Реставратори «з дірявим дахом» на історичних пам'ятках Криму

Спеціально для Крим.Реалії

Кілька днів тому підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив чинним рішення, яким російська фірма «Меандр», яка освоює бюджетні підряди на реконструкцію об'єктів культурної спадщини, була оштрафована на пів мільйона рублів. Підрядників визнали винними у порушенні російського законодавства про охорону об'єктів культурної спадщини. Це не перше порушення цієї фірми на півострові, зафіксоване в судових рішеннях. Яких збитків культурній та історичній спадщині Криму завдали працівники фірми, хто стоїть за перемогами «Меандру» в державних контрактах та які історичні пам'ятники півострова ризикують стати предметом чергових судових розглядів ‒ читайте в цьому матеріалі.

Затоплений Воронцовський палац

Будівельників підвела оманливість південнобережної погоди. Отримавши контракт на заміну покрівлі в Головному, Шувалівському та бібліотечному корпусах Воронцовського палацу, пітерські «реставратори» вирішили заощадити й «знести дах» одночасно на всіх об'єктах, в той час як передбачалося здійснювати демонтаж покрівлі поетапно, щоб виключити масштабні пошкодження пам'ятки в разі різного роду форс-мажорів.

Навіть більше, згідно з рішенням Ялтинського міського суду від 2 жовтня 2019 року, перед тим як знімати стару покрівлю, у «Меандрі» мали узгодити з замовником усунення зауважень щодо конструкції тимчасового даху, але так цього і не зробили.

Тому, коли 7 червня 2019 року в Алупці вибухнула гроза зі шквальним вітром, «тимчасову покрівлю» у вигляді звичайної будівельної плівки миттєво здуло. Або, висловлюючись мовою судового документа, «під час небезпечних гідрометеорологічних явищ... пошкоджено покриття тимчасового навісу ‒ частково відірвана від каркаса і задерта покрівельна ПВХ мембрана, наслідком чого стало намокання стелі, стін, меблів, паркетних підлог».

Причому, «намокання» ‒ це дуже м'яко сказано. Найсерйознішими наслідки можуть виявитися в результаті намокання ліпнини в Альгамбрі, яка є однією з головних визначних пам'яток Воронцовського палацу. А до того ж вода залила другий поверх і головні кімнати експозиції.

У блакитній вітальні палацу теж намокла ліпнина, частина її в місці кріплення люстри відвалилася. Також у цій кімнаті постраждала ліпнина стін та паркетна підлога. У парадному кабінеті, ситцевій кімнаті та парадному вестибюлі намокли шпалери та постраждав паркет.

У китайському кабінеті не вдалося уникнути промокання розшитих візерунками рисових циновок і дерев'яних стінних панелей. На довершення, через розбите погано змонтованим ліхтарем вікно постраждав і Зимовий сад.

Наслідки могли б виявитися менш катастрофічними для об'єкта культурної спадщини, якби будівельники не складували на горищі запаси мінеральної вати. Зокрема, через це постраждала буфетна «через захаращеність будівельними матеріалами старої покрівлі над зимовим садом, що перешкоджало стоку дощової води». А в Шувалівському корпусі зливою намочило паркет у чотирьох приміщеннях «через протікання в освітлювальних ліхтарях». Це як треба було ставити ліхтарі, щоб через щілини стільки води натекло?

Залили Чехова

Як виявилося, у фірми з російського Санкт-Петербурга це був не перший досвід взаємин з кримськими атмосферними опадами. Менше ніж рік тому той же Ялтинський міський суд вже притягнув «Меандр» до адміністративної відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону об'єктів культурної спадщини через недбале проведення ремонтних і гарантійних робіт в ялтинському «Будинку-музеї Чехова».

Як випливає з тексту рішення суду, при виконанні комплексу першочергових протиаварійних робіт на об'єкті культурної спадщини федерального значення «Будинок, в якому жив А. П. Чехов, 1899-1904 роки» підрядник «не вжив достатніх заходів від негативного впливу (природи ‒ авт.)». В результаті були допущені «сліди намокання стін і стелі всіх поверхів веранди» в одному приміщенні, а також численні відколи, здуття, відшарування лакофарбового покриття сходів і поручнів ганку ‒ в іншому приміщенні з осіданням підлоги на сантиметр. Основна причина ‒ погано прикручені ринви, деформовані або невдало встановлені водостоки.

Замовник зажадав у межах гарантійних зобов'язань виправити «косяки», але краще б він цього не робив: представники «Меандру» частково розібрали покрівлю ‒ і тут знову пішов дощ! Що, в принципі, і не дивно на півострові в листопаді. Як повідомляється в судовому рішенні, покрівля на будівлі «стояла відкрита, що призвело до затікання при випаданні атмосферних опадів, утворення тріщин на стінах і стелі». При цьому якісно завершити гарантійний ремонт «меандрівці» не змогли. «Покрівельне покриття над верандою другого поверху (підрядник) виконав без закладення стиків прилягання покрівельного матеріалу до стін, без організації водовідвідних козирків і облаштування коника над зламом профілю даху», ‒ говориться в документах ялтинського міського суду.

Свій «дах» важливіший?

Два позови по пів мільйона рублів кожен не сильно вдарять у фінансове становище фірми «Меандр», яка торік отримала 177 державних контрактів на суму понад вісім з половиною мільярдів рублів. Причому, як у Криму, так і в сусідній Росії особливий успіх переслідує цю фірму винятково на аукціонах, так чи інакше пов'язаних з міністерством культури.

Пояснюється це досить просто ‒ «Меандр» є фірмою, яка тісно пов'язана з ім'ям міністра культури Володимира Мединського. Як випливає з тексту розслідування севастопольського видання «Форпост», фірма почала стабільно вигравати державні тендери з 2011 року, коли ще майбутній міністр культури Росії Володимир Мединський був головою Комітету з культури російської Держдуми. А вже з 2012 року, коли Мединський став головою Мінкультури Росії, держзамовлення посипалися на «Меандр», як з рогу достатку.

За попередніми повідомленнями, з 2011-го до 2016 року підприємство виграло тендери на 2,53 мільярда рублів. Більше того, журналісти видання з'ясували, що проєктувальником як мінімум одного солідного замовлення під «Меандр» виступала фірма, засновником якої є брат заступника міністра культури Володимира Аристархова.

У зв'язку з цим абсолютно не виключено, що феєричні пригоди в стилі комедійних персонажів «Равшан і Джамшут» торкнуться й інших кримських пам'яток, тендери на «відновлення» яких виграли пітерські «реставратори». Під загрозою «затоплення» і «намокання» залишаються деякі споруди Ханського палацу в Бахчисараї, об'єкти караїмської культури в печерному місті Чуфут-Кале, Історичний бульвар у Севастополі та багато інших, щодо яких підрядник наразі ще не визначений.

Ігор Воротников, кримський блогер

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції