонеткових адміністрацій Абхазії та Південної Осетії. При цьому Росія, чиї збройні сили фактично забезпечували «самостійність» цих територій, намагалася виглядати посередником, чий головний інтерес – припинення конфліктів та відновлення територіальної цілісності Молдови та Грузії.

Росії потрібно, щоб сама Україна визнала, що на її території – внутрішній конфлікт, а Росія – посередник у цьому конфлікті

А тепер просте запитання: чи вдалося відновити цю територіальну цілісність? Навпаки. Самопроголошена Придністровська молдавська республіка давно вже перетворилася на «державу в державі», а її мешканців, які мають молдовські паспорти, масово звозять на виборчі дільниці для голосування за проросійських політиків. Жодні прямі контакти Тбілісі з адміністраціями в Абхазії та Південній Осетії не запобігли російському нападу на Грузію та подальшому визнанню незалежності грузинських автономій Росією.

Росії потрібно лише одне – щоб сама Україна визнала, що на її території – внутрішній конфлікт, а Росія – посередник у цьому конфлікті. Це відкриє можливості для лобіювання скасування санкцій проти Росії, створить умови для дестабілізації в Україні та перетворить окремі райони Донецької і Луганської областей (ОРДЛО) на такі самі «держави у державі», якими стали Придністров'я чи Абхазія. З однією лише відмінністю: з окупованої частини Донбасу продовжать стріляти.

Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Київський журналіст, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії. Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

     

XS
SM
MD
LG