Після президентських виборів у серпні 2020 року Білорусь дуже змінилася. Ще рік тому нинішні події в країні видавалися неможливими. Білоруси навряд звикли до абсурду, що відбувається, втім, уже не дивуються витівкам влади та силовиків. А ті полюють за предметами червоно-білих кольорів, забороняють продаж товарів «недружніх» компаній, висилають дипломатів та буквально викрадають людей. Телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», розповідає про те, що та чому зникло з Білорусі впродовж останніх місяців.
Усе біло-червоно-білих кольорів
Біло-червоно-білий прапор став символом протестів 2020 року. Одні білоруси відкрито використовували прапор: виходили з ним на акції та вивішували на балконах. Інші лише натякали на політичну позицію: ходили у червоно-білому одязі або вивішували на вікнах кольорові простирадла чи аркуші паперу.
У результаті влада розпочала боротьбу з багатьма предметами «небезпечних» кольорів: від солодощів до стін будинків. Штрафували за червоно-білі шкарпетки, штани, коробку з-під телевізора і навіть за розвішування білизни «за схемою БЧБ».
Виявилося, що у містах є об’єкти, які й раніше були червоно-білі, як от труби чи стіни. Комунальні служби розпочали їх перефарбовувати. Наприклад, у Бресті на смугасту трубу додали червоно-зелений прапор, а у Мінську червоно-білий фасад новобудови вирішили перефарбувати.
Косметика, автомобілі, моторна олива
У Білорусь заборонили ввозити товари брендів Nivea, Liqui Moly і Škoda Auto. У січні 2021 року ці компанії відмовилася спонсорувати Чемпіонат світу з хокею, якщо той відбуватиметься у Білорусі. У результаті чемпіонат перенесли – той відбувся у травні 2021 року в Ризі. Влада в Білорусі назвала вчинок компаній-спонсорів «недружнім щодо білоруського народу». Їхні товари заборонили ввозити «задля захисту національних інтересів» Білорусі.
Косметика Nivea зовсім зникла з полиць магазинів Білорусі. Можна купити лише один автомобіль Škodа – Skoda Karoq, який збирають у Росії (на такі автомобілі заборону не поширили). Імпортер бренду Liqui Moly припинив поставки ще до оголошення заборони через ту ж таки «політизовану заяву» про хокей.
Польоти в Європу
Раніше білоруські туристи багато подорожували країнами Європи. Білорусь часто опинялася на першому місці за кількістю шенгенських віз на душу населення. Зараз із цим напрямком усе дуже складно.
Спочатку через коронавірус держави встановили обмеження на в’їзд. Пізніше влада Білорусі заборонила громадянам полишати Білорусь сухопутними шляхами. Офіційна причина та ж – коронавірус (щоправда, для іноземців не було заборони на в’їзд у країну).
Після екстреної посадки літака Ryanair чимало країн відмовилися від польотів над Білоруссю, а разом із тим і заборонили білоруським авіакомпаніям користуватися їхнім повітряним простором. Ця заборона вплинула на діяльність єдиного білоруського авіаперевізника – компанії «Белавіа».
У результаті поїхати з Білорусі в Європу дуже складно. Наприклад, у популярний раніше Вільнюс із Мінська не літають літаки, не їдуть потяги, без спеціальних документів неможливо доїхати автівкою чи автобусом. Білоруси, які бажають туди потрапити, вимушені або винаходити довгий маршрут із пересадками, або діставатися нелегально.
«Євробачення» та біатлон у телевізорі
У Білорусі в 2021 році не показували «Євробачення». Є ймовірність того, що показу не буде й наступного року.
Усе почалося з пісні білоруських учасників. Її обрала «Белтелерадіокомпанія» – державний мовник, що тісно пов’язаний із владою. Там вирішили, що державу має представляти гурт «Галасы ЗМеста» з піснею «Я научу тебя». Текст пісні містив фрази на шталт «Я научу тебя плясать под дудочку», «Я научу тебя ходить по струночке» і «Тебе же лучше будет самому». Дехто побачив у цьому посилання на політичну ситуацію в країні й масові репресії проти незгодних із владою.
Білоруси почали писати до Європейської спілки радіомовлення і телебачення з проханням дискваліфікувати таких учасників. У результаті гурт «Галасы» дійсно зняли з конкурсу за політичний підтекст у пісні, а Швеція виключила Білорусь зі складу журі національного відбору на «Євробачення».
У відповідь «Белтелерадіокомпанія» відмовилася від транслювання шоу на телебаченні. Це призвело до втрати права висунення учасника у 2022 році.
Минув місяць, і Європейська спілка радіомовлення позбавила «Белтелерадіокомпанію» членства. Це означає, що білоруські телеканали, до всього, не матимуть можливості транслювати деякі спортивні змагання. Зокрема, йдеться про змагання з одного з ключових для Білорусі видів спорту – біатлону.
У «Белтелерадіокомпанії» стверджують, що вони «зекономлять багато мільйонів євро і втілять мрію більшості білорусів» – «більше жодного «Євробачення».
Частина інтернету
У Білорусі заблокували сотні сайтів. Заблоковані декілька популярних ЗМІ: Tut.by, «Наша нива», Білоруська редакція Радіо Свобода, «Єврорадіо», «Трибуна», «Медиазона».
75 Telegram-каналів та 18 чатів визнані «екстремістськими». За поширення чи зберігання їхнього вмісту можна отримати штраф чи арешт (суди це, до речі, призначають регулярно).
Влада офіційно використовує термін «зачистка» щодо інтернету, ЗМІ та підписників Telegram-каналів.
Посли США та держав Європи
Протягом останніх місяців відносини між Мінськом та багатьма європейськими державами зіпсувалися. У декількох випадках були вислані дипломати.
Ще у жовтні 2020 року білоруське МЗС висунуло посольствам Литви та Польщі вимогу скоротити дипломатичний штат та відкликати послів. Причини – у «однозначно деструктивній діяльності вказаних країн». Про яку саме діяльність йдеться, у міністерстві не пояснили, дипломати країну полишили.
Через пів року, у березні 2021 року, вислали консула Польщі. Це трапилося через неофіційну подію, що була присвячена Дню «проклятих солдатів», учасників антикомуністичного підпілля Польщі після Другої світової війни. Консул взяв участь у цій події. У МЗС Білорусі заявили, що той порушив норми міжнародного права. Консулу запропонували полишити Білорусь, той поїхав.
Після цього випадку були заарештовані члени Союзу поляків, а прокуратура зацікавилася діяльністю шкіл та курсів із вивчення польської мови. «Польську школу» у Гродні, де відбувалася подія за участі консула, закрили за рішенням суду.
Посол США, який отримав призначення до Мінська після 12 років перерви у відносинах, взагалі досі не зміг потрапити у Білорусь. Джулі Фішер заявила, що не могла в’їхати в країну через невидачу їй візи. Білоруська влада заявила, що готова прийняти посла за умови «чіткої та зрозумілої перспективи подальшої взаємодії». Натомість Фішер лишилася у сусідній Литві та пообіцяла «й надалі підтримувати демократичні прагнення громадян Білорусі за межами країни». Представники МЗС Білорусі нагадали, що її не можна вважати послом до завершення акредитації всередині країни.
Топ-менеджери великих компаній
У червні 2021 року в офіс великого мінського онлайн-магазину 21vek прийшли силовики. Вони конфіскували документи, а трьох засновників компанії затримали. У чому їх звинувачують, досі не повідомили. Минув місяць, а інформації щодо того, де вони перебувають, немає. Компанія далі працює.
Схожі історії трапилися з компаніями «Модум», «Юркас», Nelva та «Міорським металопрокатним заводом».
Бізнесмена та засновника групи компаній «РАПА» Геннадія Кірейкова затримали у лютому, у червні тримання під вартою змінили на домашній арешт. До його компанії приходили з перевірками, втім, чим історія завершилася, не повідомляють.
Підприємець Юрій Чиж у минулому двічі очолював список найбільш успішних та впливових бізнесменів Білорусі. Повідомлення про його затримання з’явилися у березні 2021 року, невідомо, де він перебуває зараз.
Понад 570 білорусів
Наразі, як повідомляють правозахисники, у Білорусі – 570 політв’язнів, їхня кількість росте щотижня.
Серед них – Віктор Бабарико, який кандидував у президенти. Його засудили за економічними статтями, суд призначив йому 14 років колонії. Справи політиків Сергія Тихановського та Марії Колесникової суди досі не розглянули.
Чимало політв’язнів не є відомими широкому загалу, втім, за кожним та кожною – важка, часто трагічна історія.
Наприклад, у Мінську 11 чоловікам висунули звинувачення у спробах пошкодити чи знищити тютюнові кіоски. Нібито доказами слугують повідомлення у «радикальному» чаті. Обвинувачені отримали від 5 до 9 років колонії. У Гродні судять чоловіка, який «через помсту планував завдати болю» 11 потерпілим ОМОНівцям. Розгляд справи триває.
Політв’язень Степан Латіпов заявляв про катування і намагався вчинити самогубство у залі суду. Його привезли у лікарню, надали допомогу, а потім повернули в ізолятор.
