Доступність посилання

ТОП новини

Раніше працювати було легше ‒ кримський активіст


Рагім Гумбатов

Рагім Гумбатов багато років керував Азербайджанською громадою Криму, був редактором газети. В інтерв'ю Крим.Реалії громадський активіст розповів про зміни у своєму житті та житті кримського суспільства в цілому.

‒ Як зараз ситуація з вашою громадською роботою?

Останнім часом майже всі, хто займається громадською роботою в Криму, скаржаться на труднощі у своїй діяльності

‒ Останнім часом майже всі, хто займається громадською роботою в Криму, скаржаться на труднощі у своїй діяльності. Останні тридцять років я, як то кажуть, без вихідних займаюся громадською, правозахисною діяльністю, тому зараз дозволив собі трохи розслабитися ‒ відіслав себе у відпустку за всі роки.

‒ Чим займаєтеся у «відпустці»?

‒ Зараз в основному намагаюся займатися благодійністю, наскільки мені можливості дозволяють. Говорити про це вголос не заведено, хіба що з надією на те, що хтось ще почує, і він теж почне допомагати ‒ надаю допомогу в облаштуванні Алупкинської мечеті. Вона розташована в суперкрасивому місці ‒ звідти відкривається розкішна панорама на Південне узбережжя.

І ще дещо...

‒ А що саме, якщо не секрет?

‒ Пишу книгу.

‒ Яка ситуація з національно-культурними організаціями в Криму?

‒ Багато національно-культурних організацій не змогли пройти процедуру перереєстрації 2014-го року. Я був заступником голови Асоціації національно-культурних організації Криму, куди входили близько 40 таких структур.

‒ Чи створена їм якась альтернатива?

‒ Зараз діють близько десяти національних товариств або автономій. Етнічним групам треба якось зберігати, розвивати свою культуру.

‒ Чим відрізняється робота сучасних громадських організацій у Криму від того, як це було до 2014 року?

‒ Раніше працювати було легше. Як у податковій сфері, так і за своєю основною діяльністю, зокрема й з органами влади.

‒ Чи продовжуєте займатися журналістикою?

‒ Намагаюся. Щоправда, бажання видавати газету минуло. Є ідеї щодо мережевого ТВ-каналу. Не знаю, чи вистачить часу, сил...

‒ Як зараз бути журналістом, блогером, активістом у Криму, які критикують владу?

Критично налаштована людина ‒ не ворог влади, а друг і помічник, і найбільший батьківщинолюб, ніж усі ці ура-патріоти

‒ Бути активістом-громадським діячем важко... Взагалі, на постординському просторі неправильно сприймають людей, журналістів, які критикують владу. Вважаю, що так у корені неправильно. Владі слід заохочувати таких людей, журналістів, громадських активістів, преміювати їх, вручати медалі, ордени. Адже людина, яка критикує ‒ небайдужа, вона виявляє слабкі сторони наявної системи, показує їх, на що правлячий режим витратив би кошти, направив би людські ресурси. А тут абсолютно безкоштовно отримуєш відомості про те, де погано, що треба виправляти. Критично налаштована, розумна людина ‒ не ворог влади, а друг і помічник, і найбільший батьківщинолюб, ніж усі ці ура-патріоти, разом узяті.

‒ Як ви оцінюєте рівень міжнаціональної толерантності в Криму?

‒ Складно сказати. Скандал, який виник через підручник «Історія Криму» для 10 класу, виявив необхідність відкритої, неупередженої, справедливої дискусії на кримському суспільно-політичному полі. Читаєш коментарі в соцмережах ‒ і рівню невігластва диву даєшся...

‒ Як за останні п'ять років змінився рівень життя кримчан?

‒ Об'єктивно, одразу після 2014-го року, напевно, упродовж усього того року, рівень життя кримчан різко підвищився у працівників бюджетної сфери. Навіть пам'ятаю, деякі порядні лікарі тоді відмовлялися «подяки» брати. Останнім часом помітно знизився...

У матеріалі використовується термінологія, вживана на анексованому Росією півострові

XS
SM
MD
LG