Неофіційна заява про відновлення російського підводного човна «Ростов-на-Дону» пролунала вдруге з моменту його пошкодження українським ракетним ударом. Цього разу навіть названо ймовірні терміни завершення ремонту. Чи реально це – розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Ремонт пошкодженого підводного човна «Ростов-на-Дону» проєкту 636.3 Чорноморського флоту Росії буде завершено в червні 2024 року, повідомило 24 січня російське агентство ТАСС із посиланням на джерело в оборонно-промисловому комплексі.
«Корабели Севастопольського морського заводу (філія Центру судноремонту «Звездочка», входить до ОСК) завершать ремонт «Ростова-на-Дону» та усунуть пошкодження, отримані 13 вересня 2023 року внаслідок українського удару крилатими ракетами по підприємству, до кінця першого півріччя цього року», – цитує агентство слова співрозмовника.
Зазначається, що ТАСС не має в своєму розпорядженні офіційного підтвердження цієї інформації.
За словами співрозмовника агентства, головним виконавцем замовлення на ремонт субмарини виступає 13-й судноремонтний завод (розташований у Кілен-бухті Севастополя – КР). У роботах також беруть участь фахівці «Адміралтейських верфей» (Санкт-Петербург), де був побудований підводний човен.
У вересні минулого року ТАСС із посиланням на джерело в ОПК Росії також повідомляло, що отримані 13 вересня підводним човном «Ростов-на-Дону» Чорноморського флоту РФ пошкодження не є критичними і не призведуть до значного збільшення часу його перебування на плановому ремонті.
«У субмарини незначні ушкодження, які не вплинули на її міцний корпус. Їх усунення може лише незначно збільшити час перебування підводного човна на плановому ремонті», – говорило тоді джерело агентства.
Пошкодження чи знищення?
У ніч на 13 вересня 2023 року по човну, що перебував у сухому доці Севастопольського морського заводу, було завдано ракетного удару Збройними силами України. Вранці 13 вересня Міноборони РФ повідомило, що внаслідок нічної атаки на Севастополь було пошкоджено два російські кораблі.
Удар по заводу було завдано британськими крилатими ракетами Storm Shadow. Видання Defense Express писало, що разом із Storm Shadow ЗСУ, ймовірно, застосували протирадіолокаційні ракети AGM-88 HARM, а також безпілотники, які мали помилкові цілі для російської ППО.
Будь-яка спроба повернути підводний човен в експлуатацію, ймовірно, займе багато років і коштуватиме сотні мільйонів доларівРозвідка Великої Британії
Того ж дня розвідка Великої Британії, коментуючи удар по російським кораблям у Севастополі, заявила, що судна, ймовірно, зазнали значних руйнувань, а щоб їх відновити, знадобляться великі кошти та час.
«Незважаючи на те, що Міністерство оборони Росії применшило пошкодження кораблів, дані з відкритих джерел свідчать про те, що «Минск» майже напевно був функціонально зруйнований, тоді як «Ростов», ймовірно, отримав катастрофічні пошкодження», – йшлося у повідомленні.
«Будь-яка спроба повернути підводний човен в експлуатацію, ймовірно, займе багато років і коштуватиме сотні мільйонів доларів», – додали у розвідці. Крім того, було опубліковано супутниковий знімок, на якому добре видно пошкодження.
Там також зазначили, що існує реальна ймовірність того, що складне завдання щодо вилучення уламків із сухих доків виведе їх з експлуатації на багато місяців. Тому Чорноморський флот Росії постане перед «серйозною проблемою» щодо підтримки технічного обслуговування флоту, кажуть у розвідці Великої Британії.
«Втрата «Ростова» прибирає один із чотирьох підводних човнів ЧФ Росії – носіїв крилатих ракет, які відіграли важливу роль у завданні ударів по Україні та розширенні російської влади на Чорне море і Східне Середземномор'я», – йшлося у повідомленні.
18 вересня проект Conflict Intellegence Team опублікував фото російського підводного човна «Ростов-на-Дону». Знімки з'явилися у щоденному зведенні про хід війни в Україні, яку веде засновник проєкту Руслан Левієв. Фото, за його словами, команда CIT отримала від одного зі своїх підписників.
Судячи з фотографій, по підводному човну було завдано два удари. Один – у носову частину, про нього на підставі супутникових знімків раніше заявляли експерти, а другий – у правий борт у зону за рубкою, цю частину підводного човна на супутникових знімках видно не було.
CIT наводив думку норвезького аналітика Тура Аре Іверсена, який вважає, що пошкодження отримали торпедний і житловий відсіки, ймовірно, ударом були порушені також допоміжні приміщення та акумуляторні батареї. Іверсен зазначає, що для усунення таких пошкоджень підводний човен, швидше за все, потрібно переганяти на «Адміралтейські верфі» Санкт-Петербурга. На думку Іверсена, такий масштабний ремонт буде нерентабельним і субмарину простіше списати.
Списати не можна ремонтувати
Варто зазначити, що ні одразу після пошкодження підводного човна, ні зараз, через чотири з половиною місяця, офіційні особи російського Міноборони про ремонт «Ростова-на-Дону» та терміни його завершення не розповідали. Весь цей час підводний човен продовжує перебувати в сухому доці, куди був поставлений на ремонт і в якому був пошкоджений ракетами.
22 січня OSINT-аналітик MT Anderson опублікував супутникове фото підводного човна «Ростов-на-Дону» в сухому доці та зазначив, що він продовжує там перебувати. Аналітик регулярно публікує свіжі знімки пошкодженого підводного човна і також регулярно зазначає, що немає жодних видимих змін. За винятком того, що восени підводний човен був накритий маскувальною сіткою.
Ще у вересні OSINT-аналітик H I Sutton, який спеціалізується на військових кораблях, писав, що підводний човен ЧФ «Ростов-на-Дону» майже напевно отримав серйозні пошкодження торпедного апарату внаслідок удару крилатими ракетами.
Експерт дійшов такого висновку на основі аналізу супутникового знімку, опублікованого у зведенні британської розвідки. На ньому видно, що ракета вдарила в носову частину підводного човна. Аналітик вважає, що вона пробила міцний корпус, який повинен витримувати тиск, коли човен перебуває під водою.
Виходить, що відсік, у якому були всі системи озброєння та управління ними, – знищеноІван Киричевський
Водночас неназване джерело російської агенції ТАСС заявило, що міцний корпус встояв.
Якщо брати до уваги версію про два влучання, то вони пошкодили дві найважливіші частини корпусу підводного човна, вважає експерт Defence Express Іван Киричевський.
«Насамперед, пошкоджена носова частина корпусу, в якій розміщені торпедні апарати. Саме з них на таких човнах запускають ракети «Калібр». Виходить, що відсік, у якому були всі системи озброєння та управління ними, – знищено», – сказав експерт Defence Express.
Друге влучання помітно навпроти основних органів управління. На цьому місці видно дірку або вигин від вибуху. Це ті місця, де має стояти капітан, штурман і вся навігаційна апаратура.
Тепер можна хіба що сперечатися, наскільки сильно цей корабель став непридатним для відновленняІван Киричевський
«Якщо зважати на версію, що могло влетіти в носову частину і вивернути все вздовж корпусу, тоді тільки здавати на металобрухт і все. Тепер можна хіба що сперечатися, наскільки сильно цей корабель став непридатним для відновлення», – наголосив Іван Киричевський.
На думку експерта, якщо вціліли електродвигуни або дизельні двигуни, розміщені в кормових відсіках, тоді судно стане «донором» запчастин для інших кораблів. Але якщо зважати на версію про те, що влетіла одна ракета і корабель «вивернуло» від вибуху, то пошкодження настільки масштабні, що могли торкнутися й силових установок.
Одна з шести «Варшавянок»
Підводний човен «Ростов-на-Дону» належить до проєкту 636 «Варшавянка» (за кодифікацією НАТО – Improved Kilo). Це тип багатоцільових дизель-електричних підводних човнів. На озброєнні ВМФ Росії складаються підводні човни проєкту 636.3, які мають деякі відмінності від базового проєкту 636 і 636.1, що поставлялися на експорт до Китаю, Алжиру та В'єтнаму.
У складі Чорноморського флоту РФ шість підводних човнів проєкту 636.3.
Проект «Варшавянка», розроблений наприкінці 1970-х років, вважається вельми вдалим, тому будівництво серії з низкою вдосконалень триває й нині. Майже всі човни проєкту 636 побудовані або будуються на заводі «Адміралтейські верфі» в Санкт-Петербурзі.
«Варшавянки» мають подвійний корпус, розділений на шість відсіків. Озброєні ракетним комплексом «Калібр», торпедами, а також ПЗРК «Ігла-1» та «Верба».
Дальність ходу в підводному положенні становить: 400 миль на трьох вузлах; у режимі РДП на швидкості 7 вузлів – 7500 миль. Швидкість (надводна) – 11-17 вузлів, швидкість (підводна) – 18-20 вузлів, робоча глибина занурення – 240 метрів. Підводний човен може перебувати в автономному плаванні до 45 діб. Екіпаж складає 52 особи, з яких 12 офіцерів.
Підводний човен Б-237 «Ростов-на-Дону» 30 грудня 2014 року передано Чорноморському флоту РФ і зараховано до 4-ї окремої бригади підводних човнів з базуванням у Новоросійську.
У 2015 році підводний човен «Ростов-на-Дону» брав участь у стрільбах у Північному морі, потім у листопаді-грудні – у військовій операції Росії в Сирії.
З жовтня 2020 року до березня 2021-го підводний човен проходив плановий ремонт на судноремонтному підприємстві в Кронштадті, після чого пішов у Середземне море.
Ремонт, у свою чергу, це сухий док і перетворення навіть ДЕПЛ на стаціонарну цільОлександр Коваленко
Чому в 2023 році під час війни підводний човен опинився у ремонті в сухому доку Севморзаводу, невідомо.
Український військовий експерт Олександр Коваленко зазначає: «Б-237 «Ростов-на-Дону» нещодавно проходив ремонт. Буквально в березні 2021 року він завершив його у Кронштадті. А тут за вікном 2023-й і він знову на ремонті? Що не так із цією «Варшавянкою»? Активна участь у терорі проти цивільного населення підвищила зношування вузлів? Такою є специфіка всієї російської техніки – як тільки її починаєш активно використовувати, відразу знижується її надійність. А ремонт, у свою чергу, це сухий док і перетворення навіть ДЕПЛ на стаціонарну ціль. Чорне море стає дуже небезпечним місцем для російської флотилії».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
