Рубрика «Погляд», спеціально для Крим.Реалії
Один зі співробітників державного російського телебачення Сергій Мардан в ефірі «Соловйов. Лайф» – програма прозвучала у державному радіоефірі – закликав збирати гроші на вбивство колишнього депутата Держдуми РФ Іллі Пономарьова («освічений» журналіст переплутав його з правозахисником Левом Пономарьовим), телеведучого Євгена Кисельова та опозиційного політика, знаменитого шахматиста Гаррі Каспарова.
Це, певен, перехід на абсолютно новий рівень деградації російської державної пропаганди. Звісно, замовні вбивства журналістів і політиків відбувалися й раніше – Юрій Щекочихін, Галина Старовойтова, Сергій Юшенков, Борис Нємцов, Ганна Політковська, Наталія Естемірова, Дмитро Холодов та інші.
У низці випадків ці фактично засуджені до смерті люди знали про небезпеку, що загрожувала їм. Принаймні, саме про це я розмовляв із Галиною Старовойтовою та Ганною Політковською незадовго до їх загибелі. А генерал Лев Рохлін, який загинув за досі нез'ясованих обставин, за кілька днів до смерті дав мені широке інтерв'ю про небезпеку, що загрожує йому, прямо в службовому кабінеті голови комітету Держдуми РФ з оборони. На мій величезний подив, запис розмови виявився розмагнічений – ймовірно, в цьому кабінеті стояли відповідні моменту пристрої. Я домовився про нову розмову, але, як розуміє читач, зустріч із Рохліним уже не відбулася.
Російська влада завжди намагалася грати у легітимність
Проте жодних відкритих закликів до розправи – тим більше на державному телебаченні та радіо – не було. Не було навіть у випадку Нємцова, якого у Кремлі відверто ненавиділи. Російська влада завжди намагалася грати у легітимність. Після окупації Криму було репресовано десятки політичних діячів, громадських активістів, журналістів. Проте Москва імітувала змагальний судовий процес і вирок. Викрадення неугодних у тому ж Криму та інших окупованих регіонах ніколи не супроводжувалися закликами до розправи, і влада від них відхрещувалася. Тобто злочини були – але при цьому зберігалася вітрина державної пристойності.
Тепер у державному ефірі закликають громадян Росії скидатися на кілера, який зможе вбити критиків влади
Тепер, схоже, і ця остання декорація впала. Тепер у державному ефірі закликають громадян Росії скидатися на кілера, який зможе вбити критиків влади. Тобто навіть не закликають владу послати до опозиціонерів чергових «Петрова та Боширова» з «новачком», а самостійно зібрати гроші на вбивство – тобто створити відкриту організовану злочинну спільноту. Я не нагадуватиму тут про відповідні статті Кримінального кодексу Російської Федерації, за якими проходять подібні заклики, бо не сумніваюся, що ініціатори створення такої організованої злочинної спільноти не постраждають.
Не постраждають хоча б тому, що, на мою думку, не могли б виступити з подібною ідеєю без погодження з начальством – російське державне телебачення та радіо без погодження не працює вже кілька десятиліть, і його співробітники, напевно, точно знають, що таке дисципліна. Не постраждають хоча б тому, що на таку організовану злочинну спільноту, впевнений, зараз перетворено саму Російську державу.
Віталій Портников, журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода та Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
