«Мистецтво не лікує, але діагностує», впевнений український художник Влодко Кауфман. Болісне питання відносин України та Криму, розуміння кримських татар українцями та спільної історичної долі порушують у межах масштабного культурно-мистецького проєкту «Шлях/Yol». Тут об'єдналися люди науки та мистецтва, щоб зробити Крим ближчим і зрозумілішим. Загалом проєкт складається з семи масштабних ініціатив, зокрема ‒ два виставкові проєкти в «Кримському домі» та музеї Гончара, нова державна колекція з близько 200 предметів прикладного мистецтва ручної роботи, а також ‒ новий туристичний маршрут історичним Чумацьким шляхом зі встановленням пам'ятних знаків і проведенням культурних акцій у регіонах.
Проєкт реалізується громадською організацією «Ель Чебер» за підтримки Українського культурного фонду, Українського інституту та «Кримського дому». У ньому беруть участь відомі діячі культури та мистецтва, серед них режисер Ахтем Сеітаблаєв, один із засновників Української Гельсінкської групи, проректор УКУ Мирослав Маринович, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар, діячі мистецтва Рустем Скибін, Петро Гончар та багато інших.
Яке місце історія та культура Криму й кримських татар посідає в історії України? Що жителі материкової України знають про півострів, його жителів та його місце в українському просторі? Як знайомство з кримськотатарською культурою та історією впливає на українське суспільство?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорював ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: українська мистецтвознавець, співкоординаторка проєкту «Шлях/Yol» Світлана Ляховець; кримська історик, консультантка проєкту «Шлях/Yol» Гульнара Абдулаєва; український художник, перформер Влодко Кауфман.
«Історія Криму не була помітна в історичній канві України, Крим ‒ є, а його історії та історії кримських татар ‒ немає. Але ж кримські татари ‒ це частина України! Для мене «Шлях/Yol» ‒ дуже знаковий проєкт. Якщо врахувати, що Український культурний фонд ‒ це державний інвестор, це організація, яка інвестує (не роздає гроші, а інвестує) у тривалі проєкти, які принесуть істотний культурний прибуток державі Україна та українському народу, то ми не могли залишити без уваги проєкт «Шлях/Yol». Я сподіваюся, що проєкт принесе переосмислення місця в історії України кримських татар та ролі самого Криму», ‒ говорить виконавчий директор Українського культурного фонду Владислав Берковський.
Презентуючи проєкт «Шлях/Yol», кримськотатарський кераміст Рустем Скибін згадує, як проходив свій етап самоідентифікації.
Є формула, з якої складається народ. Ця формула така: культура, ставлення до зовнішнього світу, ставлення до внутрішнього світу, релігія, тілоРустем Скибін
«Для мене повернення до Криму в 90-ті роки було таким переломним моментом, коли я почав усвідомлювати, розуміти й ставити собі запитання ‒ хто я такий, чому я кримський татарин? І тоді я, опинившись уже в Криму, в селищі, в оточенні кримських татар, традицій, прийшов до того, що є деяка формула, з якої складається народ. Ця формула така: культура, ставлення до зовнішнього світу, ставлення до внутрішнього світу, релігія, тіло. Завдяки тому, що ми опинилися на своїй землі, це почало збиратися воєдино, наш народ почав рости й формуватися заново. Цей проєкт ‒ це перша можливість об'єднати це все на професійному рівні з фахівцями, діячами культури, істориками, етнографами, музикантами й показати наші традиції в усіх гранях», ‒ зазначає Скибін.
Лише сьогодні багато українців дізнаються про кримських татар та їхню культуру. Мистецтвознавець, співкоординаторка проєкту «Шлях/Yol» Світлана Ляховець в ефірі Радіо Крим.Реалії згадує свою першу зустріч із корінним народом України в Криму.
‒ Коли в юності вирушила до Криму, перше, що почула про кримських татар, це слова росіян: «Ось понаїхали тут, щоб забрати у нас землю». Це викликало у мене дисонанс і тоді мені стало цікаво, хто ж такі кримські татари.
Перше, що почула про кримських татар, це слова росіян: «Ось понаїхали тут, щоб забрати у нас землю»Світлана Ляховець
Перед запуском проєкту ми вивчили питання й з'ясувалося, що після Революції Гідності в Україні все більше дізнаються про кримських татар, є інтерес і запит на знайомство з кримськотатарською культурою. Зараз знання про народ дуже поверхневі, а Крим сприймається, як місце для літнього відпочинку, тому такі проєкти дуже важливі. Незнання своєї історії дає вільний простір у головах, який можна заповнити, наприклад, радянськими міфами. Саме донесення інформації про те, хто такі кримські татари й наскільки вони близькі українцям, зруйнує упередженість.
У нас є сім ініціатив, і в кожній з них свої проєкти-культурні продукти. Наприклад, пройшов арткараван «Чумацький шлях», ми проїхали від Києва до Каланчака, показали проєкти, які об'єднують українську та кримськотатарську культури, встановили пам'ятні знаки, присвячені Чумацькому шляху. Записуємо музику, пісні кримськотатарською мовою. У Національному музеї народної архітектури та побуту Пирогів ініційоване будівництво кримськотатарської садиби, якої раніше там не було.
Кримська історик Гульнара Абдулаєва в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначила, що в історії кримських татар залишається багато білих плям, але і їх за допомогою подібних проєктів вдається закривати.
‒ Стають доступними архівні документи, першоджерела та історична канва вибудовується. Період Радянського союзу був настільки отруйним, настільки просякнута була інформація про кримських татар негативом, що сьогодні ми стикаємося з міфами та стереотипами про кримських татар. Настав час, зокрема й через такі проєкти, розповідати про кримських татар, про те, що Крим ‒ це їхня етнічна територія, на якій вони народилися як народ, та про їхні взаємини з українцями. Одна з цілей ‒ показати наскільки наші народи були сильні, коли вони були в союзі, у дружніх відносинах.
Наприклад, у Кримському домі буде організована виставка, через яку відвідувач зможе потрапити в період Кримського ханства, зможе відчути себе в цьому державному устрої. Стане зрозуміло, що це не якесь страшне місце, описане в радянських книжках. У людини з'явиться можливість подивитися на культуру, духовне життя, оцінити економічний аспект Кримського ханства, подивитися на освіту, дізнатися про Іслам, дізнатися, як жили християни в Кримському ханстві, юдеї, наскільки була толерантною політика.
Ми цінуємо, коли втрачаємо. Думаю, загалом держава приділяє мало уваги Криму, і це проблема, яку потрібно усвідомити й працювати над цимВлодко Кауфман
Для багатьох Крим ‒ це море та гори, але насправді це ще й степ, якому теж буде місце в проєкті, говорить в ефірі Радіо Крим.Реалії український художник, перформер Влодко Кауфман.
‒ Ми працюємо над дуже великим і різним за напрямками проєктом, який проводить таку болісну проблему через мистецтво, і це дуже сильно впливає на серця людей. Ми цінуємо, коли втрачаємо. Думаю, загалом держава приділяє мало уваги Криму, і це проблема, яку потрібно усвідомити й працювати над цим. Це вже запущена хвороба, але це потрібно визнати й змінити. Я вважаю, що через мистецтво можна порушувати проблеми, які дуже болісні для прямого обговорення. Я зроблю все, щоб було цікаво на моїй виставці, але мистецтво воно не лікує, а лише діагностує, вказує, на слабкі місця.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
