Доступність посилання

ТОП новини

Російські археологи в Криму: тисячі артефактів і порушення міжнародного права


Археологічні розкопки в Керчі, травень 2017 року

Прокуратура Автономної Республіки Крим порушила кримінальні провадження за фактами незаконних археологічних розкопок і пошкодження культурних пам'яток у Криму. З точки зору української влади, російські археологи не мають права проводити будь-які роботи на півострові без узгодження з Києвом.

У зв'язку з цим прокуратура АРК повідомляє про розслідування порушень на таких кримських пам'ятках, як церква Іоанна Предтечі, Докова вежа, вежа Костянтина, стародавнє поселення поблизу Феодосії, античне городище Китей, древнє місто Акра, античний некрополь, поселення Киз-Аул, фортеця «Керч» і старовинне поселення Боспорського Царства.

Раніше у відомстві повідомляли, що розслідують понад 70 фактів злочинів щодо культурних цінностей у Криму. У вересні 2019 року ЮНЕСКО опублікувала доповідь, у якій зазначалося погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації. Російська влада Криму з такими оцінками не згодна. Про проблему археологічних розкопок у Криму після 2014 року йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Начальник відділу прокуратури АРК Святослав Познаховський розповів Крим.Реалії, в чому саме, за оцінкою його відомства, полягають порушення російських археологів на півострові.

Збиток, який завдає Росія Україні в цій сфері, ми розцінюємо як непоправний
Святослав Познаховський

– Починаючи з моменту окупації Криму, нами створений один великий кейс за статтями 298 і 438 Кримінального кодексу України – це проведення незаконних археологічних розкопок і порушення законів і звичаїв війни окупаційною владою. Ми ведемо досудове розслідування щодо понад 20 фактів проведення таких розкопок і знищення пам'ятників культури. Крім того, до нас надійшла інформація про проведення незаконних археологічних розкопок біля Керчі, на Керченському півострові. За вказаними фактами відомості також внесені, зараз встановлюються обставини. Ми налагоджуємо тісну співпрацю з нашими інститутами, які вивчають ці питання, володіють інформацією про археологічні пам'ятки в Криму і про те, що там може виявити окупаційна влада. Збиток, який завдає Росія Україні в цій сфері, ми розцінюємо як непоправний.

Розкопки в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський»
Розкопки в музеї-заповіднику «Херсонес Таврійський»

Тим часом підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксенов на щорічній пресконференції наприкінці 2020 року так описав плани на археологічні розкопки на півострові в 2021 році:

«Ми готуємо програму з метою обстеження тих місць, які є на картах, у вчених. Багато місця при Україні, на жаль, були розграбовані: «чорні археологи» дуже активно працювали на території Криму. Всі колекції скіфського золота, які потрапляли в приватні європейські руки – більшість із них потрапили туди з території нашого Криму. Тому рух на цей рахунок буде, об'єкти культурної спадщини реконструюватимуться – це нові туристичні можливості. Наше завдання їх розкопати, тобто зробити придатними для показу, і підвести до них інфраструктуру».

У перших числах червня журналісти Крим.Реалії звернулися за додатковими коментарями до Інституту археології Російської академії наук, який проводить розкопки в тому числі в Криму, але станом на 7 червня відповіді не отримали. Однак, редакція залишає за російськими археологами право надати свою позицію в цьому або наступних матеріалах.

«Скарбниця скам'янілих останків фауни мезозойської ери». Незвідані печери Юрського періоду в Криму (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:56 0:00
Завантажити на комп'ютер

Одні з останніх доступних даних про розкопки в Криму містяться в сюжеті телеканалу «Россия 24», який вийшов в ефір 22 травня під назвою «Російські археологи виявили в Криму артефакти бронзового століття». Археологи Костянтин Клюшников і Сергій Олейников розповіли, що знайшли в околицях Севастополя, в районі села Штурмове поселення катакомбної культури на додаток до вже відомого могильника. Припускається, що приблизно 6500 виявлених предметів поповнять колекцію музею-заповідника «Херсонес Таврійський».

Кандидат історичних наук, начальник Інкерманського загону Севастопольської археологічної експедиції Евеліна Кравченко переконана, що її колеги з Росії, які ведуть розкопки на півострові після 2014 року, завдають шкоди кримській археологічній спадщині.

У 2014 році для них просто змінився прапор, і вони продовжують використовувати Крим для видобутку артефактів і наукових знань
Евеліна Кравченко

– Судячи з усього, для більшості російських археологів, які зараз працюють у Криму – в тому числі тих, які працювали там до анексії – наче нічого не сталося. У 2014 році для них просто змінився прапор, і вони продовжують використовувати Крим для видобутку артефактів і наукових знань. Особливо це стосується тих місць на півострові, де заповідники та музеї, при яких працюють ці експедиції, не надто піклуються про контроль за переміщенням артефактів. Якщо в Херсонесі до анексії вкрай скрупульозно ставилися до цього питання, то, наприклад, в Керченському заповіднику – скажімо так, філософськи. Причому, неправильно вважати, що російські археологи – заручники ситуації. Є дуже багато маніпуляцій із бажанням виправдати їх – надати статус охоронців культурної спадщини від розграбування і так далі. Ніколи в Криму вони не були рятівниками археологічної спадщини.

Російський археолог Олександр Бутягін в онлайн-екскурсії Ермітажем від 23 травня, зокрема, торкнувся значущості знахідок своїх колег у Криму:

«В Ермітажі перебуває велика кількість унікальних колекцій, які показують ті або інші регіони. Всього тут працюють понад 30 експедицій. Найдивовижніше, що провідним регіоном цих експедицій є Крим. Не думайте, що ермітажники люблять лежати на пляжі та хлюпатися в морі – це, звісно, приємно, але справа не в цьому. Крим із найдавніших часів є концентрацією величезної кількості культур. Одна з колекцій, які прославили Ермітаж ще в 19-му столітті – це колекція античних пам'яток Північного Причорномор'я».

Евеліна Кравченко нарікає на те, що українські археологи можуть простежити лише за долею тих артефактів, які з'являються на російських виставках і згадуються в офіційних публікаціях.

Є Гаазька конвенція про захист культурних цінностей із двома її протоколами – і обидва ратифіковані Україною
Евеліна Кравченко

– Для археологічної експедиції, звісно, набагато легше спочатку перемістити речі на базу, обробити їх взимку і так далі. Я думаю, що приблизно таким способом зараз діють росіяни: частина артефактів залишається в Криму, частина – вивозиться. Звісно, це потрібно відстежувати. Є Гаазька конвенція про захист культурних цінностей із двома її протоколами – і обидва ратифіковані Україною. Керуючись цими та іншими документами, які регламентують переміщення артефактів, у тому числі й під час збройного конфлікту, можна визначити статус кримських речей як незаконно переміщених.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко пояснює, що українська влада порушує кримінальні справи проти російських археологів, які працюють у Криму, з прицілом саме на позови в міжнародних судах.

Україна робить спробу створити юридичні рамки для захисту культурної спадщини
Олександр Павліченко

– Саме зараз Україна робить спробу створити юридичні рамки для захисту культурної спадщини. Відбувається напрацювання механізмів із використанням національних правоохоронних органів із посиланням і на власне законодавство, і на норми міжнародного гуманітарного права. Важливо розуміти, що останні використовуються вже тоді, коли неможливо ефективно застосувати національні засоби. Звернення до міжнародних інститутів – це трохи інший інструмент, він непростий і складається з безлічі етапів, які необхідно пройти, щоб порушення міжнародного гуманітарного права було визнане відповідними інститутами. Саме тому ми використовуємо національні інструменти, цим і займається прокуратура АРК. Є конкретні суб'єкти, які повинні за це відповісти за порушення.

Сцена, сенсорні кіоски та Біблія: як змінюють історичний вигляд Херсонеса Таврійського (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:05 0:00
Завантажити на комп'ютер

На думку Олександра Павліченка, для України важливо юридично зафіксувати самі факти завдання шкоди культурній спадщині Криму та проведення незаконних, із точки зору офіційного Києва, розкопок російськими археологами.

У світі наукових дослідників і археологів є свої етичні принципи та норми, і їхнє порушення має спричинити реакцію цієї спільноти
Олександр Павліченко

– На яких територіях це відбувається, хто до цього причетний... Нам потрібна вказівка на те, що пряму відповідальність за ці злочини несе Росія. Вже складена й обробляється консолідована претензія про збиток, який вона завдала Україні окупацією Криму. І, звісно ж, є питання персональної відповідальності та відповідальності юридичних осіб, залучених у цей процес, і максимального притягнення їх до відповідальності через судові рішення, за допомогою запровадження санкцій та інших інструментів. У світі наукових дослідників і археологів є свої етичні принципи та норми, і їхнє порушення має спричинити реакцію цієї спільноти. Нехай Україні не вдається істотно вплинути на ситуацію в Криму сьогодні, але я думаю, що питання про незаконні розкопки може стати однією з яскравих тем у рамках «Кримської платформи».

Міжнародний майданчик під назвою «Кримська платформа» – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова. Влада України активно залучає країни Заходу до участі в цих переговорах, при цьому визнаючи, що надій на участь Росії в такому форматі небагато. У Кремлі не раз вказували на те, що питання Криму закрите і що Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Моніторинг ЮНЕСКО в Криму

Після анексії Криму Росія взяла під свою юрисдикцію всі об'єкти культурного та історичного значення, розташовані на території Криму. Київ наполягає на приналежності пам'яток українському народові та просить прийняти їх під захист ЮНЕСКО.

У вересні 2019 року було оприлюднено доповідь генерального директора ЮНЕСКО Одрі Азулай, де зазначається погіршення ситуації на півострові у всіх сферах компетенції організації.

Російська влада Криму не згодна з інформацією, викладеною в доповідях ЮНЕСКО. Російський міністр культури Криму Аріна Новосельська запрошувала представників ЮНЕСКО особисто побувати на півострові й «об'єктивно оцінити» стан об'єктів культурної та історичної ваги.

До списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО входить заповідник «Херсонес Таврійський». Також кандидатами на внесення до списку є Ханський палац у Бахчисараї, Генуезька фортеця в Судаку, Кримська астрофізична обсерваторія, Мангуп-Кале, Ескі-Кермен і Чуфут-Кале.

XS
SM
MD
LG