Російський суд виніс вирок кримчанину Василю Дросову за виправдання нібито атаки дронів ЗСУ на резиденцію президента РФ наприкінці грудня 2025 року. Документальних доказів цієї атаки немає. А ось за думку про неї тепер є реальний термін ув’язнення. Що відомо про цю справу, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
У січні влада РФ звинуватила Україну в атаці безпілотниками на резиденцію російського президента Володимира Путіна на Валдаї. Ця заява пролунала на тлі переговорів України та США щодо мирного врегулювання війни Росії проти України.
Підтверджень цієї атаки російська влада не надала. Але ця історія стала підставою для кримінального переслідування жителя анексованого РФ Криму, яке завершилося реальним судовим вироком.
Від Валдаю до лави підсудних
Південний окружний військовий суд РФ у січні 2026 року розглядав кримінальну справу щодо 55-річного Василя Дросова з Керчі, з’ясував український правозахисний телеграм-канал «Трибунал.Крымский эпизод».
Керчанина звинуватили в «публічному виправданні тероризму». За версією обвинувачення, в одному з коментарів у Telegram він «виправдав атаку дронів на резиденцію президента Росії».
Що саме написав кримчанин, достеменно невідомо.
У середині січня суд виніс обвинувальний вирок Василю Дросову за частиною 2 статті 205.2 Кримінального кодексу РФ (публічні заклики до здійснення терористичної діяльності, публічне виправдання тероризму або пропаганда тероризму, вчинені з використанням інтернету), повідомляється на сайті суду.
Санкція цієї статті передбачає покарання до семи років позбавлення волі. Яке покарання визначено Василю Дросову, невідомо. Рішення у його справі на сайті суду немає.
Публічної позиції кримчанина щодо цієї справи немає. Крим.Реалії готові надати йому або його представникам можливість висловитися про це.
Згідно з інформацією про рух справи, надійшла вона до Південного окружного військового суду РФ ще у вересні 2025 року, коли про нібито атаку на резиденцію Володимира Путіна ніхто не заявляв. Перше судове засідання у ній було призначено в жовтні 2025 року. У листопаді та грудні була перерва в розгляді справи. А в січні 2026 року з’явився вирок.
Виніс його суддя Денис Степанов. Він же раніше в порушення Женевських конвенцій засудив до 21 року ув’язнення в колонії суворого режиму бійця батальйону «Азов» Владислава Шпака «фактично лише за факт служби в Національній гвардії України», заявили в українському Центрі прав людини ZMINA.
«Місце доносів і страху»
Кримінальне переслідування за коментарі в інтернеті «свідчить про репресії за ідеологічні переконання», що може мати ознаки «як воєнного злочину, так і злочину проти людяності», наголошують у Кримськотатарському ресурсному центрі.
В організації нагадали, що відповідно до міжнародного права, терміну давності для таких злочинів не існує.
На ймовірність політичного переслідування у цій справі звертають увагу в Центрі прав людини ZMINA, враховуючи, що достовірної інформації про нібито атаку ЗСУ на резиденцію Володимира Путіна немає.
«Окупований російськими військовими Крим став місцем масових доносів і переслідувань за антивоєнні висловлювання. В окупації на територіях України російська влада загалом створила атмосферу страху», – заявляють правозахисники.
Чи була атака на резиденцію Путіна?
Історія з атакою на резиденцію Володимира Путіна на Валдаї викликає безліч запитань, на які російська сторона не дає відповідей. Зокрема, Росія не надала вичерпних доказів того, що сталося.
Не знайшли їх і західні розвідки. Зокрема, Центральне розвідувальне управління США встановило, що Україна не атакувала резиденцію Володимира Путіна.
Президент США Дональд Трамп теж визнав «можливим», що звинувачення РФ було неправдивим і такого нападу не було.
Влада України заперечує причетність до атаки на резиденцію російського глави. На думку президента України Володимира Зеленського, заявою про це влада РФ «готує ґрунт для завдання ударів» по Україні.
Такої ж позиції дотримується і влада Литви.
В осінньо-зимовий період російські війська завдають масованих ударів по об'єктах енергетики та теплогенерації України.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну було зафіксовано єдину спробу атаки на президентську резиденцію – у 2023 році два безпілотники були збиті над Кремлем. Влада України тоді заперечувала причетність до цього.
