Доступність посилання

ТОП новини

«Ніякої медичної допомоги». Що відбувається з кримськими в'язнями в СІЗО та в'язницях Росії


За два тижні січня 2020 року щонайменше четверо українських політв'язнів скаржилися на погіршення стану здоров'я в російських в'язницях. Йдеться про трьох фігурантів «справ Хізб ут-Тахрір» Арсена Джеппарова, Джеміля Гафарова, Сервера Зекір'яєва та засудженого у «справі «українських диверсантів» Володимира Дудку.

Чи надають кримським політв'язням необхідну медичну допомогу в Росії? В яких випадках вдається домогтися реакції Федеральної служби виконання покарань? І як міжнародне товариство впливає на політично мотивовані суди над кримчанами? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії відповідають кримська правозахисниця Ліля Гемеджи, син Володимира Дудки Ілля Каверников та кримський адвокат Едем Семедляєв.

‒ Лілю, ви нещодавно відвідували Сервера Зекір'яєва. Який його стан?

Ніякої медичної допомоги Зекр'яєву не надали, діагноз не встановлений
Ліля Гемеджи

Гемеджи: Ми бачилися не у стінах СІЗО, а на судовому засіданні ‒ я захищала його інтереси в Південному окружному військовому суді. У перерві він поскаржився мені на запалені лімфатичні вузли, але достовірно, медичним способом це не встановлено. В області шиї у нього дві величезні гулі, які видно неозброєним оком, і вони спричиняють біль. Ніякої медичної допомоги йому не надали, діагноз не встановлений. Постійний адвокат Зекір'яєва Олексій Ладін написав не одне звернення і Уповноваженому з прав людини, і до прокуратури, і в УФСІН ‒ і жодної реакції з їхнього боку не було. Адвокат за призначенням через свої професійні якості також не залишається байдужою, але вона отримала відмову від адміністрації СІЗО у наданні інформації про стан його здоров'я з формальної причини.

Ліля Гемеджи
Ліля Гемеджи

– Чи можна якось покращити умови, в яких утримують політв'язнів, які мають проблеми зі здоров'ям?​

Умови утримання не відповідають не тільки нормам міжнародного гуманітарного права, а й вимогам національного законодавства
Ліля Гемеджи

Гемеджи: Умови утримання не відповідають не тільки нормам міжнародного гуманітарного права, а й вимогам національного законодавства. Це змушує прогресувати вже наявні у людини захворювання й додає нових. Ми надсилаємо велику кількість скарг у різні інстанції, часто отримуємо формальні відписки за цими скаргами та обіцянки надіслати їх до органу, який їх розгляне. Але, на превеликий жаль, це не завжди буває ефективним. Один із найефективніших способів реакції на подібні звернення ‒ публічне інформування та привернення уваги офісу Уповноваженого з прав людини в Україні. Та у свою чергу звертається до Тетяни Москалькової з вимогою відреагувати. Також важливо привертати увагу міжнародної спільноти.

‒ Напередодні пресслужба ФСВП у коментарі Крим.Реалії повідомила, що фігурант другої сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Джеміль Гафаров не потребує медичної допомоги, хоча відомо, що він тяжко хворий. Український омбудсмен Людмила Денісова вважає, що це «чергова маніпуляція з боку адміністрації сімферопольського СІЗО».

Інвалідність Джеміля Гафарова була підтверджена документально, коли він ще перебував на свободі
Ліля Гемеджи

Гемеджи: ​Дійсно, інвалідність Джеміля Гафарова була підтверджена документально, коли він ще перебував на свободі. У нього важкі захворювання серця та нирок, які перешкоджають його перебуванню у слідчому ізоляторі. На превеликий жаль, ФСВП не приймає подібні виписки як докази й організовує лише формальні перевірки, обстеження і дає висновки, що не відповідають дійсності. Ми вже зіштовхувались із цим у справі Бекіра Дегерменджи, який потрапив до реанімації, і буквально кілька годин допомогли врятувати йому життя. У нього теж була підтверджена інвалідність, але жодних реакцій із боку ФСВП не було ‒ і лише критичний стан спричинив те, що його помістили до лікарні й почали надавати допомогу. За великим рахунком, доведення до такого критичного стану ‒ єдиний спосіб отримати реакцію. Родичі моляться лише про те, щоб це не призвело до летального результату.

‒ Чому так відбувається, як гадаєте?

Не до всіх прикута така пильна увага, як до наших політв'язнів
Ліля Гемеджи

Гемеджи: Сама система зв'язує руки співробітникам ФСВП. Немає належних умов, фахівців, які могли б проводити обстеження та операції. Я думаю, що для видалення фурункула Арсену Джеппарову був запрошений лікар ззовні ‒ це не співробітник медсанчастини. Але такі дії викликають формальні труднощі, іноді простіше дати відписку і залишити все напризволяще, мовляв, саме минеться. Питання в тому, що людей, які потребують медичної допомоги, враховуючи умови СІЗО, досить багато, і не всі випадки публічні. Не до всіх прикута така пильна увага, як до наших політв'язнів, робота адвокатів також відіграє велику роль. Саме привернення уваги часто дає необхідний ефект для досягнення результату.

– Зараз із нами на зв'язку син політв'язня Володимира Дудки, засудженого у «справі «українських диверсантів, Ілля Каверніков. У вашого батька також проблеми зі здоров'ям, зараз він відбуває покарання в колонії. Як він почувається?​

Цілий місяць він страждав від тиску. Батько казав, що у нього був дикий, тривалий головний біль
Ілля Каверніков

Каверніков: Батько зателефонував мені, почувається він не дуже добре ‒ як і раніше, в умовах сімферопольського та інших СІЗО. У нього взяли кров на аналіз, і все. При цьому за останні чотири місяці у нього з'явився невідомий висип по всьому тілу, який викликає свербіння, а лікарі нічого не кажуть. Звернення до уваги не беруть. У батька був тонометр, який дозволили передати ще в Сімферополі, а коли етапували в колонію, забрали, і тільки вчора повернули. Цілий місяць він страждав від тиску. Батько казав, що у нього був дикий, тривалий головний біль, і йому давали анальгін від нього. Швидше за все, це було через тиск, і анальгін у такому випадку застосовувати неправильно. Про умови він нічого не говорить, тільки про медицину розмовляємо. Коли батько попросив лікаря-терапевта повернути тонометр, той відповів: «Не грузи мене». На цьому їхня розмова закінчилася. Це показує рівень медицини в колонії.

Ілля Каверніков
Ілля Каверніков

Що плануєте з цим робити?

Каверніков: Хотілося б, щоб туди поїхав адвокат і написав скарги з приводу медицини, татового здоров'я. Сподіваюся, що вийде.

‒ Спасибі. Лілю, чи вдається зробити міжнародні інституції інструментом впливу на політично мотивовані суди?

Питання міжнародної адвокації дуже важливі, це допомагає не залишати тему Криму за бортом
Ліля Гемеджи

Гемеджи: Безумовно, питання міжнародної адвокації дуже важливі, це допомагає не залишати тему Криму за бортом, допомагає міжнародній спільноті з перших рук отримати інформацію про те, що відбувається на півострові. Результат цього спілкування ‒ різні резолюції та доповіді, що фіксують порушення прав людини в Криму. Надалі вони служать нашими доказами в судах при захисті політв'язнів і одним із механізмів хоч якось реагувати на цю ситуацію.

‒ Едеме, до вас те ж запитання. Чи допомагає міжнародна адвокація в політичних справах?

Едем Семедляєв
Едем Семедляєв

Семедляєв: Не завжди вдається зрозуміти, у зв'язку з чим змінилося ставлення до тієї чи іншої справи, але, як ми вважаємо, міжнародна адвокація дуже важлива. Візьмемо справу громадського журналіста, стримера Нарімана Мемедемінова: після того як піднялася велика хвиля на міжнародному рівні, йому дали менший термін, перекваліфікувавши звинувачення. Зараз Наріман написав апеляцію до вищої інстанції в Москві. Далі звертатимемося до Європейського суду з прав людини, оскільки вважаємо, що в російських судах неможливо отримати результат і довести невинність хлопців.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

XS
SM
MD
LG