Доступність посилання

ТОП новини

Росія масово запроваджує практику «заміщення нелояльного населення»


Ілюстраційне фото

У середині вересня російський уряд затвердив програму з добровільного переселення в Росію росіян, які живуть за кордоном. Згідно з документом, влада планує до 2030 року повернути на батьківщину як мінімум 500 тисяч співвітчизників, обіцяючи оплатити переїзд за рахунок федерального бюджету.

Насправді програма добровільного переселення співвітчизників існує вже 15 років, проте останніми роками їй надається особливого значення. Ще наприкінці 2017 року федеральні чиновники заговорили про необхідність полегшення формальних процедур для росіян, які повертаються з еміграції. В останні тижні подібні заяви стали все частіше звучати з вуст головного редактора телеканалу RT Маргарити Симоньян, яка не приховує, що головною «чеснотою» охочих повернутися до Росії емігрантів є їхня лояльність до російської влади та «діяльна робота на русскій мір».

21 жовтня Володимир Путін на засіданні клубу «Валдай» також підтвердив, що законодавство про надання громадянства співвітчизникам, які повертаються до Росії, «має бути ліберальнішим».

Президент Росії Володимир Путін
Президент Росії Володимир Путін

Показово, що подібні ініціативи висуваються на тлі відтоку російських громадян, що наростає з кожним роком, за кордон. Експерти Atlantic Council вже назвали це явище «путінським результатом». За інформацією на 2017 рік, дослідники називали цифру приблизно 2 мільйони росіян, які переїхали в західні країни за часів правління Володимира Путіна. Згідно з матеріалами доповіді, у 2017 році в США було досягнуто найвищого рівня звернень росіян за політичним притулком за 24 роки, а у 2016 році до країн далекого зарубіжжя виїхало вчетверо більше людей, ніж у 2011 році.

Проблема відтоку найактивнішого населення не тільки не турбує Кремль, але, навпаки, є метою політики, яку він проводить

За даними соціологічних опитувань «Левада-центру», що проводилися влітку поточного року, кожен п'ятий житель Росії (22%) хотів би переїхати за кордон, що на 7% більше, ніж у 2017 році. При цьому виявили бажання емігрувати майже половина молоді до 24 років (48%) та кожен третій респондент у віці до 39 років.

Однак очевидно, що проблема відтоку найактивнішого населення не тільки не турбує Кремль, але, навпаки, є метою політики, яку він проводить. Нова хвиля репресій щодо всіх, хто підтримував структури Олексія Навального та опозиційних ЗМІ є, по суті, «видавлюванням» в еміграцію найактивнішого населення під загрозою кримінального переслідування. Тим часом кремлівські чиновники та пропагандисти схвалюють цю тенденцію і фактично борються за заміщення нелояльних росіян прокремлівськи налаштованими репатріантами.

Варто зауважити, що подібна практика вже не перший рік використовується російською владою в окупованому Криму та на Донбасі. Ще у 2017 році активіст кримськотатарського руху Заїр Смедляєв звертав увагу на те, що населення Кримського півострова свідомо витісняється приїжджими.

Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв
Кримськотатарський активіст Заїр Смедляєв

За його словами, йдеться не лише про військових і співробітників спецслужб, а й про суддів, фермерів, чиновників, лікарів та працівників сфери освіти.

Населення Кримського півострова свідомо витісняється приїжджими

За словами лідера кримських татар Мустафи Джемілєва, лише за 3,5 роки анексії на півострів переїхали 550 тисяч росіян і вихідців з Донбасу. Проблема заміщення корінного населення Криму неодноразово озвучувалася і в Женеві на засіданнях різних комітетів ООН.

Політика заселення окупованих територій лояльними росіянами проводиться Москвою та на Донбасі. За словами місцевих жителів, людей масово звільняють із підприємств, змушуючи вирушати на заробітки за кордон, а на їхнє місце наймають приїжджих з далеких сибірських сіл, які мріяли переїхати до великого міста.

Подібні дії, з одного боку, дозволяли Москві тримати під контролем окуповані території, а з іншого, залучали до Росії лояльних до Кремля українців. Саме це стало, найімовірніше, однією з цілей підписання навесні 2019 року указу про спрощену процедуру отримання російських паспортів жителями окремих районів Донбасу. Тепер російська влада, схоже, вирішила застосувати цю методику на території всієї країни.

Оголошення про перепис населення на паркані в одному з районів Сімферополя, Крим, листопад 2021 року
Оголошення про перепис населення на паркані в одному з районів Сімферополя, Крим, листопад 2021 року

Однак очевидно, що спроба замінити опозиціонерів на закордонних патріотів приречена на провал із кількох причин. По-перше, рівень народного невдоволення в Росії неухильно зростає, а опозиційні настрої все частіше набувають не прозахідного, а прорадянського, комуністичного забарвлення. Такі люди насторожено ставляться до Заходу, вони не схильні виїжджати з країни, проте все менш лояльні до чинної російської влади.

Експерти зазначають, що навіть жителі Криму, раніше лояльні до російського президента, почали розчаровуватися в ньому

По-друге, повернення прихильників «русского міра» потребує величезних фінансових витрат. При цьому міністр економічного розвитку Росії Максим Решетников визнав, що відновлювальний потенціал російської економіки вичерпано. По-третє, навіть проросійськи налаштовані люди, які десятиліттями жили на Заході та звикли до високого рівня життя і правового характеру держави, швидко розчаруються в «русском мірє», доторкнувшись до його справжніх реалій.

Більше того, як показує практика, політика заміщення корінного населення не досягла бажаного ефекту і на окупованих українських теренах. Експерти зазначають, що навіть жителі Криму, раніше лояльні до російського президента, почали розчаровуватися в ньому на тлі екологічних проблем, кризи водопостачання і вкрай високого рівня корупції, що посилюється.

Крім того, репресії щодо кримських татар і проукраїнськи налаштованих жителів Криму та Донбасу спричиняють болючі правові наслідки для Росії. Як зазначив ексвіцепрезидент Парламентської асамблеї Ради Європи Георгій Логвинський, саміт «Кримської платформи», що відбувся в серпні, повернув питання окупації Криму в міжнародний порядок денний, що відкриває можливість вироблення нових механізмів впливу на країну-агресора, включаючи створення міжнародних трибуналів, заморожування зарубіжних активів російських чиновників тощо. Усе це робить політику виттскування корінного населення набагато дорожчим заняттям.

Стаття передрукована з дозволу Center for European Policy Analysis (CEPA)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG