Доступність посилання

ТОП новини

Росія перекидає на Донбас новітню зброю: перешкода роботі ОБСЄ і українській аеророзвідці


Новітні російські системи РЕБ на Донбасі перешкоджають роботі ОБСЄ і українській аеророзвідці

Про присутність сучасної російської військової техніки на Донбасі говорять не тільки українські військові чи журналісти. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ у своїх звітах повідомляла про фіксацію в Україні комплексів, які тільки починають надходити на озброєння російської армії. Що це за техніка і чому її перекинули на Донбас? Про це – у матеріалі журналістів спеціального проекту Радіо Свобода «Донбас.Реалії».

Зона проведення операції Об’єднаних сил. Район Маріуполя. Журналісти «Донбас.Реалії» спостерігають за роботою однієї з груп аеророзвідки.

День для польотів прекрасний, говорять бійці. Хоча погода – далеко не головна перешкода в їхній роботі. По той бік лінії фронту, за допомогою комплексів радіоелектронної боротьби (РЕБ), на українські безпілотні літальні апарати (БПЛА) влаштовують справжнє полювання.

Вони зараз регулярно працюють проти наших «птахів»
«Крауч»

«Вони зараз регулярно працюють проти наших «птахів». В тій чи іншій мірі успішно. Буває, їм вдається створити нам перешкоди. У них є пристойне сучасне обладнання для цього», – розповідає аеророзвідник із позивним «Крауч».

Аеророзвідник із позивним «Крауч»
Аеророзвідник із позивним «Крауч»

«Крауч» каже, що сам літальні апарати поки не втрачав. Але з роботою систем РЕБ на передовій стикався вже неодноразово.

«Найпростіше – вони придушують частоту, на якій працює навігація, в надії, що загубившись у просторі, «птах» перестане виконувати завдання і тоді або буде втрачений, або його повернуть додому», – додає «Крауч».

Бойовики атакують дрони ОБСЄ

А це вже безпілотник моніторингової місії ОБСЄ. Camcopter S-100 – дрон дальнього радіусу дії. Може пролітати до 160 кілометрів. БПЛА здійснює моніторинг по обидва боки лінії розмежування: як вдень, так і вночі.

Безпілотник моніторингової місії ОБСЄ Camcopter S-100
Безпілотник моніторингової місії ОБСЄ Camcopter S-100

Кадри, зняті цим БПЛА 7 серпня над окупованою частиною Донбасу: безпілотник ОБСЄ фіксує дві колони військової техніки. Всього 15 тентованих вантажівок. Одна колона в’їжджає на територію України з Росії в районі села Манич, за сімдесят кілометрів від Донецька. Друга – рухається їй назустріч. І це не поодинокий випадок.

Місія спостерігала за військовими конвоями, які рухалися з території Росії і у зворотному напрямку
Александр Хуг

«Місія надавала звіти, де вказувала, що завдяки зйомці з повітря, біля непідконтрольної частини кордону, спостерігала за військовими конвоями, які рухалися з території Російської Федерації і у зворотному напрямку. Вночі, на ділянках, де немає офіційних пунктів пропуску», – зазначає перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні у 2014-2018 роках Александр Хуг.

Також представники ОБСЄ неодноразово заявляли про перешкоди, які виникають в роботі БПЛА. 27 жовтня під час чергового польоту уздовж неконтрольованої ділянки кордону, де була помічена військова колона, зв’язок з безпілотником було втрачено, а апарат зник.

Оскільки безпілотники ведуть моніторинг, то люди, які намагаються щось приховати на цій території, розглядають їх як загрозу
Александр Хуг

«Оскільки ці безпілотники ведуть моніторинг, то люди, які намагаються щось приховати на цій території, розглядають їх як загрозу. Вони знають, все що місія побачить, буде оприлюднено і зазначено в звітах. І саме тому вони намагаються заважати роботі безпілотному літальному апарату. І тут є два основних способи: це електронні перешкоди, які впливають на gps-сигнал безпілотників, або прямі обстріли», – каже Александр Хуг.

Александр Хуг, перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні у 2014-2018 роках
Александр Хуг, перший заступник голови СММ ОБСЄ в Україні у 2014-2018 роках

Російський комплекс РЕБ «Тирада-2» уже на Донбасі

Електронні перешкоди, про які говорить Хуг – результат роботи систем радіоелектронної боротьби. Вони також потрапляли в об’єктив безпілотників ОБСЄ.

Один з останніх випадків – знімок, зроблений за дев’ять кілометрів від лінії фронту. На фото – новітній російський комплекс РЕБ «Тирада-2», який, за повідомленнями російських медіа, тільки в 2019 році почне надходити на озброєння армії Російської Федерації.

«Це дає для Російської Федерації можливість саме використати їх на цих територіях, подивитися, як вони діють. Після того як вони використовують, вони роблять певні висновки. Як той чи інший засіб використовується, як він вирішує ті завдання, які на нього покладені, і чи взагалі виправдовує ті кошти, які були на нього витрачені», – зазначає головний редактор журналу Ukrainian Defense Review Антон Міхненко.

Новітній російський комплекс РЕБ «Тирада-2»
Новітній російський комплекс РЕБ «Тирада-2»

Серед помічених місією ОБСЄ на окупованій частині Донбасу комплексів є й такі, що в першу чергу використовуються для протидії безпілотним літальним апаратам.

«Комплекс «Репелент-1» призначений для того, щоб виявити ці сигнали, тобто на якій саме частоті безпілотник працює, і подавити цей сигнал, для того, щоб БПЛА втратив можливість управління. Тобто втратив свою керованість, і втратив можливість передавати в онлайн-режимі ту інформацію, яка потрібна для пункту управління», – каже Антон Міхненко.

Антон Міхненко, головний редактор журналу Ukrainian Defense Review
Антон Міхненко, головний редактор журналу Ukrainian Defense Review

Комплекс «Торн»

А ось один ыз небагатьох відеозаписів, де фігурує ще одна сучасна російська розробка – комплекс «Торн». У сюжеті телеканалу «Россия-1» зазначено, використовують техніку для ведення радіорозвідки.

«Сучасний комплекс «Торн» – єдиний за Уралом, здатний відчути супротивника на відстані 2000 кілометрів», – мовиться в сюжеті російського телеканалу.

Комплекс «Торн»
Комплекс «Торн»

Ця система також фігурує у звітах ОБСЄ. Але вперше на окупованих територіях «Торн» помітили учасники волонтерської спільноти «Інформнапалм». Ще в 2015 році.

«Комплекс ще перебуває на стадії випробувань. Він ще не прийнятий на озброєння російською армією. Загалом, з того, що ми знаємо – це загальний вигляд. І можливу приналежність до певних військових формувань Російської Федерації», – каже представник спільноти «Інформнапалм» Михайло Макарук.

Михайло Макарук, представник спільноти «Інформнапалм»
Михайло Макарук, представник спільноти «Інформнапалм»

Російський комплекс РЕБ «Леєр-3»

Бійці, що перебувають на передових позиціях в Луганській області, демонструють «Донбас.Реалії» ще один результат роботи російських систем РЕБ. Розсилку смс-повідомлень тут називають інформаційною складовою війни на Донбасі.

«Пише невідомий абонент про те, що «солдат, проти кого ти воюєш?», «кого ти захищаєш?», «тебе зраджують», «тебе, як гарматне м’ясо посилають на забій», – розповідає військовослужбовець ЗСУ Сергій.

Востаннє такі смски, кажуть бійці, надсилали перед першим туром виборів президента України
Востаннє такі смски, кажуть бійці, надсилали перед першим туром виборів президента України

Востаннє такі смски, кажуть бійці, надсилали перед першим туром виборів президента України.

Зрозуміло, що це провокація. Ми ігноруємо такі повідомлення

«Зрозуміло, що це провокація. Хто може посилати такі смс, якщо людина купила телефон і сім-картку. Ми ще навіть самі ще не знаємо цей номер, а на нього приходить таке смс. Ну це ж смішно. Звичайно, ми ігноруємо такі повідомлення. Намагаємося ці номери відразу в чорний список кидати, щоб надалі таке не повторювалося», – каже Сергій.

Експерти заявляють, такі можливості є у комплексу РЕБ «Леєр-3». Ось він – на полігоні бригади радіоелектронної боротьби Західного військового округу, а це – така ж система вже на ексклюзивних кадрах «Донбас.Реалії», знятих на заводі «Топаз» в Донецьку.

РЕБ «Леєр-3» на заводі «Топаз» у Донецьку
РЕБ «Леєр-3» на заводі «Топаз» у Донецьку

«Він виявляє довкола ті станції стільникового зв’язку, які працюють в окремій соті, умовно кажучи. Він виявляє мобільні телефони і потім придушує їхні сигнали. Також через нього може проганятися можливість передавати певні повідомлення тим чи іншім абонентам в мережі, що перебуває біля однієї стільникової станції», – пояснює головний редактор журналу Ukrainian Defense Review Антон Міхненко.

Літальний апарат «Орлан-10»

У складі комплексу є також російський безпілотний літальний апарат «Орлан-10». Українські військові неодноразово збивали цю техніку над своїми позиціями поблизу лінії фронту.

Російський безпілотний літальний апарат «Орлан-10»
Російський безпілотний літальний апарат «Орлан-10»

В ОБСЄ повідомляли про сім різних типів сучасних російських систем РЕБ, які вдалося зафіксувати на Донбасі.

Збройні формування повинні мати складну систему постачання. І це не просто здогад. Ці слова базуються на фактах
Александр Хуг

«Те, скільки було використано боєприпасів, а також кількість зброї, яку було зафіксовано, в поєднанні з трафіком через неконтрольовану частину російсько-українського кордону, дозволяє припустити, що збройні формування повинні мати складну систему постачання. І це не просто здогад. Ці слова базуються на фактах», – резюмує Александр Хуг.

Системи РЕБ дозволяють впливати на канали зв’язку між військовим. А вони, як пояснюють експерти, чи не найголовніша складова під час ведення бойових дій. Розвивати власні засоби ведення радіоелектронної боротьби в Україні взялись тільки після початку війни в 2014 році.

XS
SM
MD
LG