Доступність посилання

ТОП новини

«Почалось, вибухи в центрі міста!» У Криму переслідують пенсіонерку за відео удару по штабу ЧФ Росії


Клуби диму над будівлею штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі після ракетної атаки ЗСУ, 22 вересня 2023 року
Клуби диму над будівлею штабу Чорноморського флоту Росії у Севастополі після ракетної атаки ЗСУ, 22 вересня 2023 року

Російські силовики затримали жительку Севастополя, яка зняла на відео наслідки ракетних ударів по штабу Чорноморського флоту Росії наприкінці вересня. Так вони вже не вперше намагаються перешкоджати появі публічної інформації про удари ЗСУ по російських військових об'єктах на Кримському півострові. Як у Криму карають свідків війни, читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі був уражений ракетними ударами 22 вересня. У центрі міста цього дня чули три потужні вибухи, бачили ракети, що летять, і дим від пожежі. Подія була резонансною й активно обговорювалася в багатьох пабліках. Севастопольці повідомляли про низку пожежників і «швидких», що їхали до місця подій. Дехто навіть публікував відео, з яких стало зрозуміло, що будівля штабу зруйнована.

У Збройних силах України назвали подію операцією «Крабова пастка» та заявили про «десятки загиблих і поранених, серед яких – вищий керівний склад флоту».

Незважаючи на те, що на кадрах зафіксовано ракети над штабом Чорноморського флоту Росії, у Міністерстві оборони Росії заявили, що всі вони були збиті.

Тепер російські силовики переслідують причетних до того, що ця історія стала публічною. Майже через два тижні після удару російські силовики прийшли до авторки одного з відео.

«Ступінь провини визначить товариш майор»

Перше публічне «покаяння» за публікацію відео наслідків «бавовни» у Севастополі опублікував Telegram-канал «Крымский СМЕРШ» кримського провоєнного блогера Олександра Таліпова. За його інформацією, жінка зняла на відео наслідки прильотів ракет по штабу Чорноморського флоту Росії 22 вересня з «українською говіркою» за кадром.

На цьому відео жінка представляється Оленою Ніколайчук. Вона розповідає, що 22 вересня опинилася в центрі Севастополя і зняла відео, на якому «сказала українською мовою». Потім, за її словами, «на емоціях розіслала його знайомим» і воно опинилося у відкритому доступі.

Очевидно, може йтися про це відео. На ньому жіночий голос за кадром каже: «Так, почалось. Взрывы в центре города на Айвазовского». Воно облетіло багато медіа і Telegram-каналів, які висвітлювали ракетні удари по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі.

Проломлений дах будівлі штабу Чорноморського флоту Росії після ракетного обстрілу. Севастополь, 22 вересня 2023 року
Проломлений дах будівлі штабу Чорноморського флоту Росії після ракетного обстрілу. Севастополь, 22 вересня 2023 року

Олена Ніколайчук не єдина знімала в центрі Севастополя того дня. Наприклад, на відео Telegram-каналу «Supernova» зафікосвані ракети, що летять над Севастополем.

Проте в полі зору силовиків поки що опинилася лише Олена Ніколайчук. Вона говорить на відео, що «шкодує про те, що сталося» й обіцяє «більше ніколи цього не робити», оскільки «на старості років такі проблеми не потрібні».

Чи добровільним було це публічне покаяння, достеменно невідомо.

Про саму кримчанку теж немає інформації. У соцмережах пенсіонерки – лише одне фото у давно не активному профілі.

Жителька Севастополя Олена Ніколайчук
Жителька Севастополя Олена Ніколайчук

Що їй загрожує, наразі невідомо. «Крымский СМЕРШ» стверджує, що «ступінь її провини визначить товариш майор».

У поліції Севастополя про її затримання та запис «покаянного відео» офіційно не повідомляють.

Кримські «покаяння»

Кримчан не вперше переслідують за зйомку наслідків вибухів на російських військових об'єктах. Публічно вибачатися за відео «прильотів» з військового аеродрому та нафтобази раніше довелося жителям селища Октсябрське Красногвардійського району.

Вибухи на місцевому військовому аеродромі сталися у липні. Причиною російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) назвав атаку дронів.

Пожежа на нафтобазі біля залізничної станції Елеваторна. Селище Октябсрьке, Крим, Красногвардійський район, 22 липня 2023 року
Пожежа на нафтобазі біля залізничної станції Елеваторна. Селище Октябсрьке, Крим, Красногвардійський район, 22 липня 2023 року

В Управлінні стратегічних комунікацій Збройних сил України підтвердили причетність до цієї події.

Того дня в YouTube з'явилося відео, на якому знято активність російських військових вантажівок на вулицях Октябрського на тлі клубів диму над селищем, а також пошкоджений дах одного з будинків.

Авторів відео було затримано вже наступного дня. Один із них – Сергій Тарасенко – публічно вибачався за те, що «знімав моменти пожежі після вибуху», а другий – Віталій Лопатко – за зйомку «евакуаційних автобусів в Октябрському та відео з військовими».

Усі ці «покаянні» відео викликають питання, оскільки деякі їхні фігуранти заявляють, що тексти вибачень їм пишуть російські силовики та змушують озвучувати погрози і тортури.

«Пособників ворогів» хочуть штрафувати

За допомогою репресивних методів російська влада намагається приховувати удари по своїй території та анексованому Криму, які цього року помітно почастішали.

Російська влада Криму неодноразово зверталася до місцевих жителів із проханням не знімати роботу ППО та наслідки ударів ЗСУ.

«Вважаю, що ті, хто це роблять, є пособниками ворога незалежно від мотивів – чи це бажання «хайпанути», дурість чи злий намір. Ще раз закликаю всіх виявляти відповідальність та пам'ятати про наслідки необдуманих вчинків, які підривають безпеку, шкодять нашим Збройним силам і допомагають супротивникові у військових діях, у проведенні терактів на російських територіях, в інформаційній війні», – заявив Сергій Аксьонов.

Російський глава Криму Сергій Аксьонов
Російський глава Криму Сергій Аксьонов

Його радник Олег Крючков закликає повідомляти про авторів вказаних відео в МВС чи ФСБ РФ. На його думку, публікація будь-яких подібних матеріалів розцінюватиметься як «коригування роботи ворожої авіації».

Російська влада також ініціює законодавче посилення відповідальності за публікацію наслідків «прильотів» на території анексованого Криму під час воєнних дій проти України. Якщо Держдума Росії затвердить відповідні законодавчі зміни, на авторів фото і відео наслідків ударів ЗСУ по Криму можуть чекати великі штрафи.

Дим і полум'я від вибуху під час пожежі на військовому полігоні в Кіровському районі окупованого Росією Криму, 19 липня 2023 року
Дим і полум'я від вибуху під час пожежі на військовому полігоні в Кіровському районі окупованого Росією Криму, 19 липня 2023 року

Українські правозахисники вважають, що російська влада в Криму намагається приховувати «все, що пов'язано з бойовими діями», з політичних міркувань – щоб «показати, що Криму нічого не загрожує», а так звана «СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення) в Україну – КР) «іде за планом».

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.

На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».

Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.

  • 16x9 Image

    Вікторія Веселова

    Кримська журналістка, оглядач політичних, економічних і соціальних тем в анексованому Росією Криму. З Крим.Реалії співпрацює з 2014 року. З метою безпеки справжнє ім'я та інші відомості про автора не розкриваються.

XS
SM
MD
LG