Доступність посилання

ТОП новини

Севастопольський міст та «Гераклейська рокада»: проєкти без грошей і перспектив


Севастопольська бухта, вид на Костянтинівський равелін
Севастопольська бухта, вид на Костянтинівський равелін

Спеціально для Крим.Реалії​

Нещодавно заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров розставив всі крапки над «і»: у найближчі роки севастопольцям чекати мосту через Севастопольську бухту не варто, оскільки кошти на це не передбачені у федеральній цільовій програмі розвитку Криму та Севастополя. З цієї ж причини «накривається мідним тазом» проєкт будівництва об'їзної дороги ‒ «Гераклейської рокади». І навіть при виділенні фінансування проєктування цих важливих інфраструктурних об'єктів займе не менше кількох років, а наскільки розтягнеться будівництво ‒ невідомо.​

Наприкінці листопада заступник міністра економічного розвитку Росії Сергій Назаров повідомив, що проєкт мосту через Севастопольську бухту планується розглянути тільки після 2022 року.

«Ми розглядаємо щодо них початок проєктування (з 2023-го року ‒ авт.), а при готових проєктах можлива й раніше реалізація. Їх поки немає в програмі, тому що програма (Федеральна цільова програма з розвитку Криму та Севастополя ‒ авт.) закінчується 2022 роком. Обсяг великий ‒ 80-90 млрд рублів на рік», ‒ пояснив Назаров.

Міст і тунель, про які довго говорили

Севастопольська бухта, довжина якої понад сім кілометрів, відокремлює Північну сторону міста від цивілізації. З моменту свого створення цей район був відрізаний від багатьох благ, доступних севастопольцям, які живуть на протилежному боці бухти. Це й вибір місця роботи, і культурний відпочинок, і можливість не залежати від погодних умов, коли єдиний транспорт ‒ пасажирські катери та пороми ‒ не ходить. На початку 2000-х у севастопольському політикумі прижився термін «депресивний район», коли йшлося про Північну сторону.

Про будівництво мосту через водну перешкоду неодноразово говорила українська влада, але спроби просування цього питання наштовхувалися як на відсутність грошей у державному бюджеті, так і на потужне проросійське лобі на місцевому рівні та в Верховній Раді. Верховодив у містобудівній темі Чорноморський флот Росії, а всі інші запобігливо підтакували. На думку військових, при терористичному акті зруйнований міст може замкнути кораблі в бухті, тому він стратегічно небезпечний. Інтереси мирного населення в розрахунок не беруться.

Після анексії Росією українського півострова нова влада, як не дивно, заговорила про будівництво транспортного переходу через Севастопольську бухту. Російським чиновникам, зрозуміло, він був не потрібний, але уяву розбурхувала можливість взяти участь в освоєнні коштів, виділених на його будівництво, а також просування по службі за реалізацію масштабного проєкту. Ну й піар серед місцевого населення, зрозуміло, тому що вибори та все таке. Розглядалися два варіанти ‒ міст і тунель.

Перший російський губернатор Севастополя Сергій Меняйло, колишній військовий, адмірал, про будівництво мосту не заїкався, а ось його наступник на посаді, виходець з Мінпромторгу Дмитро Овсянников у вересні 2017 року озвучив президенту Росії Володимиру Путіну пропозицію збудувати тунель під Севастопольською бухтою.

Севастопольська бухта, вид на Північну
Севастопольська бухта, вид на Північну

На підтримку тунелебудівної ідеї висловився віцепрем'єр уряду Росії Дмитро Козак і всього через місяць ТОВ «Інжсервіс» подало на вибір п'ять варіантів будівництва автомобільного переходу під водною перешкодою. Передбачалося, що тунель буде чотирисмуговим здвоєним, а його довжина, залежно від вибору траси, від 1,7 до 2,3 кілометра.

Варіант мосту теж не відкидався і до кінця року була обрана поважна компанія для складання техніко-економічного обґрунтування ‒ акціонерне товариство «УСК-МОСТ», відома будівництвом мосту у Владивостоці на острів Російський. Однак, уже в березні 2018 року мостобудівники відмовилися від проєкту через ризик санкцій.

З горем навпіл техніко-економічне обґрунтування було складене іншим підрядником і в грудні 2018 року губернатор Овсянников розповів, що будувати будуть не тунель, а міст, для якого навіть обрали місце.

«Згідно з висновками науково-технічної ради, найкращим є будівництво вантового мосту від вулиці Богданова в районі зернового термінала на Північній стороні з виходом у центральній частині на реконструйовану вулицю Багрія в районі 1472 військово-морського клінічного госпіталю», ‒ повідомляла пресслужба російського уряду міста.

Місце розташування мостового переходу через бухту оптимізму у севастопольців не викликало: дістатися до нього з центру міста, Стрілецької бухти було б практично неможливо через вузькі вулиці та безперервні затори на дорогах. Найкращим був би варіант будівництва мосту в районі молу на вході в бухту, але військові на таке не підуть ніколи.

Мапа можливого розташування передбачуваного моста через Севастопольську бухту
Мапа можливого розташування передбачуваного моста через Севастопольську бухту

У лютому нинішнього, 2019 року міські чиновники обіцяли, що ескіз мосту через Севастопольську бухту презентують на інвестиційному форумі в Сочі, але це зроблене не було.

У березні губернатор Дмитро Овсянников розповідав, що міст можуть збудовати в межах ФЦП або концесійного договору. І додав, що якщо джерело коштів не знайдуть, влада сконцентрується на розвитку наявних транспортних магістралей, які зв'язують Північну сторону з іншою частиною міста. До цього, Овсянников доручив показати результати техніко-цінового аудиту проєкту мосту до кінця квітня. Про результати аудиту досі нічого не відомо.

У квітні Сергій Назаров поінформував, що на будівництво мосту між Північною стороною та центром Севастополя можуть виділити кошти за умови продовження цільової програми до 2025 року.

У жовтні виконувач обов'язків губернатора міста Михайло Развожаєв поділився з журналістами інформацією, що проєкт мосту відкладений до 2023 року, оскільки будівництво складне і грошей потрібно багато. До того ж, проєктування займе не менше двох років.

На початку листопада російський «Интерфакс» з посиланням на джерела в держорганах повідомив, що з федерального бюджету виділять 49,9 млрд рублів на будівництво мосту через Севастопольську бухту. Але потім, як згадувалося вище, Сергій Назаров розставив крапки в цьому питанні.

Рокади теж не буде

У своєму виступі наприкінці листопада міністр Назаров також згадував, що Гераклейської Рокади, покликаної з'єднати міст з Гагарінським районом Севастополя, також будувати не будуть. По-перше, це взаємопов'язаний з мостом проєкт, а по-друге ‒ гроші на нього не закладені в російську програму розвитку Криму та Севастополя.

Військовим терміном «рокада» московські проєктувальники генплану назвали широтну магістраль ‒ таким позначенням зазвичай користуються архітектори. Обивателі говорять про об'їзну ‒ і це теж правильно. Проєкт широтної магістралі, як висловився одного разу відомий севастопольський архітектор Георгій Григорьянц, «кочував з генплану в генплан», але так жодного разу не дійшов до стадії проєктування.

У лютому 2017 року севастопольська влада повідомила, що подумує про відродження повоєнного проєкту «Гераклейської рокади». Від слів до справи перейшли стрімко і вже в серпні того ж року керівник департаменту транспорту Ігор Титов оголосив, що найближчі півтора року буде підготовлений проєкт рокади, а потім її близько трьох років будуватимуть за кошти федерального бюджету. Планувалося, що рокада стане продовженням траси «Таврида» і піде в обхід історичного центру міста.

Севастополь, Корабельная сторона
Севастополь, Корабельная сторона

У грудні 2017 року у місті-герої бурхливо проходили громадські слухання з обговорення проєкту нової траси. З'ясувалося, що під її будівництво влада вилучить близько 2500 земельних ділянок, що, звичайно ж, не радувало власників головного кримського ресурсу. Їх інтереси могли постраждати в п'яти районах міста: Гагарінському, Ленінському, Нахімовському, Балаклаві та в Інкермані.

Через деякий час ЗАТ «Інститут геоурбаністики та проєктування «Росгеопроєкт» уклало з урядом міста договір і стало відпрацьовувати трасування, проводячи геодезичні виміри.

У лютому цього року Кримська філія Головдержекспертизи Росії видала позитивний висновок про проведення публічного технологічного та цінового аудиту інвестиційного проєкту будівництва та реконструкції автодороги «Гераклейська рокада» в Севастополі. Стало відомо, що швидкісна автомагістраль довжиною 9,1 км буде чотирьохсмуговою, а розрахункова швидкість руху складе 100 кілометрів на годину.

Відповідно до плану, початок траси розташований на перетині Камишовського та Фіолентівського шосе, а її закінчення ‒ поблизу вулиці Генерала Мельника з подальшим виходом на вулиці Багрія до мосту через бухту. Реалізація проєкту намічалося на 2019-2022 роки.

А чи потрібний міст?

Як розповів заступник міністра Сергій Назаров, міст і рокада оцінюються приблизно в 70 мільярдів рублів, але грошей на ці цілі в найближчі роки у федеральній цільовій програмі не передбачено.

Не варто забувати й про фактор, про який нещодавно розповів російський аналітик Ігор Чубайс.

Будівництво Керченського мосту призвело до того, що будівництво всіх мостів на території Російської Федерації припинене
Ігор Чубайс

«Будівництво Керченського мосту призвело до того, що будівництво всіх мостів на території Російської Федерації припинене. Почали будівництво мосту через Лену на Якутськ ‒ залишили на пів дорозі. Будівництва мосту на Сахалін чекають приблизно 100 років», ‒ сказав він.

Що ж стосується севастопольців, то багато хто з них чекати будівництва моста вже зневірилися. Але ще сподіваються. А один з них нещодавно висловив на севастопольському форумі цікаву альтернативну думку.

«Північній потрібний не міст, а робочі місця, медустанови, спортивні установи для підлітків, дитячі гуртки на всі смаки: від танців до боксу. Хороший спорткомплекс із зимовим басейном і спортмайданчиками не завадить, ‒ пише користувач під ніком avokado. ‒ Відділення соцзахисту, пенсійного фонду, податкової тощо. Простіше сотні співробітників цих контор оплатити роботу й транспорт на Північну, аніж городити міст». «Нехай уряд потурбується не про розпил на черговому мегабудівництві, а зробить щось нове й потрібне для людей», ‒ додав він.

Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з метою безпеки)

Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди​

XS
SM
MD
LG