Перед обличчям воєнних загроз: на чому Україна робить акцент у розбудові флоту?

Через тиждень після фрегата Hamilton Берегової охорони Сполучених Штатів Америки, до порту Одеси прибув новітній патрульний корабель Королівського флоту Великої Британії. HMS Trent (P 224) – як й інші кораблі класу River – призначений у тому числі для здійснення місій із патрулювання далеко за межами британських вод.

Візити кораблів держав НАТО – американського Hamilton та британського Trent – перші до чорноморського регіону відтоді, як у квітні Російська Федерація вдалася до ескалації вздовж сухопутних кордонів України, посилила власне чорноморське угруповання, передавши в оперативне підпорядкування Чорноморського флоту Росії загін кораблів і катерів Каспійської флотилії, а згодом, у порушення норм міжнародного морського права, закрила три райони Чорного моря для іноземних військових кораблів і державних суден.

«Перші ластівки»?

Як вважає адмірал запасу Ігор Кабаненко, захід HMS Trent може передувати потужнішій групі Королівського флоту Великої Британії.

У розмові з Радіо Свобода він зауважив: «Операційна діяльність британського офшорного патрульного судна в Чорному морі, швидше за все, є передвісником. Згідно з
повідомленнями у квітні, найсучасніший есмінець типу 45 і фрегат типу 23, які будуть частиною першого оперативного розгортання британського авіаносця HMS Queen Elizabeth, можуть бути залучені для проведення операцій у Чорному морі. І це є важливим: баланси безпеки на південному фланзі НАТО мають підтримуватися різними формами та способами».

Стан речей, коли військові кораблі нечорноморських держав зі складу Північноатлантичного альянсу майже постійно перебувають в акваторії Чорного моря – один виходить, інший заходить, «дає нам упевненість, що коли буде потрібно, вони скажуть своє слово». Так наголосив головнокомандувач ЗСУ генерал-полковник Руслан Хомчак під час форуму «Україна 30. Безпека країни», зауваживши при цьому: «Не є таємницею: можливості Військово-морських сил наших і Російської Федерації не є співмірними».

Акцент України в розбудові ВМС

На чому, враховуючи нинішні виклики, Україна робить акцент при розбудові національного флоту? Про це на тому ж форумі «Україна 30. Безпека країни», що відбувся в Києві 12 травня, доповів командувач Військово-морських сил ЗСУ Олексій Неїжпапа.

Наводимо викладені контрадміралом Неїжпапою під час виступу на форумі головні напрямки розвитку ВМС та деякі озвучені ним терміни:

• Ракетна зброя – в переліку головних стримувальних факторів на морі

«Торік до ВМС ЗСУ надійшов зразок берегового ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун», що спроможний знищити надводні цілі противника на відстані понад 200 кілометрів (…) Цьогоріч у складі Військово-морських сил ми матимемо перший дивізіон берегового ракетного комплексу «Нептун». До 2025 року таких дивізіонів плануємо три, які будуть спроможними знищувати надводні цілі як в Чорноморській, так і в Азовській операційній зоні», – наголосив контрадмірал Олексій Неїжпапа.

• Оновлення корабельного складу, набуття ним ударних, протимінних, дозорних (патрульних) спроможностей

«Набуття ударних спроможностей корабельного складу розглядаємо через закупівлю й будівництво ракетних катерів, корветів», – сказав контрадмірал Олексій Неїжпапа.

• Покращення ситуаційної обізнаності на морі

«Нині системи виявлення надводних цілей мають Міністерство інфраструктури, Державна прикордонна служба. Ми повинні об’єднати наші зусилля в спільну систему висвітлення надводної та підводної обстановки (…) Сподіваюсь, найближчим часом буде ухвалено державну програму щодо розбудови державної інтегрованої системи», – додав контрадмірал Олексій Неїжпапа.

Про те, що для висвітлення надводної обстановки, забезпечення дій сил як на березі, так і на морі серед іншого можуть бути залучені турецькі безпілотні авіаційні комплекси типу Bayraktar, командувач Військово-морських сил Олексій Неїжпапа згадував ще на початку нинішнього року в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода.

Тоді контрадмірал зазначив: Bayraktar для застосування у Чорноморській та Азовській операційній зоні матимуть покращені тактико-технічні характеристики, наприклад, збільшену дальність польоту.

У своєму виступі на форумі «Україна 30. Безпека країни» Неїжпапа повідомив, що перший комплект Bayraktar ВМС України матимуть «уже цьогоріч». «Він застосовуватиметься як у Чорному, так і Азовському морі в інтересах надводних сил і морської піхоти», – сказав контрадмірал Неїжпапа, додавши, що надалі в інтересах ВМС планується закуповувати оптимальні за ціною та ефективністю застосування безпілотні протимінні системи.

Що головне не почули фахівці у виступі командувача ВМС?

Адмірал запасу Ігор Кабаненко зазначив, що після виступу командувача ВМС Олексія Неїжпапи «у нього виникло чимало запитань насамперед щодо концептуального підходу до розвитку Військово-морських сил і ресурсної бази реалізації озвучених амбіцій».

В коментарі Радіо Свобода Ігор Кабаненко зазначив:

– По суті, запропоновані на форумі напрямки розвитку ВМС є намаганням де-факто будувати симетричні щодо Російської Федерації спроможності на морі.

З огляду на багато чинників вважаю це безперспективним.

Така симетрія конфліктує з положеннями Стратегії воєнної безпеки України та Стратегії розвитку ВМС України-2035, де визначено асиметричний підхід до військового реагування на морі. Це означає відмову від намагання досягти військового паритету з противником, сконцентруватися на створенні спроможностей, які дозволять ефективно впливати на уразливі місця противника, водночас не даючи йому можливості адекватно діяти у відповідь.

Асиметричному підходу на морі відповідає концепція «москітного флоту» в складі трьох основних спроможностей – патрульних, ударних і амфібійних.

На жаль, на форумі про «москіти» не сказано ані слова.

Але ж саме на першочерговому формуванні цих спроможностей було наголошено в Стратегії розвитку ВМС до 2035 року. «Москітний флот» також відповідатиме духу й букві асиметричності Стратегії воєнної безпеки України.

Чим це все є насправді? Ревізією положень двох Стратегій чи банальною бюрократичною неузгодженістю?

Інше питання – це ресурси.

Щоб задовольнити озвучене на форумі щодо ВМС, а йдеться про корвети, десантні та мінно-тральні кораблі, підводні човни та інше, потрібно чимало збільшити бюджетні асигнування на розвиток ВМС України. Адже, крім корабельного складу, треба побудувати берегову інфраструктуру (наприклад, причальний фронт, систему логістики, склади); забезпечити життєвий цикл всього цього (лише на утримання одного корвету потрібно приблизно 840 мільйонів гривень на рік), мотивувати персонал та таке інше.

Тобто, пропонуючи такий амбітний проєкт щодо розвитку ВМС, слід чесно сказати громадянам: протягом найближчих років уряд збільшує оборонний бюджет не менш ніж у два з половиною рази.

Якщо цього не планується, то все виглядає не більше ніж популізмом. І від цього стає сумно…

Які безпекові питання, пов'язані з морем, – найпроблемніші?

З якими морськими безпековими аспектами Україна нині має найбільші проблеми?

З цим запитанням Радіо Свобода звернулося до ексзаступника начальника штабу ВМС із євроатлантичної інтеграції, капітана 1 рангу запасу Андрія Риженка.

Він зазначив: «Україна має нарощувати надводні сили, щоб убезпечити як великі порти (в Одесі, Південному, Чорноморську, Маріуполі), так і порт Бердянська; забезпечити свободу судноплавства. Нині воно, як ми бачимо, значно перешкоджено в Азовському морі. У Чорному морі Російська Федерація також не припиняє спроб обмежити свободу судноплавства. Росія продовжує повзучу анексію й потихеньку, щороку все ближче притискає нас до наших територіальних вод».

Ще один документ

Безпеку на морі винесено окремим пунктом в річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО (так званий РНП-2021). Програму експерти називають «комплексною дорожньою картою виконання Україною взятих на себе зобов’язань щодо її руху в НАТО протягом календарного року».

Але попри те, що програма річна, а п'ять місяців року вже майже минуло, затверджено її указом президента було лише 11 травня.

В пункті 2.3.6 цієї програми, означеному як «Національні інтереси та економічні зони України на морі захищено», наводиться також покроковий план дій (у тому числі ВМС) на 2021–2025 роки.

Наприклад, терміном для організації «ефективної роботи» тієї ж державної інтегрованої системи висвітлення надводної та підводної обстановки названо 2025 рік. Тоді ж, відповідно до плану РНП-2021, має бути створена «інфраструктура спільного базування ВМС та Морської охорони Держприкордонслужби України на Чорному та Азовському морях».

Про найближче на практиці

Найбільш масштабними із запланованих подій у Чорноморському регіоні в найближчій перспективі можуть стати багатонаціональні навчання «Сі Бриз-2021», співорганізаторами яких є Україна та США.

Відповідно до даних кінцевої планувальної конференції, що відбулася минулого тижня в Одесі, на цих міжнародних маневрах влітку очікується участь представництв 27 країн. Це держави, які залучатимуть свої військові підрозділи, кораблі, літаки – загалом йдеться про понад 30 кораблів і стільки ж літальних апаратів.

Україну представлятимуть військовослужбовці майже всіх видів, родів Збройних сил, силових структур тощо.

Загалом з урахуванням офіцерів-спостерігачів цьогорічний «Сі Бриз» може об’єднати до 35 країн.