18 липня російська влада анексованого Криму відзвітувала про відбиття, судячи з усього, повітряної атаки, в якій брали участь майже три десятки БПЛА. За інформацією Аксьонова, атакували об'єкти у східній частині півострова. У ніч на 17 липня знову було пошкоджено міст через Керченську протоку. Жителі Керчі повідомляють, що чули два вибухи у проміжку з 3:00 до 3:20 ранку. Рух через міст було зупинено. Відомо про двох загиблих цивільних і постраждалого підлітка. Усі вони їхали до прифронтового Криму. 16 липня безпілотними апаратами різного типу атакували військові об'єкти в анексованому Севастополі. Російська влада міста заявила, що всі безпілотники були нейтралізовані.
Чи можуть ці події бути частиною однієї воєнної операції? Як далі розгортатимуться події у Криму та до чого готуватися жителям півострова? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведучий Сергій Мокрушин говорив із керівником проєктів з безпеки Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком, військово-морським експертом, оглядачем Defense Express Володимиром Заблоцьким та кандидатом політичних наук, експертом з питань Центральної та Східної Європи Іваном Преображенським.
Українські ЗМІ, зокрема «Українська правда», з посиланням на джерела в силових структурах вранці 17 липня повідомили, що міст міг бути атакований силами СБУ та ВМСУ, удару завдали надводні безпілотники. Офіційного підтвердження цієї інформації немає.
Не важливо, хто стоїть за атакою на міст – СБУ, Міністерство оборони України чи ГУР МО, вважає Павло Лакійчук. Керченський міст – законна військова ціль, він є важливим елементом логістики угруповання окупаційних сил противника на півдні України.
«Удари по ньому завдають, і це очевидно. З метою ускладнення логістики всього угруповання сил (РФ – КР) та звільнення півдня України від окупантів», – вважає Павло Лакійчук.
Від ППО до бойових дельфінів
Російська влада заявляла, що вжила безпрецедентних заходів щодо захисту Керченського мосту. Від систем ППО різних рівнів до чергування у протоці спеціально навчених дельфінів. Особливо після першої атаки на міст 8 жовтня 2022 року.
За інформацією Павла Лакійчука, в районі мостового переходу через Керченську протоку створено багаторівневу систему охорони. На воді постійно чергують малі протидиверсійні кораблі, кораблі протиповітряного та протичовнового дозору. Система ППО складається із ЗРК С-400 «Тріумф», ЗРПК «Панцирь-С», ЗРК «Оса». Крім цього, протоку прикривають берегові ракетні комплекси «Бал» і «Бастіон».
У небі чергують винищувачі Су-30 та протичовновий літак-розвідник Іл-38. Встановлено гідролокатори та РЛС. Під водою чергують бойові плавці.
«Далі починається найцікавіше. Основу оборони мосту Путін особисто покладає на Росгвардію Золотова. Це ті загони, які озброєні палицями. Це їхня основна функція – бити палицями людей по спині, незгодних з тезами кремлівських старців», – розповідає Павло Лакійчук.
Крім Міноборони РФ та Росгвардії, в охороні мосту задіяні і прикордонні війська ФСБ Росії.
«Це добре, коли росіяни, які в'їжджають на Кримський міст, бачать, що вони залишають Росію і вирушають на окуповану територію до Криму», – зазначив експерт.
Перш ніж зібратися до Криму, росіянам варто подумати, упевнений Павло Лакійчук, чи варто ризикувати.
«Коли міст почали будувати, говорили про те, що будується не лише найзахищеніший, а й найнадійніший міст у світі. Хоча експерти містобудівники говорили, що в цьому місці не найкращі ґрунти для такої глобальної споруди. І той факт, що після вже другого вибуху відбувається те саме – прольоти мосту руйнуються з опор. Проліт мосту може обвалитися, якщо опора змістилася. Ось така надійність Кримського мосту. Я не знаю, чи довго він простоїть, впаде сам чи йому допоможуть, але очевидно, рано чи пізно це станеться», – впевнений Лакійчук.
Подіям на Керченському мосту передувала атака безпілотниками різного типу в Севастополі вранці 16 липня. 18 липня російський глава Криму Аксьонов (за документами – Аксенов) повідомив, що російська ППО знешкодила три десятки безпілотників на сході Криму. Це всі випадки, які «лягають у єдиний ланцюг подій», пов'язаних із наступом ЗСУ, упевнений Павло Лакійчук. Завдання Сил оборони України – звільнити південь країни і для цього перервати постачання боєприпасів, ПММ, запчастин, техніки та особового складу противника, яке йде на фронт двома шляхами. Перший – сухопутний. З Росії через Маріуполь у Джанкой. Другий – через Керченську протоку.
«Основний шлях – через Крим, через Керченський міст, десантними кораблями з Новоросійська до Севастополя і далі з Криму та транспортною авіацією. Кримський міст є основною артерією та ланкою логістичного ланцюжка, що забезпечує угруповання сил ворога на півдні. День простою мосту, година простою – це мінус партія снарядів, які не полетять у наших військових. Таким чином відбувається полегшення наступальних дій», – зазначив Павло Лакійчук.
«Відповідальність – на Кремлі»
Спікер підконтрольного РФ кримського парламенту Володимир Константинов погрожував Україні «відплатою» за пошкодження мосту. Також він стверджує, що «автомобільна частина переходу – виключно цивільний об'єкт», тоді як існує безліч свідчень перекидання російської військової техніки саме автодорожнім полотном Керченського мосту.
Рівно рік тому заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв погрожував Україні «судним днем» за удари по цілях в окупованому Криму. Відтоді в Криму було уражено безліч військових об'єктів, 8 жовтня 2022 року на Керченському мосту стався перший вибух.
Як повідомляв російський «Интерфакс», за два дні до пошкодження Керченського мосту російський президент Володимир Путін проводив нараду Ради безпеки, у тому числі щодо безпеки об'єктів транспортної інфраструктури.
Після вибухів Путін провів екстрену нараду уряду, де назвав пошкодження мосту терактом, який не має сенсу з військової точки зору, і погрожував вжити заходів у відповідь.
Насправді, вся відповідальність лежить на Путіні, який «усе це затіяв у 2014 році», упевнений військовий експерт Володимир Заблоцький. Вибух на Керченському мосту – це «наслідок авантюрної політики Кремля», заявив військовий експерт.
«Коли росіяни незаконно зведеним мостом намагаються дістатися незаконно анексованого Криму і в зоні бойових дій – вони ризикують своїм здоров'ям і навіть життям. Наше Міністерство оборони попереджало про можливість таких наслідків, але хто не захотів слухати, отримав. Ми не стріляємо по мирному населенню, як відомо, але якщо в зоні бойових дій таке відбувається, ну, ви вибачте, всі питання до Кремля», – каже Володимир Заблоцький.
Російська влада пропонує своїм громадянам їхати до Криму альтернативним сухопутним коридором, через окуповані території Запорізької та Херсонської областей. Це також небезпечний маршрут, каже Заблоцький.
«Альтернативні маршрути також ризиковані, оскільки проходять сухопутним коридором так званим. Тобто театр військових дій там менше 100 кілометрів, там іде наступ ЗСУ. Що стосується морської ділянки, то створюється поромна переправа, і десантні кораблі, які, я вважаю, в перспективі зазнаватимуть ударів з боку сил оборони України, оскільки ми блокуватимемо Крим, а потім уже братимемо його силою», – розповів Заблоцький в ефірі Радіо Крим.Реалії.
«Кримський консенсус – все»?
У ніч на 18 липня вночі Росія атакувала Україну шістьма ракетами «Калібр» 36 ударними безпілотниками, більша частина яких летіла на Одесу. За даними української влади, постраждали об'єкти в порту та кілька житлових будинків, поранено одного цивільного. Російське Міноборони відзвітувало про т.зв. «удари відплати», там стверджують, що було завдано ударів по місцях виробництва українських безпілотників і паливному складу.
Не можна виключати, що цей удар був імпульсивним, хоча зазвичай такі обстріли готуються заздалегідь, коментує російську атаку кандидат політичних наук та експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський.
«Такі атаки зазвичай готуються, якщо вони спочатку збиралися, як то кажуть, гальмувати «зернову угоду». А це було очевидно до атаки на міст, то, мабуть, щось таке вони могли починати готувати. Я думаю, що дії були зміщені за часом, але спочатку готувалися до цього», – заявив Іван Преображенський.
Експерт упевнений, що у російському суспільстві насправді немає запиту на «удари помсти». Та й ставлення до Криму після окупації частини Херсонської та Запорізької областей у росіян змінилося. Своєю агресією проти України Путін зруйнував «кримський консенсус», упевнений експерт.
«Вибудувалася схема, за якою всі окуповані території вирівнялися у статусі в мозку росіян. Плюс до того, по всіх цих теренах були удари і це зрівнювало їх за ступенем небезпеки. Ще з минулого року це поступово відбувається. Зараз більшість росіян поставиться до втрати Криму значно спокійніше. Можливо, трохи гірше, ніж до Херсона, але значно спокійніше, ніж півтора року тому», – зазначив Іван Преображенський.
Прокоментували удар по Керченському мосту в Пентагоні. Заступниця речника Пентагону Сабріна Сінгх на брифінгу Міноборони США повідомила, що не може підтвердити ті чи інші твердження про те, хто відповідальний за атаку. Вона запропонувала залишити за українцями право говорити про свої операції, додавши, що «Україна сама вирішує, як вона веде цю війну, захищаючи свою територію, свій народ, свою свободу».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
