У Криму після російських виборів до місцевих рад триває процес зміни влади на всіх рівнях. Однак перезавантаження влади призводить до повернення в неї колишніх чиновників, які фігурували в скандалах, зокрема й корупційних.
За рекомендацією російського глави Криму Сергія Аксенова всі голови адміністрацій пішли у відставку. Їм надане право боротися за свої посади в конкурсі. Водночас уже відомо, що до лав кримської влади повертаються ексчиновники, які запам'яталися участю в скандалах.
Керч: повернення Щербули
Повернулася в Керченську міськраду після виборів її ексголова Лариса Щербула. Вона займала посаду голови Керченської міськради з грудня 2014 до червня 2017 року. Щербула залишила свою посаду у 2017 році після того, як опинилася в центрі корупційного скандалу.
Група місцевих депутатів повідомила, що вона причетна до справи колишнього голови адміністрації Сергія Писарєва, якого ще в 2016 році затримали за підозрою в отриманні хабаря в 50 тисяч доларів від підприємця.
Прізвище Лариси Щербули було присутнім і в документах Слідкому Росії, який розслідував цю справу. У них йшлося про те, що бізнесмен звертався до Щербули з проханням знизити розмір грошової винагороди й вона, за інформацією слідства, запропонувала вирішувати це питання з Писарєвим.
У документі сказано, що Лариса Щербула не притягувалася до кримінальної відповідальності, оскільки добровільно відмовилася від участі в корупційному діянні, але вона не повідомила про підготовку хабаря, чим, на думку слідчих, порушила російський закон «Про протидію корупції». Тому в Слідкомі запропонували міськраді Керчі обговорити це на сесії та розглянути питання її притягнення до відповідальності.
Частина депутатів оголосила про необхідність відставки Лариси Щербули. Вони домагалися її звільнення майже місяць, надсилали листи в російські силові органи та звернення до кримського керівництва.
Сама Лариса Щербула ситуацію не коментувала й продовжувала виконувати свої обов'язки. Однак через місяць після конфлікту оголосила, що звільняється за власним бажанням «через сімейні обставини». Після цього вона на тривалий час зникла з публічного простору.
Однак повернулася Щербула в поле зору ЗМІ напередодні російських виборів до місцевих рад Криму, коли почала з'являтися на заходах із керівництвом адміністрації Керчі як заступниця секретаря місцевої організації «Единой России». І, нарешті, після виборів Лариса Щербула повернулася до влади, звідки пішла після скандалу.
У Керчі її називають ставленицею голови підконтрольного Росії кримського парламенту Володимира Константинова.
До приходу у владу вона довгий час працювала в будівельній компанії «Консоль», яку пов'язують із кримським спікером.
«Реабілітований» краснодарський чиновник у Ялті
На початку жовтня під час поствиборної зміни влади пішов у відставку голова адміністрації Ялти Олексій Челпанов. За час своєї діяльності він теж запам'ятався скандалами, хоч і менш серйозними. При ньому чиновники забули передбачити в бюджеті витрати на прикрашання міста перед Новим роком, і це викликало критику з боку місцевих активістів.
Взагалі, Олексій Чепланов неодноразово ставав об'єктом критики активістів: спочатку через скандальний генплан міста, а потім через загальну ситуацію в місті й небажання чиновників реагувати на звернення громадян. Місцеві активісти ще в лютому вимагали його відставки.
Замість Олексія Челпанова виконувачем обов'язків мера призначений Іван Імгрунт, який теж фігурував у скандалі.
Уродженець російської Караганди працював заступником Челпанова кілька місяців. У минулому співробітник прокуратури, Іван Імгрунт 17 років очолював Білоріченський район у Краснодарському краї Росії. У 2017 році він був фігурантом кримінальної справи за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу Росії. За інформацією слідства, він сприяв незаконним оборудкам із землею, в результаті яких державі були завдані збитки в 4,2 мільйона рублів.
Поки тривало слідство, у регіоні пройшли вибори голови. Імгрунт оголосив, що не претендуватиме на свою посаду. І незабаром після цього в Слідкомі Росії повідомили, що кримінальна справа, в якій фігурував чиновник, зупинена, а Іван Імгрунт «повністю реабілітований».
На початку цього року він переїхав до Криму, де спочатку працював радником Сергія Аксенова, а потім втрушив в адміністрацію Ялти. Іван Імгрунт має намір залишитися на посаді мера Ялти й братиме участь у конкурсі.
Популярний у Криму Telegram-канал «Крымский канал» пише, що у нього великі шанси стати переможцем конкурсу.
«Околополпредства ЮФО (оточення повноважного представника президента Росії в Південному федеральному окрузі – КР) обговорюють: мером Ялти має стати перший заступник голови міста Імгрунт. Краснодарець переїхав на півострів торік під гарантії губернатора Аксенова силовикам зробити Імгрунта градоначальником. Челпанову пропонують перейти на посаду віцепрем'єра в Радмін Криму», ‒ пише «Крымский канал».
Сам Олексій Челпанов, залишаючи свою посаду, сказав, що працюватиме радником Сергія Аксенова.
Нижньогірське: заміна скандального голови району
Намагався залишитися при владі в Нижньогірському районі після виборів скандальний ексголова райради Олександр Петров.
На своій посаді він запам'ятався участю в трьох скандалах. У березні 2014 року Олександр Петров завдав тілесних ушкоджень проректору «Кримського федерального університету» Володимиру Поліщуку, в якого діагностували перелом нижнього хребця та розтягнення зв'язок ноги.
У вересні 2017 року депутат Нижньогірської райради від «Единой России» Катерина Самбурська звинуватила Петрова в побитті. Після бійки вона була госпіталізована зі струсом головного мозку та численними забоями м'яких тканин, а також підозрою на перелом правої руки.
А у квітні цього року від руки Олександра Петрова постраждав активіст місцевої громадської організації «Нижньогірський громадський контроль» Олександр Тарасенко. Він повідомив, що Олександр Петров та його підлеглі побили його в приймальні голови райради, коли він намагався потрапити на прийом до чиновника.
Причиною недоторканності Петрова в районі називали його зв'язки з депутатом Держдуми Росії з Криму Андрієм Козенком (він є братом дружини депутата) і правоохоронними органами.
Ми намагалися дізнатися позицію Олександра Петрова щодо цих інцидентів, але він відмовився їх коментувати, наголосивши: «Слухайте і записуйте: Крим ‒ наш. І Україна буде наша. Ціла. До побачення».
Після виборів Олександр Петров у Нижньогірську райраду не ввійшов. Його обрали депутатом Кісточківської сільради цього району. Після того, як «єдинороси» висунули на посаду голови райради Олександра Конохова, Олександр Петров спробував зберегти свій вплив у владі району, але йому це не вдалося.
«Петров спробував зайти до Нижньогірської райради через Кісточківку. Його делегували до райради від цього села наприкінці вересня. А коли підійшов час голосувати, він несподівано відкликав свою кандидатуру, тому в райраду делегували іншого депутата. Як нам стало відомо, до Петрова приїжджало партійне керівництво кримської організації «Единой России» і сказали, щоб він припинив свої спроби увійти у владу району. І наразі він залишається звичайним депутатом Кісточківської сільради», ‒ розповіли Крим.Реалії в «Нижньогірському громадському контролі».
На засіданні Нижньогірської парторганізації «Единой России» у вересні партійці дорікнули Олександру Петрову, що він «за п'ять років угробив партію в районі», оскільки «весь інтернет ряснів ним». Ексголова райради ці звинувачення відкинув і наголосив, що «ще рано говорити йому до побачення».
