Доступність посилання

ТОП новини

Коли Україна зможе вдарити по Керченському мосту?


Графічна ілюстрація

Якщо Україна матиме можливість, вона обов'язково вдарить по Керченському мосту, – ця заява секретаря РНБО України Олексія Данілова підірвала інформаційний простір. У Кремлі відреагували: слова Данілова назвали «анонсуванням можливого терористичного акту». Радник офісу президента України Олексій Арестович вважає, що зараз це нездійсненне завдання. Тому що Україна поки що не має ракет із потрібною дальністю ураження. У ракетного комплексу «Точка» дальність 100 кілометрів, а у ракет типу «Нептун» – 280 кілометрів. Якщо Україна справді отримає HIMARS або M270 із балістичними ракетами MGM-168 ATACMS – Block IVA з дальністю польоту в 300 км, то Кримський міст – одна з найімовірніших цілей, пише Defense Express.

Керченський міст – головна військова артерія Росії

Десь 60% усіх перевезень військ відбувалося через Керченський міст
Павло Лакійчук

З 2018-го і до сьогодні Керченський міст – артерія для перекидання російських військових до Криму, вважає військовий експерт Павло Лакійчук. Камери прикордонної служби України 24 лютого зафіксували, як російська армія атакувала південь України з окупованого Кримського півострова.

«Керченський міст став такою ланкою, що об'єднує війська Південного військового округу та угрупуванням російських військ у Криму. Десь 60% усіх перевезень військ відбувалося через Керченський міст. Або залізницею, або автотранспортом», – каже Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру Глобалістики «Стратегія ХХІ».

Важке озброєння агресора неодноразово фіксували на автомагістралі та на залізниці Керченського мосту.

Це ключовий інфраструктурний об'єкт
Борис Бабін

Саме залізниця, яку запустили 2019-го, стала ключовою у мілітаризації Криму, – переконаний експредставник президента України у Криму Борис Бабін.

«Це ключовий інфраструктурний об'єкт. Про його військове значення говорили вже два роки. Воно стало виключним, коли запустили залізничне сполучення між Кримом і Росією. Ми бачимо ситуацію, яка була перед початком широкомасштабної агресії, коли Крим був максимально насичений технікою. Вона в абсолютній більшості прибула на півострів саме залізницею», – каже Борис Бабін.

Вдаримо, коли «буде можливість»

20 квітня у радіоефірі «Нового Времени», вперше від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, пролунала офіційна заява української влади про намір вдарити по Керченському мосту. На запитання ведучого про те, чи може Україна вдарити по Керченському мосту, секретар РНБО відповів так: «Дивіться, якби в нас уже була така можливість, ми це зробили б. Якщо буде така нагода, ми це обов'язково зробимо», – сказав секретар РНБО України Олексій Данілов.

Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов

Вже наступного дня, 21 квітня, була реакція з Кремля. Військові плани української влади назвали терактом.

«Подібна заява є нічим іншим, як, власне, анонсуванням можливого терористичного акту. Це неприйнятно. І тут, звичайно, дуже багато ознак діянь, що підлягають перевірці. Правовій. І з подальшим покаранням», – сказав речник президента РФ Дмитро Пєсков.

Вдарити вони можуть, крейсер «Москва» – свідок, що вони можуть
Ігор Гіркін

Удар по Керченському мосту не виключив і російський бойовик Ігор Гіркін, який брав участь в окупації Донбасу та Криму в 2014-му.

«Це якраз погроза, що якщо ви вдарите по наших мостах, то ми вдаримо по Кримському мосту. А те, що вони можуть вдарити, крейсер «Москва» – свідок, що вони можуть. Тож теоретично за допомогою західних партнерів цілком можуть через якийсь час пустити ракету по Кримському мосту. Вони вдарять, коли вважатимуть це для себе можливим, досяжним і вигідним».

Якими ракетами можна дістати Керченський міст?

Чи можна зруйнувати міст? Позиція експертів і військових неоднозначна. Радник офісу президента України Олексій Арестович вважає, що зараз це нездійсненне завдання.

Там постійно чергують кораблі флоту, які ведуть розвідку повітряної обстановки і забезпечують ППО
Олексій Арестович

«Я думаю, що удар 20 бомбардувальників одночасно і 10 «Точок» («Точка» – радянський тактичний ракетний комплекс, взятий на озброєння у 1975 році – ред.) не зруйнує або буде дуже швидке відновлення. Це перше. А друге, він дуже щільно прикритий. Не зараз. А міцно прикритий ще на етапі будівництва. Там розгорнуті, як мінімум, 2 зенітно-ракетні бригади. Там постійно чергують військові літаки супротивника – винищувачі-перехоплювачі. Там постійно чергують кораблі флоту, які ведуть розвідку повітряної обстановки і забезпечують ППО. Як від ракетного озброєння, так і від авіації. Наші ракети не дістають до мосту. Навіть якби ми захотіли вдарити. Бо «Точка» має дальність лише 100 кілометрів. І це не вирішує військового завдання зруйнувати Керченський міст. На жаль», – сказав Олексій Арестович, радник голови Офісу президента України.

Російський пасажирський потяг «Таврія» на Керченському мосту. Грудень 2019 року
Російський пасажирський потяг «Таврія» на Керченському мосту. Грудень 2019 року
Цю ракету також спроєктовано для того, щоб вражати, насамперед, мости
Тетяна Черновол

Песимізм Арестовича не поділяє Тетяна Чорновол. Військовослужбовець ЗСУ в ефірі телеканалу «Прямий» зазначила, що Керченський міст приречений, і він буде знищений українськими ракетами «Нептун».

«Цю ракету також спроєктовано для того, щоб вражати, насамперед, мости. Розумієте, що Кримський міст – це були постійні постачання боєприпасів, озброєння та військ саме на південь України. Звідки вони розходилися на Маріуполь. Тому те, що у нас є зараз «Нептун», я запевняю, зараз він у нас уже є, – це велика перевага України у військовій справі і не лише у захисті Чорноморського узбережжя», – вважає Тетяна Чорновол, військовослужбовець ЗСУ.

Графіка. Розрахунок польоту ракети «Нептун» з дальністю польоту 280 кілометрів. Від Миколаєва до найближчих секцій Керченського мосту 392 кілометри, від Запоріжжя – близько 300. Розрахунок зроблено за допомогою сервісу Google Earth
Графіка. Розрахунок польоту ракети «Нептун» з дальністю польоту 280 кілометрів. Від Миколаєва до найближчих секцій Керченського мосту 392 кілометри, від Запоріжжя – близько 300. Розрахунок зроблено за допомогою сервісу Google Earth

Але теоретично зробити це неможливо. Відповідно до технічних характеристик ракети «Нептун», дальність її ураження до 280 кілометрів. За допомогою сервісу Google Earth редакція виміряла відстань. Від Миколаєва, звідки можна було б вдарити, до найближчих секцій Керченського мосту 392 кілометри, від Запоріжжя – близько 300. Території на південь окуповані російськими військовими, тому для «Нептуна» Керченський міст поки що не досягаємо.

У нас розробок там з десяток оперативно-тактичних ракет із гарантованою дальністю пуску 480 кілометрів
Ігор Жданов

«У нас немає вогневих засобів, які б могли вдарити по Кримському мосту. Ось якби ми виконали оборонне замовлення і поставили в дію хоча б одну бригаду комплексів «Гром» або «Сапсан», або «Гром-2», або «Борисфен», у нас розробок там з десяток оперативно-тактичних ракет із гарантованою дальністю пуску 480 кілометрів. Аналог Іскандера, можна сказати. Тоді так, треба було б зробити першого ж дня. Завдати ракетного удару по обох прольотах мосту – і по автомобільному, і по залізничному – і тим самим заборонити можливість перекидання військ і входу їх із Кримського півострова», – сказав в ефірі програми «В гостях у Гордона» військовий експерт Ігор Жданов.

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан»
Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан»

Кримський міст може стати ціллю, якщо Україна отримає від США HIMARS або M270 з балістичними ракетами. Дальність польоту тактичних ракет – до 300 км. Про можливість таких постачань писало видання WashingtonPost, із посиланням на Марка Канчіана, полковника морської піхоти у відставці, який вивчає війну для Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні. Видання Defense Express пише, що такими ракетами можна буде знищувати і російські аеродроми у Криму.

Які варіанти підриву Керченського мосту?

Зруйнувати міст повністю, щоб він не підлягав швидкому відновленню, можна лише, якщо закласти вибухівку, – каже Борис Бабін, експредставник президента України у Криму.

Ми маємо ще ВПС, винищувальну авіацію, яка може прикрити завдання такого повітряного удару
Павло Лакійчук

«Будь-який інфраструктурний об'єкт такого рівня важко вивести з ладу. Єдиний варіант – і це показують події російської агресії – як це можна зробити – це підрив. Коли сапери в спеціальних місцях закладають систему зарядів, і тоді, дійсно, це може бути знищено», – каже Бабін.

Як альтернативу експерти розглядають удар з моря силами потужного військового корабля з акваторії Чорного моря. Або атаку з повітря.

«По-перше, ми маємо бомбардувальники Су-24. Ми маємо ще ВПС, винищувальну авіацію, яка може прикрити завдання такого повітряного удару. Але повторюся, для цього доведеться залучити велику кількість авіації», – резюмує Павло Лакійчук, керівник безпекових програм Центру Глобалістики «Стратегія ХХІ».

Український бомбардувальник Су-24 під час багатонаціональних навчань «Чисте небо-2018» (Clear Sky-2018). Хмельницька область, 12 жовтня 2018 року
Український бомбардувальник Су-24 під час багатонаціональних навчань «Чисте небо-2018» (Clear Sky-2018). Хмельницька область, 12 жовтня 2018 року

Знищення такого об'єкта – це серйозна стратегічна операція, вважає Павло Лакійчук. На її реалізацію піде багато сил і ресурсів. Він не виключає, що Росія змушена буде замінувати сама Керченський міст, коли українська армія перейде у контрнаступ.

Найслабше місце – це ділянка: міст – Джанкой. Фактично – цей безальтернативний коридор для проходження техніки
Борис Бабін

Росія стягує сили для охорони Керченського мосту: ППО, Росгсвардію та Чорноморський флот Росії. Щоб зупинити постачання озброєння до Криму з Росії, не обов'язково завдавати удару по самому мосту, переконаний Борис Бабін. Можна знищити частину залізниці у самому Криму.

«Не варто забувати, що це частина інфраструктурного ланцюга, який тягнеться відповідно від залізничних хабів Ростова, Полуйок, Воронежа, і він завершується в Криму. І тут найслабше місце – це ділянка: міст – Джанкой. Фактично – цей безальтернативний коридор для проходження техніки. І тому будь-які проблеми у цьому ланцюзі – це 100 кілометрів, це складніше захистити фізично ППО, ніж сам міст. За значенням це буде приблизно те саме, що й знищення самого мосту», – каже Борис Бабін, експредставник президента України у Криму.

Карта залізниць Криму. Джерело: http://www.raster-maps.com/map-of-the-crimea-10/
Карта залізниць Криму. Джерело: http://www.raster-maps.com/map-of-the-crimea-10/

Але цей план може бути відкоригований. Якщо за умовами ленд-лізу, Україна отримає від США тактичні ракетні комплекси, здатні вражати ціль на відстань 300 кілометрів. Тоді Керченському мосту доведеться приготуватися.

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Анжеліка Руденко

    Редактор телепроєкту «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) з 2017 року. Автор документального фільму «Балух», серії інтерв'ю. Автор ідей документальних фільмів для Радіо Свобода. Працювала креативним продюсером ток-шоу «Говорить Україна» (IVORYFilm, телеканал «Україна»). На телебаченні працювала випусковим редактором новин на телеканалах ТВі, «Перший національний», «Інтер», «К1», «5-й канал». У 2002 році працювала продюсером, редактором, журналістом на «Громадському радіо», яке очолював Олександр Кривенко. Була ведучою та кореспондентом на радіо «Континент» та радіо «Столиця». Працювала над соціальними ток-шоу в Internews Ukraina. Закінчила Інститут журналістики. Пройшла навчання в Internews Ukraina, закінчила курси Thomson Foundation (Велика Британія).

XS
SM
MD
LG