22-24 жовтня у Казані (Татарстан, РФ) відбувся саміт БРІКС – міждержавного об'єднання, членами якого до цього часу вже стали дев'ять країн світу, які не належать до країн Заходу: Бразилія, Росія, Індія, Китай, як засновники організації у 2006 році, Південно-Африканська Республіка (прийнята у 2011 році), Єгипет, Іран, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ) та Ефіопія (прийняті у 2024 році).
У саміті взяли участь делегації із 36 країн, а також Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва відмовився від поїздки за станом здоров'я. Декілька країн, у тому числі Білорусь, Азербайджан і Малайзія, а також, за неформальними повідомленнями, Туреччина, подали заявки на вступ до БРІКС. Наразі відмовилися від заявлених раніше планів Аргентина та Саудівська Аравія. Казахстан також заявив, що поки не має наміру вступати в організацію, проте президент Касим-Жомарт Токаєв до Казані прибув. Від поїздки, навпаки, відмовився запрошений президент Сербії Олександр Вучич.
Цього року Росія вчетверте головує в організації. Російські державні ЗМІ активно висвітлювали форум. Інформація дублювалася в анексованому Криму, де місцеві канали також транслювали дискусії політологів та викладачів вишів про роль БРІКС у сучасному світі та протистояння Заходу Глобальному Півдню. Увага акцентувалася на тому, що візит до країни низки лідерів великих держав свідчить про відсутність міжнародної ізоляції РФ через її повномасштабне вторгнення в Україну, провідну роль нібито «російського Криму» в розвитку співробітництва в межах БРІКС.
Чи став саміт організації проривним для Росії? Де в планах та звітах про співпрацю країн-членів БРІКС можна знайти анексований Росією Крим? Чому кримські російські ініціативи залишаються токсичними для БРІКС та членів цього об'єднання? У цих та інших питаннях спробували розібратися Крим.Реалії.
Прориву не вийшло, ізоляція Кремля триває
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки повідомив, що «участь генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша у саміті БРІКС у Казані не стала несподіванкою ані для України, ані для її ключових партнерів, але принаймні матиме можливість заявити в обличчя Володимиру Путіну, що він грубо порушив міжнародне право».
Ухвалення декларації саміту БРІКС у Казані продемонструвало, що Росія ще не заручилася міжнародною підтримкою і не створила альтернативну структуру безпеки, до якої прагне Кремль. Про це заявив у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Оприлюднені «декларації» саміту БРІКС, як й інші заяви такого роду, не лише не стосуються України – вони навіть інші країни ні до чого не зобов'язують. У тому числі й країни, які поставили свої підписи на вказаній «декларації»... Усі ці «мирні плани» корисні лише для тих, хто їх пропонує. Україна має свій План перемоги. Він має бути, безумовно, удосконалений і доопрацьований, і у зовнішніх аспектах, і у внутрішніх. Але він є, і нам треба переконувати інших, що саме цей план має бути реалізований», – заявив в інтерв'ю «Обозревателю» експерт із міжнародних відносин, Міністр закордонних справ України (2007-2009) Володимир Огризко.
Обмежившись неоднозначною оцінкою російської повномасштабної агресії Росії в Україні у своїй декларації, саміт БРІКС офіційно нібито не стосувався проблем російської анексії Криму і Севастополя. Однак...
Російські «кримські делегації» беруть активну участь у заходах БРІКС
Представники російської влади півострова практично від початку окупації його Росією беруть участь у заходах БРІКС, адже крім самітів у межах організації діють різні галузеві зустрічі та заходи, культурні обміни та представницькі збори, проєкти та форуми, спортивні турніри.
На Глобальному університетському саміті БРІКС Далянський технологічний університет та університет Йоганнесбурга висловили зацікавленість у співпраці зі створеним після анексії Криму на базі українського вишу «Кримським федеральним університетом». У жовтні 2015 року форум проводили у Москві, на ньому обговорювалися питання співпраці у сфері освіти та науки. «КФУ» на саміті представляв російський заступник директора з науково-дослідної діяльності Інституту економіки та управління Віктор Реутов.
Відповідно до вересневого 2023 року рішення депутатів кримської так званої Держради, його «делегація» планувала поїхати на засідання муніципалітетів країн БРІКС.
У листопаді 2023 року група на чолі з призначеним Москвою першим заступником представника Криму при президенті Росії Юрієм Соломєнцевим стала учасницею «Міжнародного муніципального форуму країн БРІКС+» – щорічних ділових зборів, які проводять у російському Санкт-Петербурзі за підтримки МЗС РФ. Місія проєкту – становлення Російської Федерації як центру кооперації міст світу.
Президентка «Міжнародного форуму БРІКС» Пурніма Ананд з Індії була спостерігачкою під час проведення у Криму невизнаних світовою спільнотою виборів президента Росії в березні 2024 року.
У червні в Казані відбулися «Спортивні ігри країн БРІКС». Спортсменка з Ялти Віра Маркарян показала п'ятий результат у фінальних змаганнях з метання списа у жінок, повідомляє російське «Крымское информационное агентство». Кримчани, які стали призерами п'ятих ігор країн БРІКС, отримали один мільйон російських рублів, таке рішення ухвалив російський голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
Призначений Кремлем постійний представник Криму при президенті Росії Георгій Мурадов у червні закликав країни БРІКС спільно протистояти «інформаційному геноциду» з боку західних країн. Про це він заявив, виступаючи на сесії «Мета БРІКС у контексті нового світового порядку» в межах Петербурзького міжнародного економічного форуму.
У липні в російському Нижньому Новгороді стартував форум поріднених міст і муніципальних утворень країн БРІКС. У його роботі «взяла участь делегація Криму» з-поміж членів молодіжного уряду півострова на чолі зі згаданим раніше Юрієм Соломенцевим.
Про ефективність поїздок російських кримських учених до колег із країн БРІКС та ЄврАзЕС для розвитку науки, техніки та економіки в липні також розповів ТАСС призначений Москвою голова привласненого Росією Науково-дослідного інституту сільського господарства Криму (НДІСГ Криму), член-кореспондент РАН Володимир Паштецький.
«Наші ділові поїздки до Білорусі, Киргизії, Китаю та інших країн показали, що вчені Криму та наші колеги за кордоном мають взаємний інтерес. ...Співпраця з країнами Заходу... була згубною для російської науки і виробництва, оскільки вона не була рівноправною: замість того, щоб розвивати свою науку, техніку і в цілому економіку, російські вчені закуповували на Заході готову техніку, насіння рослин, технології , внаслідок чого значною мірою втратили свій технологічний суверенітет... на нас було накладено різні обмеження та заборони (санкції)», – заявив він.
18 жовтня президент російської Торгово-промислової палати Криму Сергій Діюк взяв участь у пленарному засіданні Ділового форуму БРІКС, який проходив під головуванням очільника Торгово-промислової палати РФ, голови Ділової ради БРІКС Сергія Катиріна. Тут же виступав і Володимир Путін, відбулися панельні сесії, присвячені фінансово-інвестиційному співробітництву, міжнародній торгівлі та логістичній зв'язаності країн БРІКС, розвитку агробізнесу та зміцненню продовольчої безпеки в державах об'єднання, сталому енергопереходу та ролі технологічного співробітництва у реалізації стратегії сталого розвитку БРІКС.
Крим та країни БРІКС: нереалізовані плани
Про готовність країн БРІКС вкладати інвестиції призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов заявив у березні 2016 року. «Зовнішньополітичний вектор наш лідер (Володимир Путін – КР) чітко окреслив, він формує цю позицію. Китай, В'єтнам, Індія, Бразилія, тобто країни БРІКС – це наші союзники. Багато хто готовий заходити до Криму, але знову ж таки, щоб не підводити партнерів, я їх не називаю», – уточнив він.
Російська влада Криму наприкіці 2023 року заговорила про намір прийняти в прифронтовому Криму і невизнаного президента Білорусі Олександра Лукашенка, і лідерів країн-учасниць БРІКС. Про це заявив спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов. Він наголосив, що «у Криму завжди готові приймати гостей, які визнали російський статус півострова». «Сучасних політичних лідерів», за словами Константинова, тут чекали до середини березня, коли планували відзначати 10-ту річницю «возз'єднання Криму з Росією».
Але, як відомо, ані лідер Білорусі, ані лідери країн БРІКС на пропозицію Володимира Константинова тоді не відгукнулися. Більше того, заяви кримського спікера спричинили гостру дискусію в міжнародній пресі, а китайські ЗМІ досить неоднозначно відреагували на «таке запрошення».
«Пекін побоюється, що проведення саміту в Криму призведе до обурення з боку США та, можливо, інших країн. Якщо всі держави-учасниці БРІКС приїдуть до Криму, це автоматично означатиме, що півострів визнають російським у міжнародному співтоваристві. Не факт, що лідери БРІКС підуть на ризик і не побояться викликати гнів Штатів та підконтрольних їм країн», – пише ABN24 із посиланням на китайське видання Tencent.
Невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко, перебуваючи на саміті БРІКС у Казані, на полях форуму знову сказав в інтерв'ю російським «Известиям», що може поїхати до Криму, але без необхідності цього не робитиме. «Якщо треба поїхати, то поїду, я людина рішуча. Але яка потреба мені сьогодні чи вчора їхати до Криму? Я свою позицію наголосив на самому початку, що де-факто Крим – російський, де-юре – ні», – додав він.
У Бахчисарайському районі розташована земельна ділянка площею 50 га. У 2019 році для інвесторів країн БРІКС місцева російська влада розробляла проєкт «World Cultural and Education Park BRICS 2020» (Всесвітній Культурно-Освітній Парк БРІКС 2020), погодивши концепцію у підзвітному Москві уряді півострова. Проєкт так і не було реалізовано.
Будівництво «Міжнародного реабілітаційного центру для інвалідів» на березі Сакського озера в анексованому Росією Криму визнано економічно недоцільним. Таку заяву під час пресконференції у Сімферополі зробив президент російської Кримської академії наук Віктор Тарасенко. Раніше про створення центру на місці хімічного заводу заявляв віцепрезидент АНО «Міжнародний альянс стратегічних проєктів БРІКС» Валерій Закоптєлов. Повідомлялося, що інвестпроєкт схвалив Сергій Аксьонов, а заступниця голови Радміну Ірина Ківіко передала ініціаторам пакет первинної документації на будівельний майданчик.
Крим є метою цієї війни (Росії проти України – КР), і коли російська влада його втратить, то «Володимир Путін помре, якщо не фізично, то в політичному сенсі точно». Про це заявив журналіст та публіцист Юрій Луканов на пресконференції напередодні Третього парламентського саміту «Кримська платформа», що відбувся у латвійській Ризі в жовтні практично одночасно із самітом БРІКС.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
