20 грудня президент Росії Володимир Путін дав велику щорічну прес-конференцію, яка тривала більш ніж три години. Цьогоріч формат спілкування із журналістами був традиційним – було багато запитань про економіку Росії, про санкції та геополітику.
Що говорив Путін про Україну? Радіо Свобода зібрало ключові тези президента Росії, що стосуються українського контексту.
Про інцидент у Керченській протоці
«Ми констатуємо, що це була провокація. Мені здається, що провокації – це завжди погано. Вони розраховані на загострення ситуації. Навіщо українським партнерам це потрібно? Звісно, вибори, потрібно загострювати, аби підняти рейтинг президента.
То чи вдалася провокація? З точки зору рейтингу Порошенка – можливо. Його рейтинг зріс, піднявся із 5-го місця на 2-е чи 3-є. Юлія Володимирівна – у неї більше, 20% із гаком вже. А все решта – Зеленський, по-моєму, Бойко, Порошенко – у них приблизно 12%.
Що стосується майбутнього українських моряків: українські правлячі кола розраховували, що хтось із цих моряків загине. Але ніхто не загинув, слава Богу. Триває слідство, далі будемо бачити».
25 листопада російські прикордонники ФСБ у Керченській протоці відкрили вогонь по українських кораблях і захопили три судна з 24 моряками. Українська влада визнає їх військовополоненими.
Скільки йде грошей на окупований Донбас?
«Щодо страждання людей на Донбасі: хто там влаштував блокаду між Донбасом і рештою України? Хіба Росія? Це зробила українська влада. Вона це зробила з територією, яку вона вважає своєю. Там щодня гинуть люди, при чому мирні. Ми надаємо гуманітарну й іншу допомогу. І тільки для того, аби їх остаточно там не роздавили і не з’їли. І будемо це робити далі. Бо спроби вирішити політичні питання за допомогою сили приречені на провал.
Як врегулювати стосунки? Справа не в персоналіях. Справа у ставленні до людей. Ми хочемо, аби на всій території України був мир, бо Україна є нашим економічним партнером. Торгівля між Україною та Росією росте. Це не дивно? Ні, не дивно, бо це природні зв’язки, і колись вони дадуть про себе знати. А поки в київських коридорах влади знаходяться русофоби, така ситуація буде тривати. Незалежно від того, хто перебуває при владі у Кремлі.
Пан Медведчук недавно приїжджав у Москву і ставив запитання про обмін українських військових, затриманих у Керченській протоці. Але я вже сказав: ці питання будемо вирішувати тоді, коли буде закрита кримінальна справа».
На сході України від квітня 2014 року тривають бойові дії. Влада України і Захід заявляють, що Росія підтримує бойовиків на Донбасі зброєю й особовим складом, і закликають припинити такі дії. Москва свою причетність заперечує, визнаючи лише, що на українському сході можуть бути російські «добровольці».
Про українську владу
«Українська влада: яке завдання вона виконує на тлі русофобії? Вони виконують історичне завдання – розтягують український та російський народ. І їм це все пробачають.
Український журналіст розповідав про ситуацію на Донбасі. А в Україні краще, ніж на Донбасі? Все гірше й гірше стає. Все в умовах війни, військових дій. Все пробачається всередині, а ззовні за це ще й платять. Он транш МВФ – це ж тільки витратити на пенсії і зарплати. Там в цілому несприятлива ситуація. А народи наші близькі, зв’язані історичним корінням. Ми будемо робити все, аби це підтримувати».
Про ситуацію у православному світі
«Те, що відбувається – це просто неможливо збагнути. Це пряме втручання держави в церковне життя. Такого не було з часів Радянського Союзу. В Україні створили цю розкольницьку церкву стамбульського приходу. Не подобається московський приход? Ну, буде стамбульський.
Зверніть увагу УПЦ (МП) була повністю незалежною. Може, про це мало хто знає. Вони робили все самостійно, єдиний зв’язок був духовним. А тепер подивіться, яка залежність настала від Туреччини – і призначення… і гроші. Це все за підказкою із Вашингтону.
Держсекретар подзвонив у Київ, обговорював цю тему. Це зайве свідчення того, що це теж робиться напередодні виборів, і для подальшого роз’єднання росіян і українців. Нічого тут хорошого немає, тут явно грубе порушення релігійних свобод.
За цим слідуватиме перерозподіл власності. Він може набути дуже складного характеру, якщо не кривавого. Дуже не хотілось би, аби до цього дійшло. Ці люди беззахисні, неозброєні, як правило, жінки літнього віку».
15 грудня у Києві в Софійському соборі відбувся Об’єднавчий собор зі створення єдиної української помісної православної церкви, який обрав її предстоятелем митрополита Епіфанія. Вселенський патріарх Варфоломій запросив його до Стамбула для отримання томосу.
Про Крим і санкції
«Ви недавно казали, що санкції проти Росії, накладені деякими країнами, безпосередньо впливають на кримчан, які голосували за «приєднання» до Росії. Як це пояснити?
Я це говорив. Дивіться, цікава ситуація. Що ми чуємо збоку? Чуємо про анексію Криму. Що таке анексія? Силове захоплення. Якщо це силове захоплення, то кримчани в цьому винні? А якщо вони прийшли голосувати, хіба це анексія?
Що ж відбувається: проти кримчан вводять санкції. Обмеження щодо пересування, отримання віз, роботи страхових компаній, використання інфраструктури… За що, якщо кажуть, що це анексія? А якщо через голосування за «приєднання» наклали санкції, то варто визнати, що воно таки відбулось. Ось у чому фішка».
Про військову техніку в Криму
«В 2014 році кримчани прийшли на референдум і проголосували за возз’єднання з Російською Федерацією. З цього моменту Крим став частиною Росії. Як нам треба, так і будемо забезпечувати безпеку в Криму, це наше право.
Ми від початку оголосили, що ми хочемо побудувати міст. Спершу був енергоміст, потім газову трубу, тепер будуємо електростанції. Ми будуємо дорогу «Таврида», розвиватимемо інфраструктуру. Мова йде не лише про підсилення військових компонентів, а й про цивільних».
У березні 2014 року Росія окупувала та анексувала український півострів Крим. Верховна Рада України офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією. 7 жовтня 2015 року президент України Петро Порошенко підписав закон про це. Міжнародні організації визнали окупацію і анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили низку економічних санкцій проти Москви. Росія заперечує окупацію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості».
