Спеціально для Крим.Реалії
Пов'язане з сім'єю ексміністра оборони України Павла Лебедєва севастопольське сільгосппідприємство «Артвин» довгі роки застосовує пестициди для обробки садів і виноградників. Жителі розташованого поруч села Верхньосадове скаржаться на задишку та блювоту після розпилення агрохімікатів і виходять на мітинги протесту. Тим часом бізнесмени за підтримки міських чиновників лобіюють застосування пестицидів у водоохоронній зоні річки Бельбек, домагаючись зміни російського природоохоронного законодавства.
«Сади Януковича» під прикриттям
Землю у севастопольського держпідприємства «Садівник» технічно віджимати ще при Україні. З 2000 року загальна площа землі «Садівника» становила 2984 гектари. У 2010 році акціонерне товариство «Артвин», пов'язане з сім'єю тодішнього президента України Віктора Януковича, отримало в оренду майно «Садівника». А в серпні 2012 року севастопольська міськрада забрала у держпідприємства 1400 гектарів землі і передала їх «Артвин» в оренду до 2035 року.
Після анексії Криму рішенням російського уряду Севастополя під управлінням губернатора Сергія Меняйла землі «Артвин» були «націоналізовані» ‒ 1400 гектарів повернули місту.
У 2014 році, організувавши втечу «легітимного» до Росії, ексміністр оборони України Павло Лебедєв осів у Севастополі, де в нього був розвинений будівельний бізнес. У 2015 році «Артвин» перейшов під контроль родини Лебедєва. І знову отримав в оренду від уряду Меняйла ті самі 1400 гектарів. У базі Rusprofile зараз відомості про засновників акціонерного товариства не вказані. Держателем реєстру акціонерів є сімферопольське АТ «Фінансова компанія «Ваш вибір». Інформація про засновників також прихована ‒ нещодавно в Росії був ухвалений закон для захисту «кримських інвесторів» від санкцій Заходу.
У 2016 році російська влада Севастополя повідомляла, що «Артвин» недобре поводиться стосовно до підприємства «Садівник». Відповідно до укладеної у 2015 році мирової угоди, «Артвин» мав переробляти всю свою продукцію на винзаводі «Садівника». Цікаво, що в той момент колишній головний агроном «Садівника» був керівником «Артвин». На думку директора департаменту сільського господарства російського уряду Севастополя Дмитра Чумакова, ведеться «системна робота щодо питань банкрутства державного підприємства», яке фактично позбавлене основного джерела прибутку.
У тому ж році проти держпідприємства вступила в дію важка артилерія. Колишній тоді прокурор Севастополя Ігор Шевченко санкціонував перевірку ДУП «Садівник». Шевченко був співопікуном ексміністра оборони України у скандальному благодійному фонді «Корсунь». Фонд «Корсунь», керівниками якого були кримський повпред Олег Белавенцев та губернатор Севастополя Сергій Меняйло, називали тіньовим урядом Севастополя.
Про те, що 1400 га землі необхідно повернути у відання Севастополя, неодноразово говорив наступний губернатор міста Дмитро Овсянников. Місцевий уряд погрожував розірвати договір оренди через суд, але далі гучних заяв справа не пішла.
Прикриття так званих «садів Януковича» працювало надійно.
Двадцять років боротьби
Перші виступи проти застосування пестицидів для обробки садів і виноградників біля села Верхньосадове почалися на початку двотисячних. Невідомо, як так вийшло, що сади опинилися в 30-40 метрах від найближчих будинків і на такій же відстані від Бельбека ‒ найбільш повноводної ріки Криму. Але державне підприємство «Садівник» пестициди для боротьби зі шкідниками в гонитві за врожаєм яблук застосовувало, як то кажуть, на повну.
Жителі Верхньосадового неодноразово зверталися в СЕС та Екологічної інспекції Севастополя зі скаргами на шкоду, яка завдається їхньому здоров'ю, але безрезультатно. Верхньосадівська сільська Рада своїх жителів підтримувала і не раз. Наприклад, 5-е скликання ради (2006-2010 роки ‒ авт.) двічі ухвалювало рішення №17 / 371 і 19/406 про розробку заходів щодо скорочення шкідливого впливу отрутохімікатів на здоров'я населення і навколишнє середовище. Але з офіційних державних органів приходили одні лише відписки.
У 2012 році, коли сади були передані в оренду ПрАТ «Артвин», кількість обробок пестицидами за сезон зросла у кілька разів. Селяни буквально задихалися, коли вітер дув у їхній бік. Кількість хворих на онкологічні та хронічні захворювання на найближчій до садів вулиці Севастопольській стало зростати. Люди звертаються до Міністерства природи України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної екологічної інспекції України, Державної санітарної служби України, Інспекції з карантину рослин. Але, за дивним збігом обставин, комісії та перевірки приїжджали не раніше, ніж через два-три тижні після обробки рослин пестицидами. І заміри передбачувано не показували перевищення концентрації шкідливих речовин.
Заміри передбачувано не показували перевищення концентрації шкідливих речовин
Жителі Верхньосадового навіть виходили з лопатами проти трактористів, які возили в бочках пестициди на поля. Але обробку, найчастіше, проводили таємно, щоб не привертати зайву увагу громадськості.
У 2015 році російська прокуратура Севастополя зажадала припинити застосування агрохімікатів у водоохоронній зоні річки Бельбек і санітарно-захисній зоні села Верхньосадове. Директору підприємства був даний припис про усунення порушень.
У багатьох посилюється серцебиття, з'являються шлунково-кишкові розлади
Однак, влітку наступного, 2016 року жителі Верхньосадового знову скаржилися на зустрічі з міськими чиновниками, що страждають від пестицидів: під час обприскування людям важко дихати, у багатьох з'являється задишка, посилюється серцебиття, з'являються шлунково-кишкові розлади. Виступивши на зустрічі з чиновниками, уродженець села лікар-хірург Олег Безруков повідомив, що обприскування отрутохімікатами «привело до різкого збільшення онкологічних, ендокринних та алергічних захворювань».
У жовтні того ж року за матеріалами прокурорської перевірки підприємство АТ «Артвин» було оштрафоване на 200 тисяч рублів за використання пестицидів та агрохімікатів поблизу річки Бельбек.
Пестицидне лобі
Проте, мета бізнесу ‒ заробляння грошей. Із застосуванням пестицидів урожай менше схильний до впливу шкідників, а, значить, дає більше прибутку. Агрохімікати в околицях Верхньосадового продовжували застосовувати таємно. Жителі села скаржилися, активісти робили заяви для преси, результатів не було.
У січні 2018 року «Артвин» запропонував перейти на використання біопрепаратів при обробці садів на водоохоронній території річки Бельбек, хоча це прямо заборонено російськими законами.
«Нікітський ботанічний сад нам обіцяє допомогти ‒ є програма, яка передбачає використання біопрепаратів. Вони, на жаль, теж вважаються агрохімікатами. Якщо місто нам дозволить провести дослід упродовж трьох років у висадженому інтенсивному саду, ми можемо долучитися до великої програми, яка через кілька років дозволить на всій території долини відновити квітучий сад», ‒ розповів тоді директор підприємства Леонід Білий.
А заступник голови севастопольських Законодавчих зборів Олександр Кулагін надіслав з цього приводу звернення на адресу уряду Російської Федерації. У серпні того ж року севастопольському віцеспікеру прийшла відповідь: використовувати отрутохімікати в водній зоні категорично заборонено. Міністерство екології не зробило винятків для сільгосппідприємств Севастополя, які історично розташовані поблизу річок.
У квітні 2018 року сам Павло Лебедєв виступив на Ялтинському міжнародному економічному форумі з пропозицією провести 10-річний «науковий експеримент» «щодо використання засобів захисту рослин у водоохоронній зоні, їх впливу на навколишнє середовище та здоров'я людини». Реакції на пропозицію від російських відомств не було.
Однак бізнес Лебедєва продовжує лобіювати свої інтереси через високопоставлених чиновників. Торік у листопаді пресслужба уряду Севастополя розмістила на сайті інформацію про нову законодавчу ініціативу, яка обговорювалася на засіданні регіонального об'єднання роботодавців «Севастопольський союз промисловців і підприємців». Суть її ‒ внести зміни до Водного кодексу Російської Федерації, розширивши «площі земель сільськогосподарського призначення ділянками уздовж річок». Такі зміни, як йдеться в повідомленні, будуть «сприяти розвитку сільського господарства регіону, за умови застосування для обробки насаджень безпечних агрохімікатів».
Варто відзначити, що Павло Лебедєв є членом правління згадуваного «Севастопольського союзу промисловців і підприємців». А сам «Союз» ‒ засновником дочірньої організації АТ «Артвин» ‒ «Союза «Рада підприємців Севастополя». Зв'язки та афільованість більш ніж очевидні.
У засіданні, на якому розглядалася ініціатива, взяли участь заступниця губернатора Севастополя Марія Литовко, директор департаменту сільського господарства Дмитро Чумаков, заступниця голови законодавчих зборів Тетяна Лобач. Всі вони поставилися до ідеї добре, розповідали про розгляд «пестицидної ініціативи» місцеві ЗМІ.
Водночас практично в один голос заговорили про неприпустимість застосування пестицидів у водоохоронній зоні екологи: вчених на круглому столі представляли співробітники філії МДУ в місті Севастополі, Морського гідрофізичного інституту РАН, Інституту морських біологічних досліджень ім. А.О. Ковалевського РАН і Нікітського ботанічного саду. Голова Севприроднагляду Юлія Гаврилова також поставилася до ідеї подібного «експерименту» негативно.
В найкращих традиціях жанру, погрожували написати відкритого листа президенту Путіну
Не залишилися осторонь і мешканці Верхньосадового. На початку лютого вони вийшли на мітинг, влада міста захід узгодила. Мітингувальники назвали застосування пестицидів «екоцидом», зажадали перевірити відповідність посадам чиновників і, в найкращих традиціях жанру, погрожували написати відкритого листа президенту Путіну.
Через два тижні ситуацію обговорили в уряді міста, при цьому влада, зайнявши позицію флюгера, вже гнівно засудила заходи, які шкодять екології. Марія Литовко, яка раніше підтримала лебедєвську ініціативу, повідомила активістам, що «запропоновані зміни до Водного кодексу з боку регіонального об'єднання РСПП урядом Севастополя не підтримані». (РСПП ‒ Російський союз промисловців і підприємців, в якому Павло Лебедєв став заступником голови севастопольського відділення ‒ авт.)
Ти неси мене ріка...
На додаток до небезпек застосування пестицидів поряд з Бельбеком, варто згадати, що трохи нижче села Верхньосадове за течією розташований 10-й гідровузол, що живиться річкою. Воду з цього гідровузла споживають десятки тисяч осіб.
Річка Бельбек впадає в Чорне море в селищі Любимівка, прямо на популярному у севастопольців і гостей міста пляжі, оточеному базами відпочинку та пансіонатами.
Тим часом, міжнародна група екологів за результатами досліджень за останні два роки виявила в Чорному морі поміж забруднювальних речовин пестициди. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла учасниця проєкту ЄС ‒ Програма розвитку ООН «Удосконалення екологічного моніторингу Чорного моря: вибрані заходи» Олена Марушевська. «Ми знайшли пестицид ДДТ, який давно заборонений, але як і раніше він залишається в морській воді у великій концентрації».
Екологи також відзначають, що забруднення впливає на вилов риби, який значно зменшився в останні роки.
Андрій Покровський, кримський блогер (ім'я та прізвище автора змінені з міркувань безпеки)
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не обов’язково відображають позицію редакції
