Доступність посилання

ТОП новини

«Санкції, але не тільки»: що може зупинити Росію


Росію здатні стримати не одні лише санкції, а й пряма підтримка України з боку Заходу, вважають експерти

Нові потужні санкції проти найчутливіших секторів російської економіки могли б утримати Кремль від ймовірного нового вторгнення до України. Про це говорить очільник МЗС України Дмитро Кулеба. Його позицію підтримують дипломати Польщі та країн Балтії. Експерти ж радять додати до цього санкції проти найближчого оточення президента Росії Володимира Путіна, постачання Україні летальної зброї та ще низку кроків. Чи здатні санкції стримати Росію від подальшої ескалації та якими саме вони мають бути – експертні думки про це зібрало Радіо Свобода.

Зробити можливе вторгнення до України непомірно дорогим для Росії закликав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час брифінгу для іноземних журналістів 20 квітня. Попередити нове вторгнення дешевше, ніж намагатися його зупинити, тому друзі України мали би домовитися про запровадження секторальних санкцій, закликав очільник українського МЗС.

Персональні санкції мають значення, але вони не зупинять війни
Дмитро Кулеба

«Персональні санкції мають значення, вони ускладнюють життя деяких людей, але вони не зупинять війни. Історія доводить, що лише болючі економічні санкції змінюють ситуацію», – наголосив Дмитро Кулеба.

«Я не побачив консенсусного «апетиту» до секторальних санкцій» – Кулеба

На думку керівника МЗС України, на рішення Москви ще можна вплинути: пояснивши їй, що війна з Україною обійдеться їй непомірно дорого. Саме тому санкції мають бути спрямовані проти економіки Росії, закликав український міністр закордонних справ.

«Накопичення російських військ біля кордонів України є більшим, ніж у 2014 році, і це означає, що ми не можемо виключати жодного сценарію», – пояснив Дмитро Кулеба.

Раніше, 19 квітня, український міністр закордонних справ закликав посилити санкції проти Росії – на неформальній зустрічі з міністрами закордонних справ Європейського союзу. І за її підсумками визнав, що в країнах ЄС немає консенсусу щодо нових секторальних санкцій проти Росії: «Ні, я не побачив консенсусного «апетиту» до секторальних санкцій учора. Можливо, причиною цього є те, що я приєднався до міністрів через відеозв'язок. Якби я був там, якби зустріч було проведено офлайн, я міг би краще відчути їхній «апетит».

Після цієї зустрічі представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель зауважив, що нових санкцій проти Росії поки що не буде. Але ЄС підтримує Україну в протистоянні російській агресії, додав він.

Між тим, МЗС Польщі та країн Балтії наполягають на посиленні санкцій проти Росії до початку її можливого наступного вторгнення до України.

Дискусії про це наразі тривають в Європарламенті.

Голова фракції християнських демократів у Європарламенті Манфред Вебер закликав посилити санкції проти Росії після висилки трьох європейських дипломатів з Москви.

«Необхідно задіяти санкції проти Росії, які наразі розглядаються. Грошові потоки російських прихильників владних структур Кремля в Євросоюзі повинні бути перекриті, а їхні рахунки заморожені», – заявив Вебер, згадуючи про нещодавнє вислання з Росії трьох європейських дипломатів.

Напередодні санкції проти Росії посилили Сполучені Штати. У нових санкційних списках США від 15 квітня опинилися російські компанії, причетні до будівництва Керченського мосту, підконтрольні Кремлю кримські силовики, представники російських спецслужб та чиновники.

У Міністерстві закордонних справ Росії назвали ці санкції «черговим випадом», що загрожує «лише подальшою деградацією російсько-американських відносин».

Зрештою, які санкції могли б зупинити Росію, втримавши Кремль від нового витка збройної агресії проти України?

«Санкції проти оточення Путіна»

Такі санкції були б найболючішими для Кремля, стверджує у коментарі Радіо Свобода колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

Якби санкції застосували проти найближчого оточення Путіна, він би швидко змінив свою позицію
Володимир Огризко

«Санкції, які є болючими для інших людей, працювати не будуть. Там панує не той тип мислення, який змушує політика думати про суспільство та його потреби. Рішення лежить на поверхні, – вважає експосадовець. – Якби санкції застосували проти найближчого оточення Путіна, яке тримає свої гроші на Заході, Путін би швидко змінив свою позицію, бо інакше б вони поміняли Путіна», – впевнений український дипломат.

Але, на його думку, Захід наразі не хоче робити цього, відтак питання санкцій проти Росії, на думку Володимира Огризка, «перетворилося на фарс».

Нинішні персональні санкції стосуються «грошових мішків» Кремля, які російському президенту Володимиру Путіну нескладно змінити на нових людей, визнає український дипломат, колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Поки що я не бачу персональних санкцій проти еліти, наближеної до Путіна, яка досі непогано почувається на Заході», – констатує дипломат.

«Блокування «Північного потоку-2» та нафтове «ембарго»

Санкції проти ключової бюджетоутворюючої галузі російської економіки були б дієвими, хоча й недостатніми в нинішній ситуації, визнає президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

Ті санкції, про які починають говорити зараз, потрібно було застосовувати сім років тому
Михайло Гончар

«Ті санкції, про які починають говорити зараз, потрібно було застосовувати сім років тому. Тоді б вони мали превентивний, а не «реактивний» характер, який санкції мають зараз. Вони некомфортні для Кремля, але не зупиняють його», – вважає експерт.

Однак, на його думку, «нафтові» обмеження щодо Росії досі на часі: як блокування добудови газогонів в обхід України, так і відмова від російських енергоносіїв як таких.

«Треба переорієнтуватися на інші джерела нафти і газу. Таке рішення має бути ухвалене на рівні ЄС. До того ж, дефіциту на цьому ринку зараз немає. Потрібна політична воля, яка виявилася у подібних санкціях проти Ірану. І вони виявилися суттєвим стримувальним чинником для нього», – визнає Михайло Гончар.

Експерт ставить у приклад країни Центральної Європи, зокрема Польщу.

«Польща з власної ініціативи зменшила залежність від російської нафти, а з наступного року повністю відмовляється від російського газу.... Але корумпована стара Європа не хоче цього робити», – констатує аналітик.

«Вимкнути SWIFT»

SWIFT – міжнародна система міжбанківських платежів, яка створена й адмініструється в Бельгії. Її відключення було б найчутливішим економічним ударом для Росії – про це низка експертів говорить з 2014 року, від початку збройної агресії Росії проти України.

Нині, на думку Михайла Гончара, «відключення SWIFT» стало би потужним попередженням для Росії про те, що економічні наслідки в разі продовження агресії були б руйнівними.

«Закрити росіянам в'їзд до ЄС»

Заборонити в'їзд до Європейського союзу всім громадянам Росії (крім деяких поїздок за родинними обставинами). Такий крок запропонував колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес.

«Ймовірно, необхідна тимчасова заборона на всі візити з Росії. Я кажу про будь-які візити. До вторгнення в Крим ці люди зарозуміло вимагали безвізового режиму з Євросоюзом. Треба просто заморозити всі візи, крім екстрених випадків, пов'язаних з родинами. На кону – безпека Європи. Досить», – закликає колишній президент Естонії.

Державний борг Росії та «обвал рубля»

Санкції США проти державного боргу Росії (заборона для американських компаній брати участь у первинному розміщенні російських облігацій) є доречним кроком, але його можна було б зробити потужнішим, зауважує у розмові з Радіо Свобода Володимир Омелян.

«Дуже бракує секторальних санкцій. Я сподівався, що коли президент США Джозеф Байден оголошував санкції, то вони стосуватимуться заборони американським компаніям інвестувати не лише в нові російські боргові зобов'язання, а й тримати старі. Тоді б американські компанії «скидали» російські облігації, та це вдарило б по рублю. Цього не відбулося. Але навіть такі санкції – великий крок вперед», визнає експерт.

Персональні та секторальні санкції проти Росії – потрібний та дієвий крок, але він недостатній для того, щоб стримати агресивні плани Кремля, попереджає Омелян. І він, і ціла низка експертів говорять про інші кроки, які здатні зменшити ризик нового російського вторгнення.

Експерти: «На додачу до санкцій – потрібна зброя»

Підтримати Україну, озброїти її та недвозначно показати Росії, що Україна є частиною Заходу, кордон якого проходить по східному кордону України. Про це говорить переважна більшість експертів, з якими поспілкувалося Радіо Свобода.

На думку експертів, є кілька кроків, які зменшують ризик нового російського вторгнення:

  • Постачання летальної зброї для України

Військовий експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Ігор Козій доводить, що в нинішніх умовах санкцій – замало.

«В ситуації будь-якої загрози військового плану санкції самі по собі нічого б не зробили. Так, вони зіграли б потім. Але, до прикладу, Росія анексувала би Крим, навіть якби навесні 2014 року їй відімкнули SWIFT. Значно суттєвіше питання – надання Україні летальної зброї. Передовсім – протитанкових і протиповітряних систем», – вважає військовий експерт.

  • Надання Україні ПДЧ в НАТО та статус особливого союзника США

На тлі накопичення російських військ біля українських кордонів про це неодноразово говорив президент України Володимир Зеленський. Українські дипломати звертаються з такими закликами до альянсу та до окремих його держав-членів.

Так, днями посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав німецький уряд посприяти якнайшвидшому вступу України до НАТО.

«Не можна повторювати стратегічної помилки 2014 року і стояти осторонь, та бездіяльно спостерігати, як Росія безкарно здійснює нові завоювання, – сказав посол, додавши, що в Німеччини в нинішній ситуації має бути особлива роль. – Зокрема, Німеччина, яка несе особливу історичну відповідальність за злочини нацистів проти українського народу, повинна грати роль першопрохідця, щоб Україна могла стати членом НАТО. І якомога швидше, без всяких «якщо» і «але».

В іншому разі, наголосив український дипломат, на порядку денному буде відновлення Україною ядерного статусу.

Про крайню необхідність таких кроків говорять і експерти.

«Захід має невідкладно надати Україні план дій щодо членства в НАТО, а США – статус свого особливого союзника. І треба чітко позначити, що Україна є частиною Заходу, і НАТО та ЄС Україну не віддадуть», – закликає Володимир Омелян.

Він визнає, що такою є тональність останніх заяв президента США Джозефа Байдена та президента Франції Емманюеля Макрона.

  • Посилення присутності НАТО в Чорному морі

До таких кроків уже вдаються Сполучені Штати та Велика Британія. Два кораблі ВМС США з крилатими ракетами «Томагавк» на борту ідуть до Чорного моря, пізніше, у травні – туди увійдуть три військові кораблі флоту Великої Британії, повідомляє ВВС.

  • Блокувати сили Росії в Сирії

Захід має донести до Кремля інформацію про те, що наступ вглиб території України та спроби Росії блокувати Чорне море призведе до того, що військовий контингент Росії теж опиниться заблокованим у Сирії, пропонує Михайло Гончар.

  • Покладатися на себе: боєприпаси, контррозвідка, територіальна оборона

В умовах зростання російської загрози Україні варто робити правильні висновки з подій 2014 року і покладатися на себе, закликає Ігор Козій. За його словами, тоді прикладом адекватних дій було втримання контролю над Харковом.

В нинішніх умовах експерт радить подбати передовсім про наявність боєприпасів (оскільки в попередні роки вибухи на складах суттєво зменшили їхню кількість), закцентуватися над якісною військовою контррозвідкою – щоб розуміти, хто працює на ворога, а хто залишається вірним Україні.

І один з визначальних факторів, який може зруйнувати плани Кремля щодо України – це територіальна оборона, наголошує Ігор Козій.

Верховній Раді треба терміново ухвалити закон про систему територіальної оборони
Ігор Козій

«Верховній Раді треба терміново ухвалити закон про систему територіальної оборони. Це треба зробити до початку будь-якого воєнного сценарію. Цей крок одразу змінив би ситуацію щодо можливостей нападу на Україну», – пояснює експерт.

Михайло Гончар, зі свого боку, згадує останні західні дослідження про те, що сучасні сухопутні війська Росії сформовані не для оборони, а для наступальних операцій.

«Завдання української дипломатії – показати, що це не просто брязкання зброєю, а цілком конкретні приготування... Що Кремль впритул підійшов до того, щоб готувати casus belli (формальний привід для війни – ред.). Адже коли Росія не отримує по зубах – вона йде далі», – попереджає експерт.

Росія останніми тижнями активно нарощує військову присутність біля українських кордонів і в окупованому нею українському Криму. За даними розслідувачів, Росія вже стягнула 80 тисяч військових до східного кордону з Україною та у Криму. Також розслідувачам вдалося зафіксувати великий табір російських військових у Воронезькій області, за 250 кілометрів від кордону з Україною.

У Білому домі 8 квітня заявили, що Росія наразі має біля кордону з Україною більше військ, ніж будь-коли з 2014 року.

У Кремлі заявили, що пересування російської армії територією Росії не повинне викликати занепокоєння інших країн, зокрема України.

Західні союзники України – США, ЄС, G7 та НАТО – висловили Києву свою підтримку.

XS
SM
MD
LG