Доступність посилання

ТОП новини

Російські вибори в Криму: «Ритуальні танці раз на п'ять років»


Дільниця для голосування в Відкритому космічному ліцеї (колишня середня школа №41) у Сімферополі
Дільниця для голосування в Відкритому космічному ліцеї (колишня середня школа №41) у Сімферополі

У Росії 17 вересня почалося триденне голосування на виборах до Державної думи. Російська влада проводить цю процедуру і в анексованому Криму, де вже вдруге обиратимуть парламентаріїв для Держдуми. Україна, США, Євросоюз та низка інших країн світу вважають вибори на півострові незаконними.

Напередодні голосування, 8 вересня, Верховна Рада України закликала міжнародну спільноту не визнавати голосування в Криму та Севастополі. Окрім того, 16 вересня Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій серед іншого закликав розширити обсяг санкцій за нелегальну видачу російських паспортів громадянам України та організацію незаконних виборів у Криму. При цьому в Офісі президента України наголосили, що жителі півострова можуть робити все, що необхідне для їхньої безпеки в нинішніх умовах: тобто участь кримчан у російських виборах все одно не має жодної юридичної сили, згідно з українськими та міжнародними нормами, і не вважається правопорушенням. Про прогнози та реакції на голосування в Криму й Севастополі йшлося в ефір Радіо Крим.Реалії.

Росія створила в Криму та Севастополі чотири виборчі округи, на яких балотуються 34 кандидати в Держдуму. Ще 83 кандидати є представниками анексованого Криму в списках 14 політичних партій, які беруть участь у виборах за пропорційною системою.

Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод розповів Крим.Реалії, що ці російські вибори в місті фактично безальтернативні.

‒ Я б сказав, що і вибори в Держдуму 2016 року, і минулі вибори в місцеві Закзбори в Севастополі були конкурентнішими, ніж у Криму. Однак цього разу конкуренції не було, і навряд чи результати когось здивують. Головна новина ‒ це демарш комуністів і фактично відмова від участі. Вони виставили абсолютно неконкурентоспроможного кандидата, в якого нульова впізнаваність у місті. Джерела в компартії говорили, що це пов'язано з внутрішнім конфліктом між старим і новим поколіннями політиків. Передбачається, що висуванці від «Единой Росии» Тетяні Лобач може скласти таку собі конкуренцію голова міської ЛДПР Ілля Журавльов. Утім, він бере участь у кожних виборах і нікуди не проходить. Його передвиборча кампанія була менш помітною, ніж у Лобач, тому немає жодних передумов, щоб кандидат-єдинорос не зайняв місце в Держдумі.

Давид Аксельрод, журналіст із Севастополя
Давид Аксельрод, журналіст із Севастополя

За словами Давида Аксельрода, в Севастополі у перший день голосування не спостерігалося черг зігнаних на вибори бюджетників, про яких повідомляли журналісти в низці російських міст.

‒ Звісно, я не об'їхав усе місто, але на тих чотирьох-п'яти дільницях, біля яких я спостерігав за тим, що відбувається, було трохи людей. Цього разу можна голосувати онлайн, про це севастопольців повідомляли й у місцевих ЗМІ, і через листівки в під'їздах та поштових скриньках. За повідомленнями місцевої влади та міського виборчкому, в місті на таке голосування зареєструвалися трохи більше ніж 6% виборців.

Кримський політолог Євгенія Горюнова переконана, що керівна російська партія не має наміру втрачати свої позиції в Криму, і без реальної конкуренції це не таке вже й складне завдання.

Судячи з кандидатів, яких виставляли ЛДПР, Компартія, вони не хочуть складати конкуренцію керівній партії
Євгенія Горюнова

– Буде перемога «Единой России», хіба що не можна передбачити точні відсотки. З огляду на політичний ландшафт Криму, або альтернативних сил немає, або ті, що є, просто не мають шансів пройти. Реальна опозиція в Росії фактично знищена. Зараз там дозволена тільки кишенькова опозиція, вона не відіграє суттєвої ролі. Судячи з кандидатів, яких виставляли ЛДПР, Компартія, вони не хочуть складати конкуренцію керівній партії. «Единая Россия» не збирається віддавати місце в Держдумі від Криму кому б то не було, тому вибори перетворилися на ритуал. Влада на них не змінюється, це те ж саме, що ритуальні танці з бубном, куди раз на п'ять років треба прийти, але можна й не ходити ‒ все одно нічого не зміниться і пройдуть ті, хто вигідний Кремлю.

Своєю чергою оглядач московського Центру Карнегі Костянтин Скоркін не вважає, що результат парламентських виборів якось вплине на політичне життя Росії.

На тимчасово окупованих територіях України владі потрібно залучити людей у російську політику ‒ я називаю це адміністративною асиміляцією населення
Костянтин Скоркін

– Курс на посилення режиму, взятий після обнуління президентських термінів, буде продовжений незалежно від складу Держдуми. Всі партії, які в неї потраплять, так чи інакше пов'язані з адміністрацією президента й рухаються в річищі кремлівського курсу. Якщо ми беремо тимчасово окуповані території України, то тут владі потрібно залучити людей у російську політику ‒ я називаю це адміністративною асиміляцією населення. Я перш за все кажу про Донбас, оскільки в Криму ситуація окрема. Якщо на півострові жителі разово стали росіянами, то на Сході України триває саме адміністративна асиміляції. Росія, з одного боку, не відмовляється від виконання других Мінських угод, але, з іншого боку, на низовому рівні нарощує свою присутність там, продовжуючи масову паспортизацію та залучаючи цих людей у свою політику.

Костянтин Скоркін, журналіст, аналітик
Костянтин Скоркін, журналіст, аналітик

За оцінкою Костянтина Скоркіна, реакція Заходу на проведення Росією виборів у Криму навряд чи вплине на її дії.

‒ Відносини вже на такому низькому рівні, що цим сильно Росію не налякаєш. Щоправда, це створить для новообраних парламентаріїв певні проблеми. Тут важлива швидше декларація і демонстрація європейською спільнотою невизнання дій Росії проти України та сумнівних механізмів обрання парламенту. Наявність консолідованої реакції Заходу залежатиме від зусиль української дипломатії. Росія вже все зробила, а завдання українців ‒ пояснити, чому це погано.

Голова правління громадської організації «КримSOS» Денис Савченко розмірковує, як саме Україні та Заходу варто реагувати на проведення в Криму чергових російських виборів.

За допомогою проведення виборів Росія створює альтернативну реальність, де Крим нібито є її частиною
Денис Савченко

– Дійсно, триває процес розмивання ідентичності жителів окупованих територій, коли їх хочуть перетворити на слухняну сіру масу. Окрім того, за допомогою проведення виборів Росія створює альтернативну реальність, де Крим нібито є її частиною. Тому від української держави потрібні чітка позиція і порушення кримінальних справ за фактами організації російських виборів у Криму. Якщо це громадяни України, йдеться про зраду, а якщо російські громадяни, це порушення міжнародних норм, яке має призводити до санкцій і з боку України, і з боку дружніх держав. Звісно, миттєвого засобу проти окупації немає: Росія просто так не здасться, дива не станеться. Навіть зміна політичної кон'юнктури в Кремлі не вплине на це. Тому зброєю України має бути систематичність.

Денис Савченко, голова правління громадської організації «КримSOS»
Денис Савченко, голова правління громадської організації «КримSOS»

Денис Савченко також зазначає, що саме заради формування механізмів консолідованої реакції світової спільноти створювалася «Кримська платформа». На думку правозахисника, російські вибори в Криму та Севастополі стануть черговим тестом можливостей цієї української міжнародної ініціативи.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG