Доступність посилання

ТОП новини

«Проривів не показали»: російський військовий форум «Армія-2021» та перспективи нової війни


На міжнародному військово-технічному форумі «Армія-2021» у парку «Патріот». Росія, Московська область, 25 серпня 2021 року

З 22 до 28 серпня Росія провела міжнародний військово-технічний форум «Армія-2021». Його організатор ‒ Міністерство оборони країни, й у відомстві назвали захід «однією з найбільших світових виставок озброєння, військової та спеціальної техніки». З 27 серпня майданчики «Армії-2021» працювали в Керчі, Сімферополі та Севастополі.​

Серед представлених на цьому форумі новинок були російський безпілотний вертоліт концерну «Калашников», самонавідна ракета «Конструкторського бюро машинобудування» з Коломни, важкий бронетранспортер БТР-V2 «Волат» з Білорусі, модифікація зенітного ракетного комплексу ближнього радіуса дії «Сосна», а також протипіхотний 40-міліметровий гранатомет «Балкан», який вже готовий до серійного виробництва.

Російський глава Криму Сергій Аксенов повідомив, що військово-технічний форум «Армія-2021» стане в Сімферополі щорічним. У Генштабі України дії російських військових з проведення навчань і подібних форумів у тимчасово окупованому Криму вважають незаконними.

Про те, яке значення «Армія-2021» має для Росії та її цілей щодо України т Заходу, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу, виступаючи на форумі «Армія-2021», сказав, що сирійський досвід змусив російську армію серйозно модернізувати озброєння:

«Практично всі без винятку конструкторські бюро, підприємства та компанії врахували наші зауваження з минулої виставки. Вони повністю виправили й вирішили ті питання, які у нас виникли в Сирії. Нагадаю, що у нас було серйозне питання ‒ дальність зброї на армійській авіації та вертольотах. Воно, на жаль, і за висотою, і за наближенням потрапляв під дію переносних зенітних ракетних комплексів. Значить, треба було збільшувати дальність, і вона сьогодні збільшена майже удвічі. Далі це питання, пов'язані з безпілотними літальними апаратами. Коли ми починали кампанію в Сирії, у нас була часом важка ситуація з ними, тому що нам потрібні були ударні безпілотники. Сьогодні ми можемо сказати, що вони у нас є. Це досвід, і дуже хороший, дуже гідний».

Президент Росії Володимир Путін і міністр оборони Сергій Шойгу на міжнародному військово-технічному форумі «Армія-2021» в парку «Патріот». Московська область, 25 серпня 2021 року
Президент Росії Володимир Путін і міністр оборони Сергій Шойгу на міжнародному військово-технічному форумі «Армія-2021» в парку «Патріот». Московська область, 25 серпня 2021 року

Російський військовий експерт Павло Лузін висловив Крим.Реалії думку, що форум «Армія-2021» ‒ це важливий іміджевий проєкт як для Міноборони всередині країни, так і для Росії на міжнародній арені.

Міноборони всіляко демонструє, що його роль у комунікації всередині російської влади та всередині російської промисловості зростає
Павло Лузін

‒ Коли весь світ досі ще не до кінця відкрився після пандемії, Росія проводить військовий форум. Інших форумів-конкурентів немає. У результаті в нього набагато більше інформаційне висвітлення, ніж навіть у минулі роки, і таким чином Міноборони всіляко демонструє, що його роль у комунікації всередині російської влади та всередині російської промисловості зростає. Цей форум все-таки більшою мірою націлений не на продаж озброєнь, а щоб приїхали чиновники та представники компаній, поспілкувалися, обговорили проблеми, продемонстрували себе, спробували посилити свої позиції. Також туди запросили закордонних гостей, показавши, що Росія претендує на роль третього світового центру озброєнь, на відміну від Заходу та Китаю. Москва не ставить питань про права людини, порушення якихось кордонів і не тисне так сильно економічно, як Китай.

Заступник міністра оборони Королівства Саудівської Аравії принц Халед Бен Салман і міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час підписання документів на Міжнародному військово-технічному форумі «Армія-2021»
Заступник міністра оборони Королівства Саудівської Аравії принц Халед Бен Салман і міністр оборони Росії Сергій Шойгу під час підписання документів на Міжнародному військово-технічному форумі «Армія-2021»

На думку Павла Лузіна, таким чином Росія може виявитися привабливим партнером для ряду країн Азії та Африки, що розвиваються, а це для Москви вкрай важливе при нинішніх проблемах з експортом озброєнь.

Росія тримається за постачання в Китай і в Індію: це єдині країни, які платять живими грошима
Павло Лузін

‒ Продажі російських озброєнь знизилися: у 2017-2019 роках Росія отримала від постачання приблизно 15 мільярдів доларів, а у 2020-му ‒ 13 з невеликим. Однак у митній статистиці ці цифри не дуже видно, це свідчить про те, що значна частина російського збройового експорту кредитується самою Росією через «Зовнішекономбанк» або експортний центр. Тобто постачання йдуть, але живі гроші від клієнтів, від покупців країна отримує в набагато менших обсягах ‒ а коли клієнти будуть гроші повертати, це питання. Саме тому Росія так тримається за постачання в Китай і в Індію: це єдині країни, які платять живими грошима. Замінити їх фактично ніким, а російський військово-промисловий комплекс залежить від виторгу від експортного постачання приблизно на одну третину. Тому цей форум ‒ і політично, й економічно важливий захід.

Один з павільйонів міжнародного військово-технічного форуму «Армія-2021»
Один з павільйонів міжнародного військово-технічного форуму «Армія-2021»

За оцінкою Павла Лузіна, загалом нинішній стан ВПК Росії характеризується великими витратами, плинністю кадрів і технологічними проблемами. Останнє, на думку експерта, ‒ наслідок розриву кооперації з українськими оборонними підприємствами, зокрема, з виробництва авіаційних двигунів

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Своєю чергою аналітик відділу Військової політики українського Інституту стратегічних досліджень Микола Белесков вказує на те, що український ВПК в умовах війни з Росією частково має схожі проблеми.

В України скромніший потенціал, але є перспективні сфери: кероване ракетне озброєння, радіолокація, легка бронетехніка
Микола Белесков

‒ У Києві щорічно проходить виставка «Зброя та безпека», щоправда, цього року її декілька разів переносили. Порівнювати тут складно, оскільки російський ВПК все-таки в трійці лідерів після американського та китайського. В України скромніший потенціал, але є перспективні сфери: кероване ракетне озброєння, радіолокація, легка бронетехніка. Втім, проблеми у нас схожі на російські ‒ це, наприклад, доступ до технологій. Ми теж, як і Росія, не робимо мікроелектроніку й залежимо від імпорту. Україні складно залучати до кооперації іноземців, її ВПК ‒ уламок радянського, який функціонує досить ізольовано. Проблемою залишаються старіння основних фондів і потреба їх модернізації. Росія на «Армії-2021» показувала розвиток радянських систем, радикальних і проривних зразків вона не продемонструвала.

Микола Белесков
Микола Белесков

Тим часом з 10 до 16 вересня на території Росії та Білорусі відбудуться стратегічні навчання «Захід-2021». За офіційними анонсами, на цих маневрах військовослужбовці двох країн відпрацюють питання застосування угруповань військ і сил в інтересах забезпечення своєї військової безпеки. Навесні 2021 року під час масштабних навчань Росія сконцентрувала вздовж кордонів України та в анексованому Криму великі угруповання військ, у зв'язку з чим США та Євросоюз зажадали від Кремля припинити військовий тиск на Київ.

Микола Белесков вважає, що на осінніх навчаннях подібна напружена ситуація навряд чи повториться ‒ проте Росії це і не треба.

Навіть не воюючи, Москва виконує свої стратегічні цілі та відлякує наших партнерів
Микола Белесков

‒ Основний епізод «Заходу-2021» буде проходити в Нижньому Новгороді. Я не думаю, що виникне якась загроза, яка змусить Україну вживати додаткові заходи. Дійсно, коли проводяться такі навчання, розгортаються системи управління й забезпечення армії, і їх можна потім використовувати на практиці вже в реальних умовах. Проте Росія показує, що готова воювати масштабно, і стриманість НАТО щодо членства України в Альянсі ‒ якраз наслідок російського переозброєння, навчань різних видів, перепідготовки армії. Тобто навіть не воюючи, Москва виконує свої стратегічні цілі та відлякує наших партнерів у питаннях євроатлантичної та європейської інтеграцій.

Втім український політолог Михайло Басараб нагадує, що рівень озброєнь ‒ зовсім не головний фактор для результату військового зіткнення.

У випадку з Росією озброєння має значення, але також важливі політичні цілі, мотивація, здатність війська виконувати завдання
Михайло Басараб

‒ Війну виграють не танки та літаки, а військові. Основні фактори тут ‒ мотивація й воля війська використовувати наявні ресурси для того, щоб досягати поставлених цілей і завдань. Це дуже добре ілюструють нещодавні події в Афганістані. США вклали величезні гроші в озброєння місцевої армії, а її супротивник ‒ рух «Талібан», навіть близько не мав таких можливостей у зброї. Однак ми бачили, наскільки стрімко «Талібан» розправився зі збройними силами Афганістану, оскільки вони не чинили спротиву. Так що головне ‒ це не «залізо», а дух війська. У випадку з Росією озброєння має значення, але також важливі політичні цілі, мотивація, здатність війська виконувати завдання. Тому зовсім не військова техніка буде визначати результат можливого протистояння між Росією та західним світом, зокрема й Україною.

Михайло Басараб
Михайло Басараб

Михайло Басараб переконаний, що в Кремлі розуміють це й тому ведуть пропагандистську, інформаційну війну проти США, Євросоюзу, НАТО та України, оскільки російська армія так чи інакше багаторазово поступається в озброєннях широкій міжнародній коаліції.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Мілітаризація Криму

Після анексії Криму в 2014 році Росія проводить регулярні військові навчання на півострові та в акваторії Чорного моря, а також завозить військову техніку, зокрема, системи протиповітряної оборони.

У січні 2018 року в районі мису Фіолент на бойове чергування заступили російські зенітно-ракетні комплекси С-400 «Тріумф». У вересні 2018 року такі ж комплекси розмістили і в Євпаторії, а наприкінці року – в Джанкої.

У Генштабі України дії російських військових в Криму називають незаконними.

Заступник постійного представника України в ООН Юрій Вітренко висловив побоювання щодо можливого розміщення Росією ядерної зброї на півострові. Заступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергій Кривонос повідомив, що в Криму є кілька об'єктів, де може бути ядерна зброя. Він вважає, що можливість її розміщення на півострові «досить велика».

У 2016 році представник Кремля Дмитро Пєсков заявляв, що Росія не має наміру ні з ким обговорювати розміщення ядерної та неядерної зброї в Криму.

Генасамблея ООН у грудні 2019 року ухвалила резолюцію, що закликає Росію вивести свої війська з анексованого Криму і припинити тимчасову окупацію території України.

  • 16x9 Image

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До цього працював три роки на «Громадському радіо». Народився в 1969 році в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG