Чутки про те, що Рамзан Кадиров помер від коронавірусу, ймовірно, виявилися перебільшенням. Однак, те, яким буде політичне майбутнє чеченського лідера і чи збережуться принципи, якими протягом останніх двох десятиліть керувався Кремль у відносинах з північнокавказьким регіоном, до кінця невідомо.
Минулого тижня 43-річний Кадиров, за деякими даними, був госпіталізований в московську клініку для лікування COVID-19, хвороби, викликаної коронавірусом.
П'ять днів анонімних повідомлень, спростувань з боку його союзників і мовчання самого Кадирова тільки погіршили цю ситуацію.
26-го травня він з'явився на фотографіях і відеозаписах, опублікованих урядовим телеканалом регіону, і вперше після повідомлення про його госпіталізацію був присутнім на мітингу в столиці Чечні Грозному.
На фотографіях, опублікованих офіційному каналі Кадирова в Telegram, він сидів за круглим столом, зустрічаючись з урядовими чиновниками, багато з яких були в масках, всі сиділи на деякій відстані від нього. Сам Кадиров був без маски.
Пізніше, 27-го травня, на сторінці Ахмеда Дудаєва, соратника Кадирова та голови Чеченської телекомпанії, було опубліковане інше відео. У ролику Кадиров розмірковує про своє здоров'я, кажучи: «Навіть якби я захворів, мільйони людей теж заразилися цим вірусом. Загинули тисячі людей. А я що? Не людина? Не маю права захворіти? Не маю права поставити крапельницю або підняти імунітет? Я абсолютно здорова людина».
Для тих, хто уважно стежить за політичною ситуацією на Північному Кавказі та спостерігає за діями Кремля, головне питання полягало не в тому, чи дійсно Кадиров серйозно хворий, а в тому, що станеться з Чечнею, коли Кадиров в решті-решт втратить владу.
«Зрозуміло, що люди хвилюються», – каже Світлана Ганнушкіна, ветеран-правозахисник, яка відома своєю роботою з біженцями, які рятувалися від чеченських воєн. – Люди можуть мати різні враження про все, що стосується [Кадирова], але його відсутність та незнання щодо того, що буде далі, у всіх викликає занепокоєння».
Більш того, це вже другий раз за останні п'ять місяців, коли Кадиров раптово зникає, і для ворогів Кадирова в Кремлі, або десь ще це є однією з причин почати будувати подальші плани.
Рамзан – це джерело великого роздратування для певного сегмента російської політичної елітиОлексій Малашенко
«Рамзан – це джерело великого роздратування для певного сегмента російської політичної еліти», – говорить Олексій Малашенко, досвідчений московський експерт з Північного Кавказу та Центральної Азії. – У федеральному центрі від нього багатьох вже нудить, але ніхто не впевнений, чи є йому альтернатива».
Чеченізація
Друга чеченська війна, що супроводжувала першу президентську каденцію Володимира Путіна, почалася в 2000 році і ознаменувалася новою стратегією Кремля в боротьбі з повстанцями та радикальними ісламістськими бойовиками. Ця стратегія отримала назву «чеченізація» – по суті, вона дозволила місцевим чеченським силам взяти на себе основну роль у веденні війни.
Ахмат Кадиров, муфтій, який воював з російськими урядовими військами під час першої війни в 1990-х роках, був обраний політичним лідером для кампанії «чеченізації». Він був обраний президентом регіону в жовтні 2003 року, але пробув на посаді всього сім місяців, перш ніж був вбитий в результаті вибуху бомби в травні 2004 року.
У лютому 2007 року молодшому синові Кадирова, Рамзану, виповнилося 30 років, і він змінив на цій посаді тимчасового голову, призначеного після вбивства Кадирова-старшого.
Політика «чеченізації» також включала в себе «заливання» зубожілого регіону федеральними грошима. Це робилося з метою відновлення економіки, зниження вкрай високого рівня безробіття і підкупу чеченських еліт, які натомість повинні були демонструвати свою лояльність Москві.
Після свого обрання Кадиров керував масштабною реконструкцією Грозного, який був зруйнований в результаті бомбардувань, що проводилися переважно російськими військами. Безробіття різко знизилося, хоча головним роботодавцем став саме державний сектор, що залежить від трансфертів з федерального бюджету.
Кадиров також створив парамілітарне угруповання, членів якого так і називають – «кадирівці». Воно фактично перетворилося на його особисту армію. Ці формування часто звинувачуються в поширених порушеннях прав людини, включаючи викрадення, вбивства і навіть колективні покарання, в результаті яких цілі сім'ї або навіть села ставали мішенями через можливий злочин, який скоїв якась одна людина.
У 2017 році правозахисні організації та журналісти задокументували кампанію чеченської влади, спрямовану проти геїв та бісексуалів. Ця кампанія, відома як «чистка геїв», викликала обурення міжнародного співтовариства та поставила Кремль в незручне становище, хоч він і намагався знизити напругу, яка виникла у зв'язку з цим.
Під час інтерв'ю Кадиров, відповідаючи на запитання одного з журналістів про «чистку», сказав: «У нас тут немає таких людей. У нас немає ніяких геїв. А якщо вони є, забирайте їх до Канади», – сказав він.
«Вивозьте їх подалі від нас, щоб у нас вдома їх не було. Щоб очистити нашу кров, якщо вони тут є, заберіть їх».
Кадиров також не терпить ніякої критики ані на свою адресу, ані на адресу Путіна. У 2019 році він погрожував переслідуваннями, ув'язненнями або вбивством людей, які анонімно ображають інших в Інтернеті.
COVID-19
Раніше цього року, коли пандемія коронавірусу охопила всю Росію, Кадиров применшував потенційну небезпеку хвороби. 11 березня він сказав чеченцям, що вони не повинні боятися вірусу, припустивши, що сам страх буде смертельним. Через тринадцять днів регіон оголосив про свій перший підтверджений випадок захворювання.
20 квітня Кадиров відвідав грозненську лікарню, де деякий час перебував у захисному костюмі та масці, а потім, знявши захисне спорядження, зробив селфі з деякими медичними працівниками.
Ще пізніше, коли деякі чеченські медпрацівники скаржилися, що їм не вистачає належних захисних засобів, Кадиров розкритикував їх та, одночасно, виступив на захист чиновників регіонального уряду, що відповідають за боротьбу з епідемією.
Пізніше, 21 травня, російські інформагентства з посиланням на анонімні джерела повідомили, що Кадиров проходить якісь медичні процедури. Днем пізніше Telegram-канал «База» та інформаційне агентство «Інтерфакс» повідомили, що Кадирова було доставлено до Москви для лікування COVID-19.
Ці повідомлення неодноразово спростовувалися наближеними до Кадирова людьми в регіональному уряді.
Голова обласних Законодавчих зборів назвав ці повідомлення «плітками». Міністр інформації регіону опублікував на своїй сторінці в Instagram цитату, нібито від Кадирова, який висміював ці чутки. Втім, цей пост не спростовував та не підтверджував факт госпіталізації Кадирова.
Примітно, що Адам Дєлімханов, двоюрідний брат Кадирова та депутат федерального російського парламенту, написав у своєму пості в Instagram, що чеченці турбуються про Кадирова та моляться за нього.
У відеозаписах і фотографіях, опублікованих 26 травня, російські експерти вивчили поведінку та зовнішність Кадирова на предмет стану його здоров'я. На його правій руці було помітно щось схоже на внутрішньовенний катетер. Цей факт спровокував появу ще більшої кількості спекуляцій в Telegram-каналах та чатах у «Вконтакте». При цьому на обличчі Кадирова не було маски.
Деякі коментатори говорили, що Кадиров, мабуть, страждає фізичною недугою: «Людина переносить важку хворобу на ногах: блідий, худий, з набряклим обличчям, у нього задишка та очевидна фізична слабкість», – написала Олена Мілашина, репортер «Нової газети», чиї репортажі в минулому приводили Кадирова до сказу.
Малашенко погодився, що Кадиров виглядав нездоровим і висловив думку, що він страждає чимось серйознішим.
За словами експертів, незважаючи на те, що політичне майбутнє Кадирова постійно є предметом домислів, до нинішнього року навколо цього не велося скільки-небудь серйозних дискусій.
На початку квітня, коли російська влада ввела заходи щодо попередження поширення коронавірусу, Кадиров наказав закрити кордони Чечні від інших російських регіонів. Це викликало незвичний публічний докір з боку прем'єр-міністра Михайла Мішустіна.
Цей факт у сукупності з короткочасною відсутністю Кадирова в січні, за словами Малашенка, означає, що дискусії про майбутнє Кадирова актуальні для Кремля.
Політика особистості
У вересні минулого року, сидячи за дерев'яним столом навпроти Путіна, Кадиров посміхався, розповідаючи про відновлення колись спустошеного війною регіону.
«Ми пам'ятаємо, як це було, кілька років тому», – сказав Путін Кадирову. «Ситуація кардинально змінилася завдяки зусиллям та талантам чеченського народу, а також Вашим наполегливим зусиллям».
На питання про те, чи дійсно тільки-но відкрита величезна мечеть є найбільшою в Європі, Кадиров посміхнувся та сказав: «Так, це так, і це найкрасивіша мечеть в Європі». На це питання Путін відповів негативно, припустивши, що найкрасивішою є одна з мечетей Санкт-Петербурга, рідного для Путіна міста.
«Ну, тут я з вами сперечатися не можу», – зі сміхом відповів Кадиров.
Хороші особисті відносини з Путіним багато в чому пояснюють те, що Кадиров продовжує залишатися при владі і має можливість управляти Чечнею автономно, як своїм феодальним володінням.
У Москві «люди, які приходять до влади, втомилися від цих неформальних відносин», – сказав Малашенко. – Рано чи пізно він піде, але ніхто не знає, хто його замінить».
«Буде нестабільність, сепаратизму не буде, та навряд чи трапиться громадянська війна, але нестабільність буде серйозна», – сказав Малашенко.
Правозахисниця Ганнушкіна заявила, що проблема полягає в тому, що Кремль надав Кадирову повну свободу дій в управлінні регіоном, навіть не розглядаючи можливість побудови вертикалі влади навколо іншої людини.
Чеченці можуть втомитися від Кадирова або перестати боятися його та його витівок, але вони не хочуть, щоб знову почалася війна та повернувся хаосСвітлана Ганнушкіна
Після падіння диктатури дуже часто настає вакуум влади, хаос та повна невизначеність, каже вона. «Чеченці можуть втомитися від Кадирова або перестати боятися його та його витівок, але вони не хочуть, щоб знову почалася війна та повернувся хаос», – сказала Ганнушкіна.
«Кадиров володіє абсолютною владою, навіть при прийнятті рішень в галузі охорони здоров'я», – говорить вона. – Він одноосібний автор усіх прийнятих рішень. Його відставка може бути початком хаосу, але у нас немає можливості остаточно про це дізнатися. Це типова ситуація для всіх диктаторів».
