Доступність посилання

ТОП новини

Референдум про зміну назви Македонії: підтримка понад 90%, але такий, що не відбувся. У чому справа і чого очікувати?


Прихильники бойкоту референдуму щодо зміни назви Македонії святкують перед парламентом у Скоп'є, 30 вересня 2018 року

30 вересня у Македонії відбувся референдум, який мав вирішити, чи збереже країна свою назву, чи змінить її на «Республіку Північна Македонія». Зміну підтримали понад 90 відсотків, але сам референдум вважається таким, що не відбувся. В чому проблема та які реакції викликала подія?

На референдумі 30 вересня македонці мали вирішити подальшу долю назви своєї країни. На такому кроці з самого моменту утворення Македонії наполягає сусідня Греція, яка має регіон з такою самою назвою. Греція, будучи членом НАТО і ЄС, тривалий час блокувала приєднання Македонії до НАТО та ЄС.

У червні дві країни вирішили покласти край цій проблемі: Македонія, згідно з угодою між Скоп’є та Афінами, змінює назву, а Греція, в свою чергу, обіцяє розблокувати вже підготовлений вступ країни в НАТО і переговори про її вступ до ЄС.

Тому на референдумі, який не згадував нову потенційну назву країни, відповісти треба було на запитання: «Ви підтримуєте членство в ЄС і НАТО, приймаючи Договір між Республікою Македонією і Грецькою Республікою?».

Чому «провалився» референдум?

  • За підтримку зміни назви проголосували 91,3% учасників. Але референдум вважається таким, що не відбувся.
  • Проблема – низька явка. Лише 36,8% громадян взяли участь у голосуванні замість необхідних 50%.
  • Голова Держвиборчкому Олівер Деркоський заявив: «Очевидно, що на цьому референдумі рішення не ухвалене».

Юридичний статус референдуму

  • Референдум насправді мав статус консультативного. Тобто він не передбачає ніяких прямих юридичних наслідків. Але депутати парламенту заявляли, що поважатимуть його результати.
  • Проте провал референдуму означає, що опозиція, яка з самого початку виступала проти змін, почуватиметься вільною у своєму подальшому голосуванні.
  • У парламенті Македонії 71 законодавець із 120 готовий проголосувати за зміну; мінімально необхідні дві третини становлять 80 голосів. А 49 голосів опозиції достатні, щоб заблокувати конституційну зміну.

Міжнародні реакції

  • Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ написав у Twitter: «Я вітаю голосування на референдумі [за зміну назви] Македонії. Я закликаю усіх політичних лідерів та партії конструктивно та відповідально поставитися до цієї історичної можливості. Двері НАТО відчинені, проте [спершу] всі національні процедури повинні бути завершені».
  • Колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, в свою чергу, написав: «Гучне «так» на референдумі в Македонії, але явка в кінці дня розчаровує. Дорога вперед складніша, проте важливо наполягати».
  • Речниця Держдепартаменту США Гізер Науерт написала: «США вітають результати референдуму Республіки Македонія 30 вересня. Ми рішуче підтримуємо повне виконання угоди, що дозволяє Македонії зайняти місце в НАТО та ЄС, сприяючи регіональній стабільності, безпеці та процвітанню».
  • Член Європейського парламенту від Хорватії Мар’яна Петір зауважила: «Результат референдуму в Македонії показує, що громадяни вважають, що національна ідентичність безцінна, і вони не хочуть торгувати назвою своєї держави. Македонія годиться ЄС під її конституційною назвою».

Реакції в Македонії

  • Прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв заявив, що все одно домагатиметься голосування в парламенті про зміну Конституції. В кількох вечірніх виступах він говорив про те, що «треба поважати голоси тих, хто виступив за зміну», але не згадував про явку.
  • Зорян Заєв наголосив на рішучості «привести Македонію в Європейський союз і НАТО».

Реакції у Греції

  • У Греції заявили, що взяли до уваги «суперечливі» результати македонського референдуму. Згідно з заявою МЗС Греції, результат голосування вимагає зважених кроків, щоб «зберегти позитивний потенціал» договору між двома державами.
  • Міністр оборони Греції, правий популіст Панос Камменос написав у Twitter, склавши голоси «проти» з тими, хто не прийшов на референдум: «68 відсотків народу скасували договір».

Росія, тим часом, різко виступає проти будь-якої можливості розширення Північноатлантичного союзу. Через те, що впродовж попередніх років Москву багато разів звинувачували у втручанні у внутрішні справи інших держав, західні чиновники неодноразово застерігали щодо зусиль Кремля, спрямованих на перешкоджання амбіціям колишніх країн Східного блоку щодо вступу в ЄС та НАТО, у тому числі через інтернет-тролів та інші інструменти гібридної війни.

Напередодні референдуму в Македонії лунали звинувачення на адресу Росії в тому, що вона фактично втручалася в процес перед подією, щоб підтримати агітацію проти договору з Грецією чи за бойкот референдуму, щоб він був нечинний – як це і сталося. Москва заперечувала.

Аналітики побоювалися, що на результат референдуму може вплинути кампанія «фейкових новин». «Бойкотуймо референдум!», «Не знищуйте Македонію!», «Заєв – зрадник!». Все це – лише деякі з повідомлень, які, за словами аналітиків, активно поширювали у фальшивих профілях соціальних мереж опоненти ідеї зміни назви країни.

XS
SM
MD
LG