28 червня відзначають День Конституції України. Саме цього дня 25 років тому у Верховній Раді була ухвалена Конституція незалежної України.
Пропонуємо вашій увазі матеріал, який уперше був опублікований на сайті Радіо Свобода у квітні 2019 року.
Конституція України, – як тоді молодий журналіст, добре пам’ятаю її ухвалення в 1996 році, – з того часу зазнала багато змін.
Ледь не кожен президент переписував її під себе і ледь на кожних парламентських виборах головною інтригою було – буде 300 голосів для зміни Конституції в тієї чи іншої політичної сили чи коаліції, чи не буде?
Часом ситуація виглядає комічно: не встигнуть народні депутати придбати дорогі видання Конституції з золотими літерами та подарувати одне одному, як ці новітні фоліанти вже застарівають – адже внесено чергові зміни до тексту.
Якби в аудиторій політичних ток-шоу, де так часто обговорюють Конституцію і потреби чергових змін до неї, запитали: а хто справді читав її текст? А хто реально слідує закликам «жити за Конституцією»? Чомусь думається, що за чесної відповіді піднялося б лише кілька рук.
Ось і ця виборча кампанія велась одним із ключових кандидатів під гаслом «Нова Конституція». Таке враження, що варто вчергове змінити текст Конституції та все буде супер...
Скажімо, у Великій Британії Конституції немає. Однак кожен британець знає про Магна Карту.
То може б і українцям варто повернутися до Конституції Пилипа Орлика 1710 року?
Я поясню.
По-перше, це б посилило відчуття історизму, якого так не вистачає сучасним українцям. До речі, річниця Конституції 1710 року припадає на 16 квітня – якраз школярі на навчанні й це був би гарний привід виділити та прищепити українські традиції для майбутніх поколінь. (До слова – нинішній день Конституції припадає на 28 червня, коли учні – на канікулах).
По-друге, Пилип Орлик випереджав свій час –ув його Конституції, наприклад, було закладено розподіл влади на гілки. Тобто, вона за духом була демократичним – і, головне, новаторським! – документом, але також у ній згадувалась, скажімо, і потреба поваги до гетьмана. Ба більше. Навіть повернення під Константинопольський патріархат гетьман Орлик туди записав.
Але не варто шукати буквальну актуальність положень Конституції 1710 року для нинішніх умов.
Уже сам факт, що в Україні (с-и-м-в-о-л-і-ч-н-о!) діяла б (чи декларувалась би) Конституція, яка є найдавнішою в Європі, зробило б українців гордими за свою історію, показало б їхній внесок у світову цивілізацію, зробило б ще одне щеплення українцям від несвободи.
У ширшому контексті, це б виокремило Україну, зробило б найстаршу Конституцію Європи однією з українських, як нині модно казати, «фішок».
«А знаєте, що в Україні діє Конституція 1710 року – найстарша в Європі?» – це питання могло б бути в усіх довідниках про Україну багатьма мовами. До речі, Конституція США була ухвалена в 1787 році.
Ні, звісно, не запроваджувати в буквальну юридичну дію Конституцію 1710 року, яка писалась Пилипом Орликом у тих конкретних умовах, але визнати її символічно можна було б. Ще раз наголошу: Не запроваджувати юридично, бо це не потрібно і не можливо. Але запровадити в символічну дію.
А для регулювання політичної та правової системи та гарантування прав громадян запровадити, наприклад, сім конституційних законів, і в разі потреби – змінювати їх 300 голосами депутатів, а не латати й латати текст Основного Закону від виборів до виборів… До речі, ці конституційні закони, можливо, варто ухвалювати 16 квітня – саме в День Конституції 1710 року.
В історичному плані це стало б ще одним реваншом за поразку Полтави. Першим було саме виникнення незалежної України. Другим було б торжество свободи через Конституцію 1710 року, адже тоді програли не лише Мазепа й Україна, тоді свобода програла битву з деспотизмом.
І третім – заключним – реваншем за Полтаву стане повернення в Європу – членство України в Євросоюзі.
Хтось скаже, що Конституція Орлика так і не діяла в козацькій Україні, адже була написана гетьманом-емігрантом, який подався на чужину після Полтавської поразки 1709 року.
Тут можна заперечити: за даними істориків, кілька примірників Конституції Орлик розіслав у полки Правобережної України.
Зрештою, це не так вже й важливо. Пам'ять про польську Конституцію не применшує факту, що вона теж практично не діяла, бо Польща в результаті розподілів припинила існування наприкінці 18-го століття.
До речі, в Польщі День Конституції відзначається саме 3 травня – в день ухвалення Конституції 1791 року!
І її поляки шанують як історичний документ саме демократичного, свободолюбного типу, як символ збереження традицій і тяглості державності.
Можливо, це ще одна розгадка чому Польща є успішною?
Ростислав Хотин, журналіст Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
